Аліса Теґнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Теґнер.
Аліса Теґнер
швед. Alice Tegnér
Зображення
Зображення
Аліса Теґнер. 1910-ті роки.
Основна інформація
Повне ім'яАліса Шарлотта Теґнер — швед. Alice Charlotta Tegnér
Дата народження12 березня 1864(1864-03-12)
Місце народженняКарлсгамн
Дата смерті26 травня 1943(1943-05-26) (79 років)
Місце смертіСтокгольм
ПохованняDjursholms Begravningsplatsd[1]
Роки активності1892—1934
ГромадянствоШвеція Швеція
Національністьшведка
Професіякомпозиторка, вчителька музики, органістка
ОсвітаСтокгольмська вища вчительська семінарія
ВчителіЮган Ліндегренd
Інструментиорган
Жанрдитяча пісня, псалом
ЧленствоTolfternad
Нагороди
Медаль Літератури та мистецтв (Швеція)
ДітиTorsten Tegnérd[2][3]
Вебсторінка Товариства Аліси Теґнер
CMNS: Файли у Вікісховищі
Вілла Аліси Теґнер у Юршгольмі. 1913 рік.
Аліса Теґнер за піаніно.

Алі́са Шарло́тта Те́ґнер (швед. Alice Charlotta Tegnér; * 12 березня 1864(18640312), Карлсгамн, Швеція — † 26 травня 1943, Стокгольм) — шведська композиторка, педагог і органістка.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Аліса Шарлотта народилася в сім'ї морського капітана Едуарда і Софії Сандстремів (швед. Sandström) другою дитиною після сестри Нанни. Були ще брати — Едуард і Юн. Сестри не раз вибиралися в подорожі Балтійським морем на батьковому кораблі «Фалько». Батько любив музику й мав піаніно у своїй каюті. Там Аліса й складала свої перші мелодії. У неї був абсолютний музичний слух, і ще дитиною вона почала брати уроки гри на клавішних інструментах у карлсгамнських органістів: спершу Карла Фредріка Улльмана, а тоді в його наступника — Вільгельма Теодора Седерберга. У Сандстремів бракувало коштів на музичну освіту доньки Аліси, тож вона стала вчителькою, закінчивши Стокгольмську вищу вчительську семінарію.

Здобувши освіту, Аліса поїхала до Фінляндії й рік працювала там гувернанткою. У 1884 році вона навчала дітей книговидавця Франса Бейєра й у його стокгольмському домі познайомилася з Якобом Теґнером (1851—1926) — сином пастора Крістофера Теґнера і Емми Софії, уродженої Кінберг. Якоб Теґнер був онук Есаяса Теґнера і рідний брат Есаяса Теґнера-молодшого[4]. Якоб і Аліса мали спільні уподобання — зокрема, музику. Вони грали і співали разом, а в 1885 році одружилися. У них було два сини — Єста (* 1887) і Торстен[sv] (1888—1977).

Якоб Теґнер працював окружним суддею, а згодом став секретарем Верховного суду в Стокгольмі. Також обіймав посади секретаря Товариства шведських видавців і редактора журналу Svenska Bokhandelstidningen.

1891 року родина Теґнерів переселилась у віллу в Юршгольмі / Djursholm, й Аліса стала центральною фігурою музичної діяльності в цьому аристократичному житловому масиві Стокгольма. Удома в Теґнерів співали Алісині дитячі пісні, які через приятелів їхніх дітей поширювалися на весь Юршгольм, а тоді й на всю столицю. У 1892 році її шваґер — видавець Фредрік Скуґлунд, випустив у світ першу збірку пісень Аліси Теґнер «Співай разом з нами, мамо!» / Sjung med oss, Mamma!, а після того — загалом дев'ять пісенних збірок у 1892 − 1934 роках.

На шістдесяті роковини авторки у пресі опублікували статті про її творчу діяльність. На той час Теґнери мешкали в Туллінґешені / Tullingesjön — кварталі на півдні Стокгольма[5].

Аліса Теґнер вчителювала в Юршгольмській середній школі. З 1898 року була кантором у Юршгольмській каплиці, де служив пастором Натанаель Бесков.

Сім'я Теґнерів провела багато літніх відпусток у місцині Південна Лука / Södra Äng, що в Урмарюді / Ormaryd — маленькому селі в Смоланді, між Несше / Nässjö і Екше / Eksjö. Там, на Алісине бажання, 1897 року спорудили віллу «Сула» / Villa Sola[4].

