Авіаносці типу «Сенгамон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авіаносці типу «Сенгамон»
Uss sangamon CVE-26.jpg
Авіаносець «Сенгамон»
Служба
Тип/клас Ескортний авіаносець
Держава прапора Flag of the United States (1912-1959).svg
Параметри
Тоннаж 10 494 тонн (стандартна)
23 875 тонн (повна)
Довжина 168,5 м
Ширина 32,1 м
Осадка 9,3 м
Технічні дані
Силова установка 2 парові турбіни, 4 котли
Потужність 13 500 к.с.
Швидкість 18 вузлів
Екіпаж 1 080 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 2 127-мм гармати
8 40-мм зенітних гармат «Бофорс»
12 20-мм автоматів «Ерлікон»
Авіація 25-32 літаки

Авіаносці типу «Сенгамон» (англ. Sangamon-class escort carrier) - серія ескортних авіаносців США часів Другої світової війни.

Представники[ред. | ред. код]

Назва Номер Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
Сенгамон
Sangamon
CVE-26 13 березня 1939 року 4 листопада 1939 року 25 серпня 1942 року Виключений зі списків у 1945 році
Суоні
Suwannee
CVE-27 3 червня 1939 року 4 квітня 1940 року 24 вересня 1942 року Виключений зі списків у 1959 році
Ченанго
Chenango
CVE-28 10 липня 1938 року 1 квітня 1939 року 19 вересня 1942 року Виключений зі списків у 1959 році
Санті
Santee
CVE-29 31 травня 1938 року 4 березня 1939 року 24 серпня 1942 року Виключений зі списків у 1959 році

Історія створення[ред. | ред. код]

Закладені як нафтоналивні танкери типу T-3 на замовлення Морської комісії, добудовані як ескадренні танкери ВМС.

Відчуваючи брак авіаносців, крім розміщення замовлень на побудову нових авіаносців, ВМС США перебудовували в них також цивільні судна. Роботи тривали з лютого по серпень 1942 року. Військові хотіли перебудувати на авіаносці набагато більше танкерів, проте зіткнулись з нестачею танкерного флоту. Замість них стали будувати дешевші авіаносці типу «Касабланка».

Конструкція[ред. | ред. код]

Авіаносці типу «Сенгамон» були набагато більші за авіаносці типу «Лонг Айленд», перебудовані із суден типу C-3. Польотна палуба мала розміри 153 х 25,9 м, ангар — 60,4 х 21 х 5,33 м. Початково на авіаносцях встановили одну катапульту типу H-II. В 1944 році додали ще одну. Два ліфта (12,8 х 10,4 м) піднімали літаки масою до 6,3 т. Частково були збережені вантажні танки - кожен корабель, подібно до англійських «торгових авіаносців» (MAC), міг прийняти 12 876 тонн нафти, але реально до цього справа ні разу не дійшла. Ближче до кінця війни частину вантажних танків стали використовувати для живлення корабельних котлів, що збільшило запас палива до 4 780 тонн, дальність плавання виросла до 23 900 миль (при швидкості 15 вузлів)

Артилерійське озброєння авіаносців постійно посилювалось: неуніверсальні 127-мм гармати замінили на універсальні такого ж калібру з довжиною ствола 38 калібрів, кількість «бофорсів» до 1945 року досягла 28, а 20-мм «ерліконів» - 21.

В 1942 році всі кораблі отримали радіомаяки YE, радари SG і SC (останні пізніше замінили на SC-2)

Характеристика проекту[ред. | ред. код]

Порівняно з іншими ескортними авіаносцями «Сенгамон» відзначався більшою живучістю (за рахунок розділення корпусу на герметичні танки), більшим запасом палива (дальність плавання майже 24 000 миль на 15 вузлах) і в цілому був вдалим проектом. Саме його взяли за основу при проектуванні нової великої серії ескортних авіаносців типу «Комменсмент Бей».

Література[ред. | ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А.Е.Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. - Москва: Омега,2006 — 256 с.
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С.А.Балакин, А.В.Дашьян, М.Э.Морозов. - М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Сенгамон»