USS Lexington (CV-16)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авіаносець «Лексінгтон»
USS Lexington (CVS-16) underway in the 1960s.JPEG
Авіаносець «Лексінгтон», 1960-ті роки
Служба
Тип/клас Авіаносець, тип «Ессекс»
Держава прапора Flag of the United States (1912-1959).svg
Спущено на воду 26 вересня 1942 року
Введено в експлуатацію 17 березня 1943 року
Виведений зі складу флоту 8 листопада 1991 року
Статус корабель-музей
Параметри
Тоннаж 26 670 тонн (стандартна)
34 800 тонн (повна)
Довжина 265,9 м
Ширина 45,0 м
Осадка 8,4 м
Бронювання пояс і траверзи — 102 мм
нижня палуба — 37 мм
ангарна палуба — 64 мм
Технічні дані
Потужність 150 000 к.с.
Швидкість 32-33 вузли
Автономність плавання 15 000 миль на 15 вузлах
Екіпаж 3 106 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 12 127-мм гармат
32 (8х4) 40-мм зенітних гармат «Бофорс»,
46 20-мм зенітних автоматів «Ерлікон»
Авіація 91-103 літаки

«Лексінгтон» (англ. USS Lexington (CV-16)) — важкий ударний авіаносець США періоду Другої світової війни типу «Ессекс». Сьомий корабель з цією назвою у ВМС США.

Історія створення[ред.ред. код]

«Лексінгтон» у 1943 році
Авіаносець «Лексінгтон» після програми модернізації SCB-125, 1958 рік
корабель-музей «Лексінгтон» в Корпус-Крісті

Авіаносець «Лексінгтон» був закладений 15 липня 1941 року на верфі Bethlehem Steel Corporation під ім'ям Cabot, але 16 червня 1942 року перейменований на «Лексінгтон», на честь однойменного корабля, який 8 травня 1942 року загинув в битві в Кораловому морі.[1] Спущений на воду 26 вересня 1942 року, вступив у стрій 17 березня 1943 року.

Історія служби[ред.ред. код]

Друга світова війна[ред.ред. код]

Після вступу у стрій та тренувального плавання в Карибському морі 9 серпня 1943 року «Лексінгтон» прибув у Перл-Гарбор з авіагрупою CVG-16 на борту. Корабель отримав від японців прізвисько «Блакитний привид» (англ. The Blue Ghost).

Авіаносець брав участь в рейдах на Острови Гілберта (18.09.1943 року), Вейк (05-06.10.1943 року), забезпечував висадку десанту на Острови Гілберта (13.11-08.12.1943 року). 4 грудня 1943 року корабель був пошкоджений влучанням торпеди, скинутої з японського літака G4M «Бетті». Вибухом, який стався в кормовій частині по правому борту, була знищена стернова машина та заклинене стерно. Втрати екіпажу склали 9 чоловік убитими та 35 пораненими. Авіаносець відправився на ремонт.

Після ремонту, в кінці березня 1944 року «Лексінгтон» повернувся на ТВД, де завдавав ударів по японських базах на островах Палау (30.03-01.04.1944 року) та Трук (29-30.04.1944 року), забезпечував десантну операцію в районі Голландіа (о. Нова Гвінея, 21-29.04.1944 року), брав участь в десантній операції на о. Сайпан (11-23.06.1944 року) та битві у Філіппінському морі (19-20.06.1944 року).

7 липня 1944 року авіаносець прийняв на борт авіагрупу CVG-19, з якою прикривав висадку десанту на Західні Каролінські острови (28.08-24.09.1944 року), брав участь в рейді на японські бази та аеродроми на островах Рюкю, Формоза та Лусон (10-20.10.1944 року), десантній операції (20.10-06.11.1944) та битві в затоці Лейте (23-26.10.1944 року). Літаки з «Лексінгтона» взяли участь в потопленні японського лінкора «Мусасі» (24.10.1944), авіаносців «Дзуйкаку», «Тітосе» та «Тійода» (25.10.1944), знищили важкий крейсер «Наті» (05.11.1944).

6 листопада 1944 року авіаносець був серйозно пошкоджений влучанням камікадзе в острівну надбудову (загинуло 50 чоловік, поранено 132), після чого вирушив на ремонт на передову базу. Але вже через 17 днів корабель вернувся у стрій з авіагрупою CVG-20, після чого завдавав ударів по аеродромах на островах Лусон (11-18.12.1944 року), здійснив рейд на японські бази на островах Формоза, Рюкю, Лусон, в Індокитаї та Гонконгу (30.12.1944-22.01.1945 року).

З 3 лютого 1945 року «Лексінгтон» діяв з авіагрупою CVG-9 на борту, брав участь в нальотах на Токіо, Йокогаму, забезпечував висадку десанту на о. Іодзіму (11.02-02.03.1945 року). На початку березня 1945 року авіаносець вирушив для ремонту в США.

Після ремонту 13 червня 1945 року «Лексінгтон» з авіагрупою CVG-94 увійшов до складу 3-го флоту. Завдавав ударів по о. Вейк (20.06.1945 року), Токіо, Кобе, Нагої, Куре, Майдзуру, о. Хоккайдо (10-18, 24-30.07, 09-15.08.1945 року).

За роки війни літаки з «Лексінгтона» збили 485 японських літаків.

Післявоєнна служба[ред.ред. код]

23 квітня 1947 року авіаносець «Лексінгтон» був виведений в резерв. 1 жовтня 1952 року перекласифікований в ударний авіаносець CVA-16.

Протягом вересня 1953 — серпня 1955 року авіаносець пройшов модернізацію за програмами SCB-27 та SCB-125, внаслідок яких він отримав кутову палубу, нову острівну надбудову, нові катапульти, штормовий ніс (англ. Hurricane bow), після чого міг приймати нові реактивні літаки.

Корабель знову вступив у стрій 1 вересня 1955 року. 1 жовтня 1962 року «Лексінгтон» був перекласифікований в протичовновий авіаносець CVS-16, але фактично використовувався як навчальний авіаносець в центрі підготовки морських льотчиків в Пенсаколі. Протягом багатьох років авіаносець здійснював тренувальні плавання в Мексиканській затоці.

8 листопада 1991 авіаносець «Лексінгтон» був урочисто виведений з бойового складу флоту, 30 листопада виключений зі списків флоту та перетворений в музей, який відкрився Корпус-Крісті 14 листопада 1992 року.

В популярній культурі[ред.ред. код]

Авіаносець «Лексінгтон» знімався у фільмі «Мідвей» та серіалі «War and Remembrance», де грав роль інших кораблів: «Йорктауна» та «Ентерпрайза» відповідно. У 2001 році «Лексінгтон» знімався у фільмі «Перл-Гарбор», де грав роль японського авіаносця. [2]

На кораблі також було знято декілька передач з циклів «Ghost Hunter»s та «Ghost Lab» телеканалу Діскавері.[3]

Література[ред.ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939–1945. Великобритания, США, СССР.
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1945–2001. США, Франция.
  • N. Polmar Aircraft Carriers. — New York, 1969.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lexington V. Процитовано 2012-01-20. 
  2. Heines, Vivienne. Bringing 'Pearl Harbor' to Corpus Christi. Military.com. Процитовано 10 January 2014. 
  3. TheCelebrityCafe.com (22 December 2009). Ghost Lab Visits USS Lexington. CelebrityCafe.com. Процитовано 2010-04-25. 

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Lexington (CV-16)