У 1943-му Аліса Теґнер померла. Її поховали на Юршгольмському цвинтарі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Алісу Теґнер вважають найвидатнішою авторкою шведських дитячих пісень у першій половині ХХ століття. Вона була одна з перших, що в таких творах подали перспективу бачення самої дитини — у такий спосіб, як це згодом робила Астрід Ліндґрен у своїх дитячих книжках. Твори Аліси Теґнер на слова її самої та інших авторів зібрано передусім у книжці «Співай разом з нами, мамо!».

Крім дитячих пісень, Аліса Теґнер писала романси, хорові твори — зокрема кантати, твори для фортепіано та віолончелі й скрипкові сонати. Не хотіла, щоб її вважали тільки «дитячою пісняркою». Черпала натхнення із шведського музичного фольклору й творчості композиторів Фелікса Мендельсона та Роберта Шумана.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Фонд Аліси Теґнер

[ред. | ред. код]

У 1940 році з нагоди свого 75-річчя Аліса Теґнер виділила кошти для Шведського товариства вчителів початкової школи, які стали основою Фонду Аліси Теґнер. Він матеріально сприяє розвитку вокальної освіти в початкових класах шкіл Швеції. Пісенник «Заспіваймо» / Nu ska vi sjunga розроблено з ініціативи Аліси Теґнер і частково фінансовано за рахунок її фонду[6]. Ця книжка вийшла 1943 року, її ілюструвала Ельза Бесков.

Ушанування

[ред. | ред. код]
  • На честь століття від дня народження Аліси Теґнер у 1964 році Карлсгамнська комуна заснувала стипендію її імені, яку виділяють особам, пов'язаним із Карлсгамном, що активно працюють у галузі культури[7].
  • У зв'язку з 50-літтям від дня смерті композиторки 1993 року засновано Музичну премію імені Аліси Теґнер (25 000 крон), яку присуджують за видатний внесок у музику для дітей і в музичну освіту дітей. Премією нагороджують що два роки на фестивалі «Дні Аліси Теґнер у Карлсгамні»[8].
  • У 2006 році нащадки композиторки створили в Мальме Товариство Аліси Теґнер, що сприяє збереженню пам'яті про її життя та творчість[9].
  • Іменем Аліси Теґнер названо провулок — Alice Tegnérs stig — в Седертельє і вулиці — Alice Tegnérs väg — у шведських містах Стокгольм, Бутчюрка, Седертельє і Карлсгамн.
  • Що два роки у Карлсгамні організовують фестиваль «Дні Аліси Теґнер».

Окремі твори

[ред. | ред. код]

Інструментальна музика

[ред. | ред. код]
  • Courage, для фортепіано
  • Madame X, для фортепіано
  • Etude, Ess-dur, для фортепіано
  • Etude (à la Chopin), для фортепіано
  • Etude romantique, 1925, для фортепіано
  • Sonat, для скрипки і фортепіано, 1901
  • Långsam vals, 1923, для скрипки і фортепіано
  • Melodi, для віолончелі і фортепіано
  • Romans, для віолончелі і фортепіано
  • Barnen dansa, для віолончелі і фортепіано

Вокальна музика

[ред. | ред. код]

Для конкурсу авторських пісень у народному дусі

  • Hell, vårt land!, слова: Alice Tegnér
  • Du svenska bygd, du hem i nord, слова: Birger Mörner
  • Du ärorika fosterland, слова за: Bernhard Elis Malmström

Дитячі пісні

[ред. | ред. код]
Натуральна ілюстрація до пісні Аліси Теґнер Три пряникові чоловічки / Tre pepparkaksgubbar.
Дерев'яна скульптура за мотивами дитячої пісні Аліси Теґнер «Малий мамин Улле» / Mors lilla Olle. Околиці містечка Серна[sv] в комуні Ельвдален.
  • Akta skogen (слова: Disa Beijer)
  • Asarumsdalen
  • Barnen leka 'mamma och barn' (перекладний текст)
  • Baka kaka
  • Blåsippor (слова: Anna Maria Roos)
  • Borgmästar Munthe
  • Bä, bä, vita lamm
  • Dansa min docka
  • Danslåt (слова: Astrid Gullstrand)
  • Ekorren (Ekorr'n satt i granen)
  • Gud, som haver barnen kär (покладено на музику старовинну шведську дитячу молитву)
  • Hemåt i regnväder (слова: Zacharias Topelius)
  • I skogen
  • Julbocken (sång)|Julbocken
  • Katten och svansen (покладено на музику давній вірш)
  • Klockan tolv (слова: L. G. Sjöholm)
  • Kring julgranen
  • Lasse liten (слова: Zacharias Topelius)
  • Majas visa («När Lillan kom till jorden»)
  • Marschlek
  • Mors lilla Olle (слова за мотивами вірша Stark i sin oskuld — Wilhelm von Braun)
  • Mors namnsdag (слова: Paul Nilsson)
  • Månaderna (покладено на музику давній вірш)
  • Skogsblommorna till barnen (слова: Elsa Beskow)
  • Sockerbagaren
  • Solvisa
  • Solstrålen (слова: Anna Virgin)
  • Tre pepparkaksgubbar (слова: Astrid Gullstrand)
  • Tummeliten
  • Ute blåser sommarvind
  • Vart ska du gå (Vart ska du gå, min lilla flicka?, покладено на музику давній вірш)
  • Videvisan (Sov, du lilla vide ung). Слова: Zacharias Topelius
  • Årstiderna

