Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України
| Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані
| ||||
| Засновано | 1921 | |||
| Приналежність | Національна академія наук України | |||
Контакт
| ||||
| Ключові особи | Мосякін Сергій Леонідович (директор) | |||
| Країна |
 Україна[1] | |||
| Адреса | вул. Терещенківська, 2, МСП-1, 01601, м. Київ, Україна | |||
| Тип | науково-дослідний інститут і видавець відкритого доступу[d][1] | |||
| Штат працівників | 261 осіб | |||
| Материнська організація |
НАНУ | |||
| Вебсторінка | botany.kiev.ua | |||
Інститу́т бота́ніки і́мені Мико́ли Холо́дного — провідний український науковий центр з ботаніки.
Передісторія Інституту почалася у вересні 1921 року. Тоді було засновано першу в Україні ботанічну установу під назвою Ботанічний кабінет та Гербарій Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), яка в 1927 р. перетворилася на Науково-дослідний інститут ботаніки Народного Комісаріату освіти УРСР. 1 квітня 1931 року народився Інститут ботаніки ВУАН. В той час в Інституті працювали видатні вчені О. В. Фомін, Д. К. Зеров, П. Ф. Оксіюк, А. С. Лазаренко, А. М. Окснер, Ю. Д. Клеопов, Я. С. Модилевський та інші, які дали початок різним науковим напрямкам у ботаніці і створили наукові школи з флористики, бріології, ліхенології, цитології. Вже в 30-ті — 40-ві роки Інститут перетворився на центральну ботанічну установу в Україні. З 1971 року Інститут носить ім'я видатного українського ботаніка М. Г. Холодного.
- Фомін Олександр Васильович (1931—1935)
- Брянцев Василь Іванович (1935—1937)
- Модилевський Яків Самуїлович (1937—1939)
- Гришко Микола Миколайович (1939—1944)
- Сапєгін Андрій Опанасович (1944—1946)
- Зеров Дмитро Костянтинович (1946—1963)
- Білик Гаврило Іванович (1963—1968)
- Окснер Альфред Миколайович (1968—1970)
- Ситник Костянтин Меркурійович (1970—2003)
- Дідух Яків Петрович (2003—2008)
- Мосякін Сергій Леонідович (з 2008)
Інститут ботаніки є головною установою в Україні і однією з провідних установ Європи з вивчення біорізноманітності на всіх рівнях організації судинних і спорових рослин та грибів.
Інститут проводить науові дослідження за двома основними напрямами:
- критико-систематичні, флористичні, фітоценотичні, созологічні й екологічні дослідження фітобіоти та мікобіоти, розробка теоретичних питань організації та динаміки фіто- та ценорізноманіття, його моніторингу й охорони;
- дослідження структурно-функціональної організації рослин та грибів на організменному, клітинному і молекулярному рівнях в нормі та при змінах умов навколишнього середовища — природного та антропогенного.
Відповідно до цих напрямів відділи Інституту об'єднуються в сектори вищих рослин, спорових рослин та експериментальної ботаніки.
Установа є провідною в країні у питаннях охорони рослинного світу, займається веденням ботанічної частини Червоної книги України, зокрема директор Інституту ботаніки за посадою є головою ботанічної секції Національної комісії з питань Червоної книги України[2]. Також Інститут ботаніки веде Зелену книгу України. Науковці закладу беруть провідну участь у формуванні природоохоронної мережі об'єктів природно-заповідного фонду України, обґрунтувавши створення значної частини нині існуючих заповідних територій України.
Інститут є головною установою в програмі «Космічна біологія» Національної Космічної програми України.
До складу інституту входять 10 наукових відділів, міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи, обчислювальний центр, наукова бібліотека та редакційно-видавничий відділ, структурний відділ НАН України. В Інституті працюють 120 науковців, серед них два академіки та п'ять членів-кореспондентів, 28 докторів наук, 72 кандидати наук.
Працюють докторантура та аспірантура, які здійснюють підготовку висококваліфікованих фахівців з ботаніки, екології, мікології, фізіології та біохімії рослин, клітинної біології. Проводить діяльність Спеціалізована вчена рада із захисту докторських та кандидатських дисертацій із спеціальностей «ботаніка» та «мікологія».
Однією із структурних одиниць інституту є Національний Гербарій України. При інституті діє Проблемна рада з питань ботаніки та мікології, яка координує роботу 52 ботанічних установ України, а також громадська організація «Українське ботанічне товариство».
При інституті видаються Український ботанічний журнал[3] та міжнародний журнал «Альгология» (англ. Journal of Algology) російською та англійською мовами.[4]
Тривалий час у структурі інституту перебували установи НАН України, які тепер є самостійними — Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка, Інститут екології Карпат й Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, а також Ботанічний музей.
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ Положення про Національну комісію з питань Червоної книги України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
- ↑ Про «Український ботанічний журнал» на сайті інституту. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 1 грудня 2014.
- ↑ Про журнал «Альгология» на сайті інституту. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 15 серпня 2015.
- Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України відзначив своє 100-річчя [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]// Сайт НАН України, 27.10.2021
- Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (1921—2011). Віхи історії та сучасність / Нац. акад. наук України, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного ; [редкол.: С. Л. Мосякін та ін.]. — К. : Альтерпрес, 2011. — 441 с. : іл. — 120 экз. — ISBN 978-966-542-477-2
- Офіційний сайт інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України [Архівовано 20 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Інтелектуальне розмаїття як фактор наукового поступу / К. М. Ситник // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 483—490. (До 90-річчя Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України) [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
