Алан Каннінгем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алан Каннінгем
Alan Gordon Cunningham
Народження1 травня 1887(1887-05-01)
Велика Британія Дублін
Смерть30 січня 1983(1983-01-30) (95 років)
Велика Британія Танбрідж Уеллс, Кент
ПохованняDean Cemeteryd
КраїнаВелика Британія Велика Британія
ПриналежністьБританська армія Британська армія
Рід військпіхота
ОсвітаКоролівська військова академія
Королівський військово-морський коледж у Гринвічі
Королівський коледж оборонних наук
Роки служби19061946
Звання генерал
ФормуванняКоролівський полк артилерії
1-ша піхотна дивізія
Командування5-та зенітна дивізія
66-та піхотна дивізія
9-та (Гірська) піхотна дивізія
51-ша піхотна дивізія
Східноафриканське командування
8-ма армія
Штабний коледж у Камберлі
Східне командування
Війни / битви
Відносинистарший брат — Адмірал флоту Ендрю Браун Каннінгем
ТитулСер
Нагороди
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
ордена Лазні
Орден «За видатні заслуги» (Велика Британія)
Орден «За видатні заслуги» (Велика Британія)
Воєнний хрест (Велика Британія)
Воєнний хрест (Велика Британія)
Зірка 1914 року Зірка 1939—1945 років
Медаль Перемоги (Велика Британія) Орден діамантової зірки Занзібару
Легіон Заслуг (Командор) (США)
Легіон Заслуг (Командор) (США)
Командор ордена Корони (Бельгія) Командор ордена Менеліка II (Ефіопія)
Медаль «За Африканську кампанію» (Велика Британія)
Відзначений у наказі (4)

Алан Гордон Каннінгем (англ. Alan Gordon Cunningham; 1 травня 1887(18870501) — 30 січня 1983) — британський воєначальник, генерал. Учасник Першої та Другої світових воєн. Під час Другої світової війни командував британськими військами у Східноафриканській кампанії. У післявоєнний час Верховний комісар Палестини (1945—1948).

Біографія

[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Алан Гордон Каннінгем народився 1 травня 1887 року в Дубліні, ставши третім сином шотландського професора Даніеля Джона Каннінгема та його дружини Єлизабет. Навчався у Челтенгамському коледжі, потім у Королівській військовій академії у Вулвіч (Лондон)і. 1906 році поступив на військову службу до Королівської артилерії.

Під час Першої світової війни служив у Королівській кінної артилерії, бився на Західному фронті. За бойові заслуги відзначений Воєнним хрестом та орденом «За видатні заслуги». Після війни два роки у колонія Великої Британії в Південно-Східній Азії Стрейтс-Сетлментс.

1925 році завершив курс навчання у Королівському військово-морському коледжі у Гринвічі, 1937 році — Імперському коледжі оборонних наук. 1938 році став начальником артилерії 1-ї піхотної дивізії британської армії.

1 вересня 1938 року призначений командиром 5-ї зенітної дивізії з присвоєнням звання майор-генерал.

Другу світову війну зустрів на цій посаді. Протягом наступних років посідав низку командних посад: командував 66-ї, 9-ї Гірської та 51-ї піхотними дивізіями. У жовтні 1940 року очолив Східноафриканське командування в Кенії, котре протистояло італійцям в кампанії на Африканському рогу.

Головнокомандувач британськими військами на Близькому Сході генерал сер Арчибальд Вейвелл наказав Каннінгему розробити та провести операцію з розгрому та деокупації Британського Сомалі, а також звільнення Ефіопії, які захопили італійці. Алан Каннінгем мав наступати своїми силами з південного фронту, з боку Кенії, одночасно з півночі, з території Судану на Італійську Еритрею наступ вів британський лейтенант-генерал сер Вільям Платт.

Британський наступ на півдні розпочався із захоплення морських портів на Індійському океані — Кісмайо та Могадишо, в результаті чого італійські війська змушені були відступити вглиб своїх колоній. 6 квітня 1941 року війська Каннінгема вступили в Аддис-Абебу. 11 травня британці, що наступали з півночі та півдня, повністю замкнули кільце оточення навколо італійського окупаційного контингенту в районі Амба-Алагі. 20 травня, після переможного завершення битви біля цього міста, генерал Мослі Мейн прийняв капітуляцію італійської армії під командуванням герцога Аостського Амедео.

