USS Hoggatt Bay (CVE-75)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авіаносець «Хоггат Бей»
Авіаносець «Хоггат Бей», січень 1944 року
Служба
Тип/клас Ескортний авіаносець,
тип «Касабланка»
Держава прапора
Спущено на воду 4 грудня 1943 року
Введено в експлуатацію 11 січня 1944 року
Виведений зі складу флоту 31 березня 1960 року
Статус зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 7 800 тонн (стандартна)
10 902 тонн (повна)
Довжина 156,1 м
Ширина 32,9 м
Осадка 6,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 5-циліндрові парові машини типу «Unaflow», 4 котли
Потужність 9 000 к.с.(6 619 кВт)
Швидкість 20 вузлів
Автономність плавання 10 200 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 860 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 1 127-мм гармата
16 40-мм зенітних гармат «Бофорс»
20 20-мм автоматів «Ерлікон»
Авіація 28 літаків

Авіаносець «Хоггат Бей» (англ. USS Hoggatt Bay (CVE-75)) — ескортний авіаносець США часів Другої світової війни, типу «Касабланка».

Історія створення[ред. | ред. код]

Авіаносець «Хоггат Бей» був закладений 17 серпня 1943 року на верфі Kaiser Shipyards у Ванкувері. Спущений на воду 4 грудня 1943 року, вступив у стрій 11 січня 1944 року.

Історія служби[ред. | ред. код]

Після вступу в стрій авіаносець «Хоггат Бей» протягом вересня-грудня 1944 року здійснював перевезення літаків для потреб тактичного з'єднання TF -58/38. Потім брав участь в десантній операції в затоці Лінгаєн (о. Лусон, січень 1945 року).

15 січня 1945 року авіаносець був пошкоджений випадковим вибухом авіабомби та вирушив на ремонт у США. Після ремонту «Хоггат Бей» діяв у Східнокитайському морі (липень 1945 року).

Після закінчення бойових дій корабель перевозив американських солдатів та моряків на батьківщину (операція «Magic Carpet»).

20 червня 1946 року авіаносець «Хоггат Бей» був виведений в резерв. 12 червня 1956 року він був перекласифікований в ескортний вертольотоносець CVHE-75, 7 травня 1959 року — в допоміжний авіатранспорт AKV-25.

31 березня 1960 року «Хоггат Бей» був виключений зі списків флоту і зданий на злам.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР.

Посилання[ред. | ред. код]