Maillé Brézé (1931)
| «Майє Брезе» | ||
|---|---|---|
| FR Maillé Brézé | ||
 | ||
| Однотипний лідер есмінців «Вокелен». 1927 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лідер ескадрених міноносців типу «Вокелен» | |
| Держава прапора |  Франція
| |
| Належність |  Військово-морські сили Франції
| |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Майє Брезе»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët, Сен-Назер
| |
| Замовлено | 1 лютого 1930 | |
| Закладено | 9 жовтня 1930 | |
| Спущено на воду | 9 листопада 1931 | |
| Введено в експлуатацію | 31 грудня 1932 | |
| На службі | 1932–1940 | |
| Загибель | 30 квітня 1940 року затонув у результаті випадкового вибуху торпеди в порту Грінока | |
| Бойовий досвід | Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Французька кампанія | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2 441 т (стандартна) 3 120 т (повна) | |
| Довжина | 129,3 м | |
| Ширина | 11,8 м | |
| Осадка | 4,97 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × парових котли du Temple 2 парові турбіни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 63 000 к.с. | |
| Швидкість | 36 вузлів (67 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 000 миль (5600 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 232 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (5 × 1) × 138-мм гармат Modèle 1927 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 7 (1 × 3; 2 × 2) × 550-мм торпедних апаратів 2 бомбоскидачі 36 глибинних бомб 40 мін | |
| Зенітне озброєння | 4 (4 × 1) × 37-мм зенітні гармати Model 1925 4 (2 × 2) × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929 | |
«Майє Брезе» (англ. Maillé Brézé (1931)) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «Вокелен», що перебував у складі Військово-морського флоту Франції у передвоєнний час та за часи Другої світової війни.
«Майє Брезе» був закладений 9 жовтня 1930 року на верфі компанії Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët у Сен-Назері. 9 листопада 1931 року він був спущений на воду, а 31 грудня 1932 року увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби[ред. | ред. код]
Лідер включено до бойового складу французького флоту 6 квітня 1933 року. Введення в експлуатацію було затримано на кілька місяців через проблеми з однією з турбін, і випадкове намотування ланцюга на гребний гвинт під час морських випробувань.
Коли «Вокеліни» вступили в стрій, вони були приписані до 5-ї та новоствореної 6-ї легкої дивізії флоту (фр. Division légère (DL)), які пізніше були перейменовані на дивізії есмінців (фр. Division de contre-torpilleurs). «Майє Брезе» та однотипні кораблі «Воклен» і «Керсен» були приписані до 6-ї легкої дивізії 2-ї ескадри, що базувався в Бресті. У жовтні 1934 року 6-ту дивізію перевели до групи великих есмінців 1-ї ескадри французької Середземноморської ескадри в Тулоні.
Після початку громадянської війни в Іспанії в липні 1936 року «Майє Брезе» був серед кораблів, які 22 липня здійснювали евакуацію французьких громадян з Іспанії; потім він був переведений до міжнародної зони Танжера в Марокко для патрулювання зон спостереження, призначених для Франції. 18 січня 1937 року корабель зазнав невдалої атаки бомбардувальника ПС Іспанської республіканської армії біля берегів Каталонії.
Станом на 1 жовтня 1936 року «Майє Брезе», «Керсен» і «Кассар» були приписані до 9-ї легкої дивізії, тоді як «Воклен», «Тартю» і «Шевальє Поль» приписані до 5-ї, обидві з яких були приписані до Середземноморської ескадри. «Майє Брезє» став флагманом 3-ї легкої ескадри. 1 липня 1939 року Середземноморська ескадра була перейменована в Середземноморський флот.
На початку квітня 1940 року «Майє Брезе» увійшов до складу Групи Z, французької ескадри, що підтримувала Норвезьку кампанію союзників. Окрім нього, до складу групи Z входили крейсер «Еміль Бертен» 2400-тонні великі есмінці «Тартю», «Шевальє Поль», «Мілан», «Бізон» і «Еперв'є», а також 1500-тонні «Брестуа», «Булонне» і «Фудруан».
30 квітня 1940 року о 14:15, коли «Майє Брезе» стояв на якорі у Ферт-оф-Клайд, біля шотландського Грінока, під час технічного обслуговування вийшов з ладу торпедний апарат, який випустив на палубу боєзарядну торпеду, що влучила в кормову частину форштевня. Від детонації загорілися паливні баки і носовий льох, який, однак, не вибухнув. О 15:15 екіпаж покинув корабель через небезпеку вибуху, за винятком численних моряків, які опинилися в кают-компанії. Близько 16:30 кілька моряків повернулися на корабель, щоб затопити кормовий льох, і до 19:30 пожежа була під контролем пожежників Грінока. Однак, на той час «Майє Брезе» був настільки низько у воді, що почав тонути ще до того, як його змогли взяти на буксир, і пішов на дно разом з тими, хто все ще залишався в носовій частині корабля. Внаслідок аварії загинуло 37 і було поранено 47 членів французького екіпажу.
У ніч на 3/4 серпня 1954 року, після зрізання більшої частини надбудови, щоб зменшити вагу заповненого мулом корабля, його корпус вперше підняли. Після посадки на мілину на сусідньому пляжі, де було вилучено 41 т боєприпасів і 508 т мазуту, 15 вересня корабель було спущено на воду і відбуксировано до порту Глазго, де він був розібраний на частини.
Див. також[ред. | ред. код]
- Vasilefs Georgios (D14)
- Стремітельний (есмінець, 1937)
- HNoMS Garm (1913)
- Z30 (есмінець)
- HMS Wild Swan (D62)
- USS Satterlee (DD-190)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ французького адмірала Жана Арманда де Майє-Брезе
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- FR Maille Breze. на uboat.net.(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Bertrand, Michel (1982). La marine française au combat, 1939—1945. Tome 1: Des combats de l'Atlantique aux F.N.F.L. Paris: Lavauzelle. ISBN 2-7025-0002-1.(фр.)
- Jordan, John & Moulin, Jean (2015). French Destroyers: Torpilleurs d'Escadre & Contre-Torpilleurs 1922—1956. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-198-4.(англ.)
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
