Кордюм Єлизавета Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Львівна Кордюм
Є. Л. Кордюм у 1977 році
Є. Л. Кордюм у 1977 році
Є. Л. Кордюм у 1977 році
Народилася 3 листопада 1932(1932-11-03)
Київ, Українська СРР, СРСР
Померла 27 квітня 2024(2024-04-27) (91 рік)
Київ
Країна  Україна
Національність українка
Діяльність біолог
Alma mater Київський університет
Галузь клітинна біологія, ембріологія рослин, космічна біологія
Заклад Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України
Вчене звання член-кореспондент і професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Членство Міжнародна академія астронавтики
Мати Вісюліна Олена Дмитрівна
У шлюбі з Кордюм Віталій Арнольдович
Нагороди
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки УРСР— 1984 Державна премія УРСР у галузі науки і техніки Золота медаль ВДНГ Срібна медаль ВДНГ Срібна медаль ВДНГ Бронзова медаль ВДНГ Бронзова медаль ВДНГ Бронзова медаль ВДНГ

Єлизавета Львівна Кордюм (3 листопада 1932(19321103), Київ — 27 квітня 2024, Київ) — українська вчена у галузях клітинної біології, ембріології рослин та космічної біології, доктор біологічних наук (1969), професор (1986), член-кореспондент НАН України (2000), Заслужений діяч науки УРСР (1984), пов­­ний кавалер ордена княгині Ольги (1998, 2003, 2007), завідувачка відділу клітинної біології та анатомії Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (протягом 1976—2024 років).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1950 році закінчила середню школу із золотою медаллю, а в 1955 році — біологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Чотири роки після закінчення Університету пра­­цювала молодшим науковим співробітником Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна Київського університету. В 1959 році перейшла на роботу в Інститут ботаніки АН УРСР молодшим науковим співробітником відділу ембріології та цитології. В 1976 році Є. Л. Кордюм була призначена завідувачкою відділу цитології (нині — клітинної біології та анатомії Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України). Паралельно з цією посадою з 1998 по 2003 роки працювала заступницею директора з наукових питань, а в 1998—1999 рр. — виконувачка обов'язків директора Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.

Віцепрезидент Українського товариства клітинної біології (від 2004 року).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Є. Л. Кордюм — фахівець у галузях клітинної біології, ембріології рослин і космічної біології.

У 1968 році захистила докторську дисертацію на тему: «Порівняльна ембріологія та цитологія видів зонтичних у зв'язку з їх філогенетикою та еволюцією» у Ботанічному інституті ім. В. Л. Комарова АН СРСР.

Вивчала питання пластичності й стабільності онтогенезу рослин, роль генної експресії у фенотипічній пластичності рослин (їх адаптації до зовнішнього середовища). Відкрила явище негативної гравітації реакції кореня у комбінованому магнітному полі з частотою, резонансною цик­­лотронній частоті іонів кальцію.

Запропонувала перші класифікації макроспорангіїв покритонасінних рослин, гравічутливості рослинної клітини. Описала механізми клітинних реакцій та адаптації рослин до зміни гравітації[1].

Широку популярність Єлізавета Львівна здобула завдяки роботі науковою керівницею спільного українсько-американського космічного біологічного експерименту (1995—1998 рр.). Загалом брала участь у 48 космічних експериментах, є редакторкою розділів журналу «Advances in Space Research»[2]. У 19961997 рр. — очолювала організаційну і наукову підготовку унікального спільного українсько-американського експерименту за програмою «Шатл» на американському космічному кораблі «Колумбія» за участю українського космонавта Леоніда Каденюка.

"Над дослідом, який проводився Леонідом Каденюком під час його перебування на космічному кораблі "Колумбія" у 1997 році, ми працювали три роки. Ріпак, соя і мох були обрані тому, що компактні і швидко розвиваються. Ми були дуже вдячні Леоніду Костянтиновичу, він ретельно підготувався до експерименту і ми, українські і американські вчені, отримали хороший матеріал для подальшого дослідження.

Зараз над рослинами в космосі проводять багато експериментів, виростили горох в четвертому поколінні, зібрали урожай пшениці, але знаєте, що мені хотілося б ще сказати - як ми вивчаємо рослини у космосі і вони є необхідним компонентом систем життєзабезпечення, так і на землі мені б хотілося, щоб до рослин ставилися уважніше. Ми часто чуємо про глобальні зміни клімату і ви знаєте, що інші живі істоти можуть рухатися, сховатися від сонця, від високої температури, а рослини не можуть, вони залишаються на одному місці і пристосовуються до будь-яких несприятливих впливів навколишнього середовища. І зараз ведуться дуже ретельні дослідження, і вже винайшли такий параметр стану рослин за допомогою якого можна визначити цей рівень. Але це уже тема для ще однієї програми."[3]

Під керівництвом Є. Л. Кордюм захищено 18 дисертацій, у тому числі кілька докторських.

Авторка понад 400 наукових праць (в тому числі 11 монографій), значна частина яких опублікована в закордонних виданнях.

Є. Л. Кордюм працювала головою секції «Космічна біологія, біотехнологія та медицина» в Раді з космічних досліджень НАН України та керівницею програми з космічної біології та медицини в рамках Національної космічної програми України.

З 1994 р. обрана дійсним членом Міжнародної академії астронавтики, членом Міжнародного комітету з космічних досліджень, Комісії з освоєння космічного простору, Міжнародного товариства з гравітаційної фізіології, Європейської асоціації з низької гравітації, Американського товариства біологів рослин, Американського товариства з клітинної біології, Американського товариства з гравітаційної і космічної біології, Японського товариства фізіологів рослин, Американського біографічного інституту та його Дослідницької ради, Міжнародної асоціації статевого відтворення рослин.

Як дійсний член Міжнародної Академії астронавтики вчена регулярно відвідувала конференції КОСПАР (Комісія з освоєння космічного простору), МАФ (Міжнародна астронавтична федерація) та інші конференції з питань гравітаційної фізіології. Єлизавета Львівна брала участь у численних міжнародних фахових конференціях у багатьох країнах, зокрема у Канаді, США, Франції, Фінляндії, Німеччині, Угорщині, Ізраїлі, Греції, Польщі, Китаї тощо[4].

Родина[ред. | ред. код]

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дідух Я. П., Попова А. Ф., Козеко Л. Е. Єлизавета Львівна Кордюм (До 75-річчя від дня народж.) // УБОЖ. 2007. Т. 64, № 5;
  • Єлизавета Львівна Кордюм. Біобібліографія вчених України. — К., 2010.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кордюм Єлизавета Львівна. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2017.
  2. КОРДЮМ ЕЛИЗАВЕТА ЛЬВОВНА — ЗОЛОТАЯ ФОРТУНА БИЗНЕС БУК. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
  3. КОРДЮМ ЄЛИЗАВЕТА ЛЬВІВНА, КОСМОБІОЛОГ
  4. КОРДЮМ ЄЛИЗАВЕТА ЛЬВІВНА. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 20 листопада 2017.
  5. Життєві та наукові орбіти Єлизавети Кордюм // Світогляд. — 2012. — № 5.}
  6. Указ Президента України від 10 квітня 1998 року № 284/98 «Про відзначення нагородами України»
  7. Указ Президента України від 15 травня 2003 року № 405/2003 «Про відзначення державними нагородами України наукових працівників»
  8. Указ Президента України від 28 листопада 2007 року № 1162/2007 «Про відзначення державними нагородами України»