Лішна (Сяноцький повіт)
Село
 Координати 49°33′ пн. ш. 22°13′ сх. д. / 49.550° пн. ш. 22.217° сх. д.
|
Лішна (пол. Liszna) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 340 осіб (2011[1]).
Знаходиться за 1 км на північний схід від адміністративного центру повіту — Сяніка і за 56 км на південь від адміністративного центру воєводства — Ряшева.
Село закріпачене в 1423 р. До 1772 р. село належало до королівських маєтностей Сяноцької землі Руського воєводства. Тривалий час село піддавалося поміщиками латинізації і полонізації.
1884 р. в селі було 429 мешканців (більшість — римо-католики).
У міжвоєнний час село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства. У 1936 році в селі було 48 греко-католиків, які належали до парафії Вільхівці Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини.
У 1939 році в селі проживало 600 мешканців, з них 50 українців-грекокатоликів, 535 поляків і 15 євреїв[2].
10 вересня 1939 р. село захопили німецькі війська, однак уже наприкінці вересня німці передали село Червоній армії відповідно до пакту Ріббентропа-Молотова. 27 листопада 1939 р. територія включена до новоствореної Дрогобицької області, а 17 січня 1940 р. — до Ліськівського району. В 1940 р. жителі села вивезені на Волинь — село Ляхів коло Острога. В селі були зведені бункери «лінії Молотова», руїни яких збереглися досі. В червні 1941 р. село здобуте словацькими військами. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію зі складу Дрогобицької області передано Польщі, а українське населення терором спонукалося до виїзду в СРСР. Тих українців, які не виїхали, в 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі[3]. В селі були поховані вбиті поляками в 1946-1947 рр. повстанці УПА, могили яких були ексгумовані в 1994 р., а тіла перепоховані в Пикуличах.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 193 | 32 | 131 | 30 |
| Жінки | 147 | 30 | 81 | 36 |
| Разом | 340 | 62 | 212 | 66 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лішна (Сяноцький повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. [[https://web.archive.org/web/20210221225513/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.] Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939]. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 14 липня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Bykowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 505. (пол.)
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 144-147 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Адміністративний центр: Сянік | ||
| Села | Андрушківці • Биківці • Війське • Гломча • Дембна • Добра • Заболотці • Залужжя • Костарівці • Лішна • Лодина • Марківці • Межибрід • Мриголод • Небещани • Пакошівка • Писарівці • Половці • Прусік • Рачкова • Согорів Горішній • Согорів Долішній • Сторожі Малі • Страхотина • Сянічок • Терепча • Тирява Сільна • Фаліївка • Чертіж • Юрівці • Ялин |  |
| Селища | ||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |