Александер Зельверович
| Александер Зельверович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Aleksander Zelwerowicz | ||||||
.jpg) А. Зельверович у фільмі Дві години (1957) | ||||||
| Народився | 7 серпня 1877 Люблін, Польща | |||||
| Помер | 17 червня 1955 (77 років)
Варшава, Польща | |||||
| Поховання | Військові Повонзки | |||||
| Громадянство |  Польща | |||||
| Діяльність | актор, режисер | |||||
| Галузь | акторське мистецтво[1] і постановкаd[1] | |||||
| Знання мов | польська[1] | |||||
| Заклад | Театральна академія імені Александра Зельверовича і Театр Стефана Ярачаd | |||||
| Роки активності | 1866 — 1955 | |||||
| Конфесія | латинська церква[2] | |||||
| У шлюбі з | Krystyna Zelwerowiczd | |||||
| Нагороди |
| |||||
| IMDb | ID 0954700 | |||||
Алекса́ндер Зельверо́вич (пол. Aleksander Zelwerowicz; 7 серпня 1877, Люблін, Польща — 17 червня 1955, Варшава, Польща) — польський актор, режисер, театральний діяч, педагог.
Александер Зельверович народився 7 серпня 1877 року в Любліні в сім'ї лікаря. Уперше виступив на сцені ще коли був учнем гімназії у 1890 році (роль Слуги в «Комедії помилок» В. Шекспіра) під час гастролей лодзької трупи Міхала Воловського[pl] у Варшаві[3]. У 1897 році закінчив драматичну студію при Варшавському музичному товаристві. Вивчав літературу і суспільні науки в Женевському університеті (1898-99). У 1899 році, перервавши заняття в університеті, Зельверович почав артистичну діяльність в Лодзі. У 1900 році поступив у Краківський театр, де разом з виконанням фарсово-комедійних ролей створив значні драматичні образи; був першим виконавцем ролі Каспера («Весілля» Станіслава Виспянського, 1900), пізніше у цій же п'єсі виступив в ролі Чепеца; в «Дзядах» А. Міцкевича (постановка Виспянського) виконав ролі ксьондза Петра і Байкова, в п'єсах Юліуша Словацького грав Грабеца («Балладіна», 1902) і Майора («Фантазій», 1907).
Під час перебування в Росії у 1908 році Александр Зельверович зустрічався з Максимом Горьким і К. Станіславським, відвідував спектаклі МХАТу, що значно вплинуло на його творчість. У 1908—1911 роках керував театром в Лодзі, у 1911-13 працював в «Об'єднаному театрі» (театр «З'єдночони») у Варшаві, де поставив «Весілля» Виспянського (1911), «Іридіон» З. Красінського (1912, виконав роль Масінісси). У 1913—1955 роках з перервами працював у «Польському театрі» (Варшава), де поставив вистави «Лісістрата» Арістофана (1913), «Юлій Цезар» (1914) і «Сон літньої ночі» (1923) Шекспіра, «Живий труп» (за Л. Толстим, 1916, виконав роль Протасова); «Пан Йовяльський» А. Фредро (1923, роль камергера), «Розтратники» Віталія Катаєва (1932, роль Прохорова) та ін.
3ельверович був режисером в театрах Кракова (1917-18), Варшави («Розмаїтості» і «Редута», 1919-20), Лодзі (1920-21). У 1925-26 роках разом з Л. Шиллером і В. Хожицей керував Театром імені Богуславського у Варшаві, де поставив «Ревізора» Гоголя та виконав у цій постановці роль Городничого. У 1929—1931 роках керував театром у Вільно. У 1932-му у варшавському театрі «Вельки» поставив оперу «Севільський цирульник».
Під час німецької окупації Польщі під час Другої світової війни 3ельверович перервав свою творчу діяльність, працював касиром у Будинку інвалідів війни і директором Будинку престарілих[4]. Після війни грав у театрі Війська польського в Лодзі, потім у Катовицях і Кракові. З 1947 року і до кінця життя був актором варшавського Польського театру.
Александр 3ельверович є автором низки статей, в яких виступав проти натуралістичних тенденцій у театрі. З 1912 займався педагогічною діяльністю; у 1945-47 керував Вищим театрально школою в Лодзі, був почесним ректором Вищої театральної школи у Варшаві.
Окрім театральної діяльності Александр Зельверович також знімався у кіно.
Александр Зельверович двічі був відзначений Державною премією Польської Народної республіки: у 1950 році — за творчу і педагогічну діяльність, у 1951-му — за виконання ролі Яскровича (у постановці «Історії гріха» С. Жеромського в театрі «Камеральни»).
У 1955 році ім'я Александара Зельверовича надано Державній вищій школі театрального мистецтва у Варшаві (зараз Театральна академія імені Александра Зельверовича). З 1985 року редакція щомісячника «Театр» присуджує нагороди імені Олександр Зельверовича за найкращі жіночу і чоловічу ролі театрального сезону.
- 1913: Оборона Ченстохова / Obrona Częstochowy … Ян Онуфрій Заглоба
- 1916: Варшавська безпека та її таємниці / Ochrana warszawska i jej tajemnice … Запольський, батько Галини
- 1928: Ураган / Huragan … Александр В'єлопольський
- 1929: Сильна людина / Mocny człowiek … редактор
- 1932: Княгиня Ловіч / Księzna Łowicka … батько Йоанни, Бронек
- 1932: Палац на колесах / Pałac na kółkach … Франческо
- 1933: Історія гріха / Dzieje grzechu … хірург
- 1934: Пробудження / Przebudzenie … пан Плонський
- 1935: Дві Йоасі / Dwie Joasie … Ковальський
- 1935: Кохання випускниці / Miłość maturzystki … пан Плонський
- 1938: Верес / Wrzos … Шпановський, батько Казії
- 1938: Люди Вісли / Ludzie Wisły … Полонський
- 1938: Кордон / Granica … Валерій Жембевич
- 1939: Три серця / Trzy serca … дядько Северин
- 1939: Доктор Мурек / Doktór Murek … директор Яцек Чабран
- 1939: Дружина і не дружина / Żona i nie żona
- 1957: Дві години / Dwie godziny … сусіда Марека
- B.Osterloff, Aleksander Zelwerowicz,tom 1 i 2, Wyd. Akademia Teatralna im. A. Zelwerowicza, Warszawa (2011)
- A. Zelwerowicz, Gawędy starego komedianta,Wyd. Iskry, Warszawa (1958)
- A. Zelwerowicz, O sztuce teatralnej. Artykuły-wspomnienia-wywiady z lat 1908—1954, pod red. Barbary Osterloff, Wyd. Wiedza o kulturze, Wrocław (1993)
- A. Zelwerowicz, Listy, wstęp, wybór i opracowanie Barbara Osterloff, Akademia Teatralna im. A. Zelwerowicza i Wydawnictwo Krąg, Warszawa (1999)
- Aleksander Zelwerowicz [praca zbiorowa], Wilno (1931)
- W.Horzyca, Aleksander Zelwerowicz, Warszawa (1935)
- J.Macierakowski, W. Natanson, Aleksander Zelwerowicz,PIW, Warszawa (1957)
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ The Righteous Among the Nations Database
- ↑ Wanda Lipiec. Zelwerowicz i scena łódzka. — Łódź : Wydawnictwo Łódzkie, 1960. — С. 7.
- ↑ Jan Jagielski. Przewodnik po cmentarzu żydowskim w Warszawie przy ul. Okopowej 49/51. Z. 1, Kwatery przy Alei Głównej. — Warszawa : Towarzystwo Opieki nad Zabytkami. Społeczny Komitet Opieki nad Cmentarzami i Zabytkami Kultury Żydowskiej w Polsce, 1996. — С. 29-30. — ISBN 83-90-66296-5.
- Зельверович Александр // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Александер Зельверович на сайті IMDb (англ.)
- Александер Зельверович на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Александр Зельвенрович [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] в театральній базі даних e-teatr.pl
- Біографія Александра Зельцеровича [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] на сайті Culture.pl
|
- Народились 7 серпня
- Народились 1877
- Уродженці Любліна
- Померли 17 червня
- Померли 1955
- Померли у Варшаві
- Поховані на Військовому кладовищі у Варшаві
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена Відродження Польщі
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери ордена Прапор Праці 1 ступеня
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Нагороджені золотим Лавром Академічним
- Польські театральні актори
- Польські кіноактори
- Актори німого кіно Польщі
- Польські театральні режисери
- Польські педагоги
- Лауреати Державної премії Польської Народної Республіки
- Персоналії:Польський театр у Києві