В результаті успішного проведення кампанії на сході Африки Алану Каннінгему вдалося швидко розгромити італійські війська, і ціною втрати лише 500 своїх солдатів захопити в полон понад 50 000 італійських військовополонених. У вересні 1941 року на хвилі здобутої перемоги йому доручили очолити 8-му армію, щойно створену для протистояння німецько-італійському наступу на півночі Африканського континенту. Найголовнішим завданням генерала Каннінгема стало керівництво проведенням операції «Крусейдер», яку з 18 листопада 1941 року вели сили командувача Середньосхідного командування генерала Клода Окінлека. Однак, з огляду на те, що в ході наступальної операції британці зазнали значних втрат, у першу чергу в бронетанковій техніці, Каннінгем виступив з рекомендацією припинити цю операцію і перейти до оборони. Така точка зору не знайшла підтримки у вищого командування, тому Окінлек звільнив Каннінгема з посади командувача 8-ї армії, замінивши його на лейтенант-генерала Ніла Річі.

Після повернення до Англії Алан Каннінгем перебував на другорядних посадах: був комендантом Штабного коледжу в Камберлі, потім командував Північно-Ірландським округом та Східним командуванням. 1941 році посвячений у лицарі.

30 жовтня 1945 року, вже після завершення Другої світової війни, Алану Каннінгему присвоїли звання повного генерала. З 21 листопада 1945 року він став Верховним комісаром Палестини, що перебувала в той час у статусі британського мандату. На цій поважній посаді він пробув до повної ліквідації британського правління в Палестині, однією з найгостріших проблем для нього стало протистояння з єврейськими напівмілітарними організаціями Хагана, Ірґун і Лехі, що вели партизанську війну проти британців.

У жовтні 1946 року Алан Каннінгем звільнився з лав збройних сил, але залишався Верховним комісаром до травня 1948 року.

30 січня 1983 року він помер у віці 95 років у Танбрідж Уеллс, у графстві Кент. Похований на цвинтарі Дін в Единбурзі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Houterman, Hans; Koppes, Jeroen. «World War II unit histories and officers»

Посилання

[ред. | ред. код]
Командування військовими формуваннями (установами)
Великої Британії
Попередник:
сформована

Командир
5-ї зенітної дивізії

1 вересня 1938 — 9 січня 1940
Наступник:
майор-генерал
Роберт Аллен
Попередник:
майор-генерал
Артур Персер

Командир
66-ї піхотної дивізії

10 січня — 23 червня 1940
Наступник:
розформована
Попередник:
майор-генерал
Едвард Бек

Командир
9-ї (Гірської) піхотної дивізії

26 червня — 7 серпня 1940
Наступник:
переформована
на 51-шу пд
Попередник:
сформована з
9-ї пд

Командир
51-ї (Гірської) піхотної дивізії

7 серпня — 7 жовтня 1940
Наступник:
майор-генерал
Ніл Річі
Попередник:
лейтенант-генерал
Дуглас Дікінсон

Командувач
Східноафриканського командування

жовтень 1940 — серпень 1941
Наступник:
майор-генерал
Гаррі Ветеролл
Попередник:
сформована

Командувач 8-ї армії

9 вересня — 26 листопада 1941
Наступник:
лейтенант-генерал
Ніл Річі
Попередник:
майор-генерал
Монтегю Стопфорд
Комендант
Штабного коледжу в
Камберлі

1942 — 1943
Наступник:
майор-генерал
Дуглас Вімберлі
Попередник:
майор-генерал
Вівіан Мадженді
Командувач
Північно-ірландського округу

1943 — 1944
Наступник:
майор-генерал
Джерард Бакнейлл
Попередник:
лейтенант-генерал
Кеннет Артур Андерсон

Командувач
Східного командування

грудень 1944 — серпень 1945
Наступник:
лейтенант-генерал
Олівер Ліз
Політичні посади
Великої Британії
Попередник:
фельдмаршал
Джон Стендіш Ґорт

Верховний комісар Палестини

21 листопада 1945 — 14 травня 1948
Наступник:
Президент Ізраїлю
Хаїм Вейцман
-----
Прем'єр-міністр Ізраїлю
Давид Бен-Гуріон
Дипломатичні посади
Великої Британії
Попередник:
фельдмаршал
Джон Стендіш Ґорт

Верховний комісар Палестини

21 листопада 1945 — 14 травня 1948
Наступник:
Посол в Ізраїлі
Александер Нокс Гельм