Tetracarpaea
Tetracarpaea | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
Родина: | Tetracarpaeaceae Nakai |
Рід: | Tetracarpaea Hook. |
Вид: | T. tasmannica
|
Біноміальна назва | |
Tetracarpaea tasmannica Hook.
|
Tetracarpaea — єдиний рід із родини квіткових рослин Tetracarpaeaceae[1][2]. Деякі систематики поміщають його в родину Haloragaceae sensu lato, розширюючи цю родину від його традиційного опису до Penthorum і Tetracarpaea[3], а іноді також Aphanopetalum[4].
У Tetracarpaea є один вид, Tetracarpaea tasmannica, вічнозелений кущовий чагарник із субальпійських районів Тасманії[1]. Має різну висоту від 1,5 до 10 дм. Листя блискуче і дрібне, з помітними жилками, а кінці гілок переповнені дрібними білими квітками. У культурі не відомий, але вирощується з живців[5].
Tetracarpaea має дивне поєднання ознак, і протягом дев'ятнадцятого та двадцятого століть його спорідненість залишалася неясною. Різні автори класифікували його по-різному, зазвичай із значною невизначеністю[6]. Молекулярно-філогенетичний аналіз послідовностей ДНК показав, що Tetracarpaea є членом альянсу Haloragaceae, неофіційної групи, що складається з родин Aphanopetalaceae, Tetracarpaeaceae, Penthoraceae та Haloragaceae[2].
- ↑ а б Richard K. Brummitt. 2007. «Tetracarpaeaceae» pages 316—317. In: Vernon H. Heywood, Richard K. Brummitt, Ole Seberg, and Alastair Culham. Flowering Plant Families of the World. Firefly Books: Ontario, Canada. ISBN 978-1-55407-206-4.
- ↑ а б Klaus Kubitzki. 2007. «Tetracarpaeaceae» pages 456—457. In: Klaus Kubitski (editor). The Families and Genera of Vascular Plants volume IX. Springer-Verlag: Berlin;Heidelberg, Germany.
- ↑ Douglas E. Soltis, Pamela S. Soltis, Peter K. Endress, and Mark W. Chase (2005), Phylogeny and Evolution of the Angiosperms, Sunderland, MA, USA: Sinauer, ISBN 978-0-87893-817-9
- ↑ Shuguang Jian, Pamela S. Soltis, Matthew A. Gitzendanner, Michael J. Moore, Ruiqi Li, Tory A. Hendry, Yin-Long Qiu, Amit Dhingra, Charles D. Bell, and Douglas E. Soltis. 2008. «Resolving an Ancient, Rapid Radiation in Saxifragales». Systematic Biology 57(1):38-57. (see External links below).
- ↑ John W. Wrigley and Murray Fagg. 2003. Australian Native Plants fifth edition. Reed New Holland, Australia.
- ↑ Matthew H. Hils, William C. Dickison, Terry W. Lucansky, and William Louis Stern. 1988. «Comparative anatomy and systematics of woody Saxifragaceae: Tetracarpaea». American Journal of Botany 75(11):1687-1700.