Авіаносці типу «Евенджер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авіаносці типу «Евенджер»
HMS Avenger 2 edit.jpg
Авіаносець «Евенджер»
Служба
Тип/клас Ескортний авіаносець
Держава прапора Flag of the United States (1912-1959).svg
Naval Ensign of the United Kingdom.svg
Civil and Naval Ensign of France.svg
Параметри
Тоннаж 11 800 тонн (стандартна)
15 126 тонн (повна)
Довжина 150 м
Ширина 34 м
Осадка 7,7 м
Технічні дані
Силова установка 2 дизельних двигуни
Потужність 8 500 к.с.
Швидкість 16,5 вузлів
Екіпаж 856 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 1 127-мм гармата
2 76-мм зенітні гармати
10 20-мм автоматів «Ерлікон»
Авіація 15 літаків

Авіаносці типу «Евенджер» (англ. Avenger-class escort carrier) — серія ескортних авіаносців США часів Другої світової війни.

Представники[ред. | ред. код]

Назва Номер Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
Королівський військово-морський флот Великої Британії
Евенджер
Avenger
D14 28 листопада 1939 року 28 листопада 1940 року 2 березня 1942 року потоплений підводним човном U-155 15 листопада 1942 року
Байтер
Biter
Dixmude
Діксмюд
D97
A609
28 грудня 1939 року 18 грудня 1940 року 6 травня 1942 року переданий Франції 9 квітня 1945 року, повернутий США в 1966 році та пущений на злам
Дешер
Dasher
D37 14 березня 1940 року 12 квітня 1941 року 2 червня 1942 року затонув від вибуху паливних баків 27 березня 1943 року
Військово-морські сили США
Черджер
Charger
CVE-30 19 січня 1940 року 1 березня 1941 року 3 березня 1942 року знятий з озброєння в 1947 році, перебудований у пасажирський лайнер, пущений на злам у 1969 році

Історія[ред. | ред. код]

Авіаносці типу «Евенджер» будувались на основі цивільних вантажних суден типу С-3, та призначались для передачі Великої Британії за програмою ленд-лізу. Всього було перебудовано чотири кораблі, три з яких були передані Великій Британії, а один залишився у США та використовувався як навчальний авіаносець.

Конструкція[ред. | ред. код]

Авіаносці типу «Евенджер» конструктивно близькі до авіаносців типу «Лонг Айленд», але мали політну палубу збільшених розмірів (134 х 23,8 м), невелику палубну надбудову з правого борту та дещо менший запас авіаційного бензину. Одночасно запас палива зріс більше, ніж у два рази (за рахунок того, що відпала необхідність довантажувати кораблі баластом, як це довелось робити на кораблях типу «Лонг Айленд»). На відміну від «Лонг Айленд», на авіаносцях «Евенджер» до складу енергетичної установки входили 6-циліндрові дизельні двигуни «Doxford».

Авіаносці мали один авіапідйомник розмірами 13×10 м, одну катапульту та дев'ять аерофінішерів. Ангар (58 х 14 м) розміщувався під польотною палубою. Кораблі могли нести до 15 літаків.

Література[ред. | ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Евенджер»