Вокально-фортепіанні твори

[ред. | ред. код]
  • Betlehems stjärna (Gläns över sjö och strand). Слова: Viktor Rydberg
  • Jag är så glad, att jag är svensk (слова: Paul Nilsson)
  • Var är den vän, som överallt jag söker

Для жіночого хору

[ред. | ред. код]
  • Ave Maria
  • Birgittahymnen (Ros, den himmelsk dagg bestänker), слова: Nicolaus Hermanni, переклад: Johan Bergman
  • Du ringa stad
  • Godnattsång
  • Helige Ande
  • I natten
  • I skogen
  • Julens gåva
  • Julottan
  • Kvällsång
  • Lycksalighetens ö
  • Min älskling
  • O Betlehem
  • O salve Regina
  • Om natten
  • Sköna klang
  • Stjärnenatt
  • Vid juletid
Могила Аліси Теґнер. Стокгольм, Юршгольмський цвинтар.

Для чоловічого хору

[ред. | ред. код]
  • Hembygdssång (Hell dig vår hembygd), присвячено чоловічому хору в Бурео, слова: Karl Johan Åkerström
  • En idrottssång (Blåser en vårvind i Sverige), слова: Karl-Erik Forsslund

Для змішаного хору

[ред. | ред. код]
  • Advent
  • Betlehem
  • Böljebyvals
  • Dagg faller
  • Ej med klagan
  • En hymn till stjärnan
  • Gör portarna höga
  • Herren är min Herde
  • Herren är mitt ljus
  • Kvällssång
  • Loven Gud i himmelsfröjd
  • Loven Herren som i höjden bor
  • Långfredagsmotett
  • Min älskling
  • Morgon och kväll
  • Morgonsol och aftonstjärna
  • O Betlehem
  • Saliga
  • Trettondagshymn (Mörker övertäcker jorden), 1898, Для змішаного хору і органа
  • Vad rätt du tänkt

Кантати

[ред. | ред. код]
  • Kantat vid Anna Sandströms skolas femtioårsjubileum (Ännu i Humlegården)
  • Kantat vid Börstils kyrkas invigning (Herre, giv vår längtan vingar!)
  • Kantat vid invigningen af K.F.U.K: s byggnad 29.12.1907, (Gör portarna höga)
  • Kantat vid invigningen av Östhammars kyrka 1925 (Allt är förgängligt)
  • Kantat vid Kjellbergska skolans 100-årsjubileum 1935 (Ett sekels dagar svunnit)
  • Kantat vid nyinvigningen av Lyceum för flickor i Stockholm 1939 (Sverige vår moder kära)
  • Kantat vid Säbyholms-skolans (Sunnerdahls hemskolas) 25-års-fest 1936 (Vid sotig härd)

Пісенники

[ред. | ред. код]
  • Småjäntorna och andra visor (Ritade av Ottilia Adelborg; Musik av Alice Tegnér). Stockholm: Skoglund. 1912. Libris 18235488

Джерела

[ред. | ред. код]

Зовнішні зв'язки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Alice Tegnér

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Alice Charlotta Tegnér — FinnGraven.se.
  2. ↑ Swedish Census 1900 — Riksarkivet.
  3. ↑ Swedish Census 1910 — Riksarkivet.
  4. ↑ а б Släkten Tegnér. Архів оригіналу за 6 червня 2002. Процитовано 22 травня 2014.
  5. ↑ Om Alice. Alice Tegnér Sällskapet. 07.09.2013. Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 22 травня 2014.
  6. ↑ Післямова до шкільного підручника Nu ska vi sjunga. Видавництво Almqvist & Wiksell, двадцяте видання, 1956.
  7. ↑ Karlshamns kommun, «Alice Tegnér-stipendiet» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2014.
  8. ↑ Musik i Blekinge Årsberättelse 2008 — про Музичну премію імені Аліси Теґнер і про дні її імені (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2014.
  9. ↑ Вебсторінка Товариства Аліси Теґнер. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 22 травня 2014.
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аліса_Теґнер&oldid=40077323