Анатман

Ця стаття стосується теми
Буддизм
Історія Хронологія Будда Ранній буддизм Собори Поширення буддизму Шовковим шляхом Буддійський модернізм
Концепт Чотири Благородні Істини Вісімковий Шлях Колесо Дхарми П'ять складових Непостійність Страждання Не-Я Причинна обумовленість Середній шлях Порожнеча Етика Карма Переродження Сансара Космологія
Тести Трипітака Тапітака Тибетський канон
Практика Три коштовності Панча Шила Параміта Медитація Філософські міркування Пунья Праджня Буддійські піснеспіви
Нірвана Просвітлення Чотири ступені Аргат Пратьякабуддаяна Бодгісаттва
Традиція Тхеравада Махаяна Хінаяна Ваджраяна
Буддизм за країнами Китай Україна Індія Японія Бутан Франція Корея США Шрі-Ланка Тибет В'єтнам
Критика   Портал «Релігія»

Анатман (санскр. अनात्मन् або анатта (палі:अनत्ता) — одна з основних доктрин буддизму, заперечення вічних нетлінних сутностей, зокрема атмана, що в індуїзмі означає душу. Анатман разом із анітьєю (непостійністю) та дукхою (незадовільністю) складають трилакшану — три правди про буття.

Анатман — найскладніша для розуміння доктрина буддизму, не тому, що заперечення існування "я" є чимось особливим — матеріалізм теж не вірить у душу, але тому, що важко зрозуміти, як відсутність душі в людини узгоджується з ідеєю карми та реінкарнації.

Вчення Будди стверджує, що людина є сукупністю п'яти складників (скандг), які, проте, не є елементами в звичайному розумінні, а складними утвореннями, нагромадженнями. Ці складники суть тіло, відчуття, сприйняття або перцепції, ментальні образи або мислення та свідомість. Кожна з цих скандг непостійна (анітья), кожна з цих скандг незадовільна (дукха), тобто є причиною страждань, і нарешті — будь-яка дгарма не є атманом, тобто душею^{[джерело?]}. В останньому з цих тверджень використовується термін дгарма, а не скандга.

Існує багато інтерпретацій цього положення в різних школах філософії буддизму.

Див. також

• Найратмія