Ha-10
| Історія | |
|---|---|
.svg){kind=small}  Японія
| |
| Назва: |
Ha-10 (波号第十潜水艦) «Підводний човен №15» (第十五潜水艇) |
| Будівник: | Chantier Schneider et Cie / корабельня ВМФ у Куре |
| Закладений: | 20 листопада 1913 |
| Спуск на воду: | 7 квітня 1914 |
| Отриманий: | 20 липня 1917 |
| Знятий: | 1 квітня 1929 |
| Доля: | зданий на злам |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Підводний човен типу S1 (Schneider) |
| Водотоннажність: | 450 (над водою), 665 (при зануренні) |
| Довжина: | 56,7 м |
| Ширина: | 5,2 м |
| Осадка: | 3,1 м |
| Двигуни: |
2 дизелі Schneider загальною потужністю 2000 к.с. електромотори потужністю 850 к.с. |
| Швидкість: | 17 вузлів (над водою), 10 вузлів (при зануренні) |
| Дальність плавання: | 2050 миль при швидкості 12 вузлів (над водою) |
| Максимальна глибина: | 40 м |
| Екіпаж: | 39 |
| Озброєння: |
4 × 450-мм торпедні апарати (2 носові, 2 зовнішні біля бойової рубки) 1 кулемет |
Ha-10 (波号第十潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення в Японії в 1923 році нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 15» (第十五潜水艇).
На початку своєї історії підводні сили Імперського флоту активно використовували кораблі, придбані за кордоном, споруджені за ліцензією або спроєктовані на їх основі. Спершу в 1900-х роках придбали субмарини від американської Electric Boat Company («Тип1») та британської Vickers («Тип C1»), а в першій половині 1910-х замовили два підводні човни у французької Schneider, які мали сформувати «Тип S». На відміну від усіх попередніх субмарин Імперського флоту, кораблі французького проєкту були двокорпусні (баластні цистерни винесли у простір між корпусами) та обладнані не бензиновими, а дизельними двигунами, що суттєво покращувало живучість та поліпшувало умови проживання екіпажу.
На тлі Першої світової війни французький уряд у серпні 1915-го реквізував підводні човни, що будувались для Японії (а також кораблі того ж типу, призначені для Греції). Корпус, що мав стати в Імперському флоті «Підводним човном № 15», отримав позначення SD-2, проте у підсумку його все-таки повернули первісному замовнику і 10 червня 1916 на транспортному судні доставили до Японії, де провели добудову на корабельні ВМФ у Куре. Після цього «Підводний човен № 15» став першим та єдиним представником типу S1 (за кілька років по тому корабельня у Куре спорудила за модифікованим французьким проєктом другий корабель, який рахувався як єдиний представник типу S2).
«Підводний човен № 15» завершили будівництвом у липні 1917 році та класифікували як належний до 2-го класу. З вересня того ж року його включили до складу 4-ї дивізії підводних човнів, а 2 листопада 1918-го перевели до 13-ї дивізії підводних човнів.
1 квітня 1919-го корабель класифікували як належний до 3-го класу.
З 1 листопада 1919-го «Підводний човен № 15» став належати до 14-ї дивізії підводних човнів, з 30 квітня 1920-го — до 17-ї дивізії підводних човнів, а 11 жовтня 1920-го корабель потрапив до 2-ї дивізії підводних човнів. Остання належала до військово-морського округу Йокосука, тоді як попередня служба «Підводного човна № 15» проходила у Куре.
15 червня 1923-го «Підводний човен № 15» перейменували на Ha-10.
1 квітня 1929-го Ha-10 виключили зі списків ВМФ та призначили на злам.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||