USS Lexington (CV-16)
| Авіаносець «Лексінгтон» | ||
|---|---|---|
_underway_in_the_1960s.JPEG) | ||
| Авіаносець «Лексінгтон», 1960-ті роки | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Авіаносець, тип «Ессекс» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small}
| |
| Спущено на воду | 23 вересня 1942 року | |
| Введено в експлуатацію | 17 березня 1943 року | |
| Виведений зі складу флоту | 8 листопада 1991 року | |
| Статус | корабель-музей | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 26 670 тонн (стандартна) 34 800 тонн (повна) | |
| Довжина | 265,9 м | |
| Ширина | 45,0 м | |
| Осадка | 8,4 м | |
| Бронювання | пояс і траверзи — 102 мм нижня палуба — 37 мм ангарна палуба — 64 мм | |
| Технічні дані | ||
| Потужність | 150 000 к.с. | |
| Швидкість | 32-33 вузли | |
| Автономність плавання | 15 000 миль на 15 вузлах | |
| Екіпаж | 3 106 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 12 127-мм гармат 32 (8х4) 40-мм зенітних гармат «Бофорс», 46 20-мм зенітних автоматів «Ерлікон» | |
| Авіація | 91-103 літаки | |
«Лексінгтон» (англ. USS Lexington (CV-16)) — важкий ударний авіаносець США періоду Другої світової війни типу «Ессекс». Сьомий корабель з цією назвою у ВМС США.
Історія створення[ред. | ред. код]
_underway_at_sea_in_November_1943_(80-G-K-102).png)
_underway_at_sea_on_16_August_1958.jpg)
Авіаносець «Лексінгтон» був закладений 15 липня 1941 року на верфі Bethlehem Steel Corporation під ім'ям USS Cabot (CV-16), але 16 червня 1942 року перейменований на «Лексінгтон», на честь однойменного корабля, який 8 травня 1942 року загинув в битві в Кораловому морі.[1] Спущений на воду 23 вересня 1942 року, вступив у стрій 17 березня 1943 року.
Історія служби[ред. | ред. код]
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Після вступу у стрій та тренувального плавання в Карибському морі 9 серпня 1943 року «Лексінгтон» прибув у Перл-Гарбор з авіагрупою CVG-16 на борту. Корабель отримав від японців прізвисько «Блакитний привид» (англ. The Blue Ghost).
Авіаносець брав участь в рейдах на Острови Гілберта (18.09.1943 року), Вейк (05-06.10.1943 року), забезпечував висадку десанту на Острови Гілберта (13.11-08.12.1943 року). 4 грудня 1943 року корабель був пошкоджений влучанням торпеди, скинутої з японського літака G4M «Бетті». Вибухом, який стався в кормовій частині по правому борту, була знищена стернова машина та заклинене стерно. Втрати екіпажу склали 9 чоловік убитими та 35 пораненими. Авіаносець вирушив на ремонт.
Після ремонту, в кінці березня 1944 року «Лексінгтон» повернувся на ТВД, де завдавав ударів по японських базах на островах Палау (30.03-01.04.1944 року) та Трук (29-30.04.1944 року), забезпечував десантну операцію в районі Голландіа (о. Нова Гвінея, 21-29.04.1944 року), брав участь в десантній операції на о. Сайпан (11-23.06.1944 року) та битві у Філіппінському морі (19-20.06.1944 року).
7 липня 1944 року авіаносець прийняв на борт авіагрупу CVG-19, з якою прикривав висадку десанту на Західні Каролінські острови (28.08-24.09.1944 року), брав участь в рейді на японські бази та аеродроми на островах Рюкю, Формоза та Лусон (10-20.10.1944 року), десантній операції (20.10-06.11.1944) та битві в затоці Лейте (23-26.10.1944 року). Літаки з «Лексінгтона» взяли участь в потопленні японського лінкора «Мусасі» (24.10.1944), авіаносців «Дзуйкаку», «Тітосе» та «Тійода» (25.10.1944), знищили важкий крейсер «Наті» (05.11.1944).
6 листопада 1944 року авіаносець був серйозно пошкоджений влучанням камікадзе в острівну надбудову (загинуло 50 чоловік, поранено 132), після чого вирушив на ремонт на передову базу. Але вже через 17 днів корабель вернувся у стрій з авіагрупою CVG-20, після чого завдавав ударів по аеродромах на островах Лусон (11-18.12.1944 року), здійснив рейд на японські бази на островах Формоза, Рюкю, Лусон, в Індокитаї та Гонконгу (30.12.1944-22.01.1945 року).
З 3 лютого 1945 року «Лексінгтон» діяв з авіагрупою CVG-9 на борту, брав участь в нальотах на Токіо, Йокогаму, забезпечував висадку десанту на о. Іодзіму (11.02-02.03.1945 року). На початку березня 1945 року авіаносець вирушив для ремонту в США.
Після ремонту 13 червня 1945 року «Лексінгтон» з авіагрупою CVG-94 увійшов до складу 3-го флоту. Завдавав ударів по о. Вейк (20.06.1945 року), Токіо, Кобе, Нагої, Куре, Майдзуру, о. Хоккайдо (10-18, 24-30.07, 09-15.08.1945 року).
За роки війни літаки з «Лексінгтона» збили 485 японських літаків.
Післявоєнна служба[ред. | ред. код]
23 квітня 1947 року авіаносець «Лексінгтон» був виведений в резерв. 1 жовтня 1952 року перекласифікований в ударний авіаносець CVA-16.
Протягом вересня 1953 — серпня 1955 року авіаносець пройшов модернізацію за програмами SCB-27 та SCB-125, внаслідок яких він отримав кутову палубу, нову острівну надбудову, нові катапульти, штормовий ніс (англ. Hurricane bow), після чого міг приймати нові реактивні літаки.
Корабель знову вступив у стрій 1 вересня 1955 року. 1 жовтня 1962 року «Лексінгтон» був перекласифікований в протичовновий авіаносець CVS-16, але фактично використовувався як навчальний авіаносець в центрі підготовки морських льотчиків в Пенсаколі. Протягом багатьох років авіаносець здійснював тренувальні плавання в Мексиканській затоці.
8 листопада 1991 авіаносець «Лексінгтон» був урочисто виведений з бойового складу флоту, 30 листопада виключений зі списків флоту та перетворений в музей, який відкрився Корпус-Крісті 14 листопада 1992 року.
В популярній культурі[ред. | ред. код]
Авіаносець «Лексінгтон» знімався у фільмі «Мідвей» та серіалі «War and Remembrance», де грав роль інших кораблів: «Йорктауна» та «Ентерпрайза» відповідно. У 2001 році «Лексінгтон» знімався у фільмі «Перл-Гарбор», де грав роль японського авіаносця.[2]
На кораблі також було знято декілька передач з циклів "Ghost Hunter"s та «Ghost Lab» телеканалу Діскавері.[3]
Література[ред. | ред. код]
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
- Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.
- С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР.
- С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1945—2001. США, Франция.
- N. Polmar Aircraft Carriers. — New York, 1969.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lexington V. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ Heines, Vivienne. Bringing 'Pearl Harbor' to Corpus Christi. Military.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 10 січня 2014.
- ↑ TheCelebrityCafe.com (22 грудня 2009). Ghost Lab Visits USS Lexington. CelebrityCafe.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 25 квітня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Lexington (CV-16)
- Фотогалерея [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] на navsource.org
- Офіційний сайт корабля-музею «Лексінгтон» [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||
_passing_through_Sunds_Strait_on_24_April_1971_(NH_97488-KN).jpg)
_LF.jpg)