Mammillaria vetula
Mammillaria vetula | |
---|---|
Ілюстрація Mammillaria vetula у книзі Карла Шумана & Роберта Гюрке «Blühende Kakteen (Iconographia cactacearum) im Auftrage der Deutschen Kakteen-Geselllschaft», 1904 рік | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Кактусові (Cactaceae) |
Підродина: | Cactoideae |
Рід: | Мамілярія (Mammillaria) |
Вид: | M. vetula
|
Біноміальна назва | |
Mammillaria vetula | |
Підвиди | |
Mammillaria vetula subsp. vetula | |
Синоніми | |
Mammillaria gracilis Pfeiffer, 1838 |
Mammillaria vetula (укр. Мамілярія стара, мамілярія ветула)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Карлом Фрідріхом Філіппом фон Марціусом (нім. Carl Friedrich Philipp von Martius, 1794—1868) у 1832 році у виданні нім. «Novorum Actorum Academiae Caesareae Leopoldino-Carolinae Germanicae Naturae Curiosorum»[2].
Видова назва походить від лат. vetulus — «старий».
Mammillaria vetula є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Ідальго, Гуанахуато і Керетаро. Рослини зростають на висоті від 1600 до 3350 метрів над рівнем моря у соснових лісах.
Орган | Опис |
Рослини | охоче групуються і формують пагорби з плоскою верхівкою. |
Коріння | |
Стебло | кулясте до циліндричного, до 10 см в діаметрі. |
Епідерміс | глянцево-синьо-зелений. |
Маміли | тверді до трохи м'яких, тупо-конічні, основа чотиристороння, без молочного соку. |
Ареоли | |
Аксили | трохи вкриті пухом або голі. |
Центральні колючки | 1-2, іноді відсутні, червонувато-коричневі, прямі, тверді, голкоподібні, до 10 мм завдовжки. |
Радіальні колючки | спочатку 11-25, пізніше близько 50, або тільки 11-16, білі, тонкі, прямі, голкоподібні, завдовжки 3-10 мм. |
Квіти | жовто-лимонні, до 17 мм завдовжки. |
Бутони | |
Зовнішні пелюстки | |
Внутрішні пелюстки | |
Тичинки | |
Маточка | |
Плоди | від білуватих до зелених. |
Насіння | чорне. |
Визнано два різновиди Mammillaria vetula номінаційний підвид — Mammillaria vetula subsp. vetula і підвид gracilis — Mammillaria vetula subsp. gracilis (Pfeiffer 1838) D.R.Hunt 1997.
- Центральних колючок — типово 1-2.
- Радіальних колючок — мінімально 25.
- Квіти — до 15 мм або більше завдовжки.
- Ареал зростання — зустрічається на високих пагорбах Ідальго, Гуанахуато і Керетаро.
- Центральних колючок — часто відсутні.
- Радіальних колючок — тільки 11-16.
- Квіти — до 12 мм завдовжки.
- Ареал зростання — Ідальго і Керетаро.
Mammillaria vetula входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Наразі немає серйозних загроз для цього виду, проте деякі субпопуляції страждають від вирубки соснових лісів і зміни в землекористуванні.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]
Цей кактус вирощується як декоративна рослина. Деякі форми дуже поширені в культурі.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Novorum Actorum Academiae Caesareae Leopoldino-Carolinae Germanicae Naturae Curiosorum 16(1): 338, pl. 24. 1832.
- ↑ Mammillaria vetula. CITES.[недоступне посилання] (англ.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
- David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
- John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
- Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
- Mammillaria vetula. Mammillarias.net. Процитовано 29.07.2019.[недоступне посилання] (англ.)
- Mammillaria vetula. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula. Cactiguide. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 29.07.2019.(англ.)
- Mammillaria vetula. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula. Plantsystematics. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Taxon: Mammillaria vetula Mart. «Germplasm Resources Information Network» (GRIN). Міністерство сільського господарства США. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula. JSTOR. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula. Dave's Garden. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula Mart. Llifle. Encyclopedias of living forms. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
- Mammillaria vetula Mart. 1832. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 29.07.2019. (фр.)
- Mammillaria vetula. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2017. Процитовано 29.07.2019. (рос.)
- Mammillaria vetula Mart. 1832. Український сайт про кактуси та кактусистів. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 29.07.2019. (рос.)