Haemodoraceae
| Haemodoraceae | |
|---|---|
| |
| Anigozanthos flavidus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Комеліноцвіті (Commelinales) |
| Родина: | Haemodoraceae R.Br.[1][2] |
| Синоніми | |
|
Haemodoreae[3] | |
 Вікісховище: Haemodoraceae
| |
Haemodoraceae — родина багаторічних трав'янистих квіткових рослин із 14 родами та 102 відомими видами[4]. В основному родина південної півкулі, вони зустрічаються в Південній Африці, Австралії та Новій Гвінеї, а також в Америці (від Південно-Східної частини США до тропічної Південної Америки).
Таксономія[ред. | ред. код]
Haemodoraceae вперше були описані Робертом Брауном у 1810 році[1] і носять його ім’я як ботанічного авторитета. Альтернативна назва Haemodoreae[3].
Система APG IV 2016 року (без змін порівняно з попередніми системами APG 2009, 2003 та 1998 років) також визнає цю родину та поміщає її до порядку Commelinales, у кладі комелінід, у однодольних[5][2]. Родина Haemodoraceae включає приблизно шістнадцять субтропічних або тропічних родів, які зустрічаються в південній півкулі, два в Північній Америці та три відомі культивовані роди в Європі[6].
Опис[ред. | ред. код]
Haemodoraceae характеризується роздільними шкірястими листками, які є черговими, соковитими, досить великими та часто мечоподібними, з цілісними краями та паралельними жилками[7].
Рослини двостатеві. Запилювачами є переважно комахи, а також птахи або іноді дрібні ссавці. Волосисті квітки ростуть на кінці безлистового стебла в різних суцвіттях. Родина представлена в Південно-Західній Австралії надзвичайною різноманітністю, включаючи близько шести родів, які зустрічаються лише в цьому регіоні[8].
Роди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Brown, 1810, p. 299.
- ↑ а б Angiosperm Phylogeny Group (2016). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV. Botanical Journal of the Linnean Society. 181 (1): 1—20. doi:10.1111/boj.12385. ISSN 0024-4074.
- ↑ а б Agardh, 1825.
- ↑ Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.
- ↑ Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III. Botanical Journal of the Linnean Society. 161 (2): 105—121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x.
- ↑ Walters, Stuart Max (1986). The European Garden Flora: Pteridophyta, Gymnospermae, Angiospermae. Cambridge University Press. с. 290. ISBN 978-0-521-24859-4.
- ↑ Darlington, William (1853). Flora cestrica: an herborizing companion for the young botanists of Chester County...Pennsylvania. Philadelphia: Lindsay & Blakiston. с. 317. OCLC 4039950.
- ↑ Hopper, Stephen; Wells, B. & B. (photography); Pieroni, M. (illustration) (1993). Kangaroo paws and catspaws; a natural history and field guide. Perth: CALM.
|