Ангарський перевал
| Ангарський перевал | |
 | |
| Гірський хребет | Кримські гори |
|---|---|
| Країна |
 Росія |
| Висота над рівнем моря | 752 м |
 | |
 Ангарський перевал у Вікісховищі | |
Координати: 44°45′29″ пн. ш. 34°20′26″ сх. д. / 44.75833333002777437° пн. ш. 34.34083333002777749° сх. д.
Анга́рський перева́л (рос. Ангарский перевал, крим. Anğara boğazı) — перевал в Криму, найвища точка траси Сімферополь — Алушта (752 м над рівнем моря).
На Ангарському перевалі розташований пост ДАІ та зупинка тролейбуса Сімферополь-Ялта. Околиці перевалу — популярне місце відпочинку. Тут проводяться змагання зі спортивного орієнтування. Неподалік Ангарського перевалу на Чатир-Дазі знаходиться Буковий гай. На схилах Чатир-Дагу прокладені гірськолижні траси, які діють у зимовий час.
Історична довідка[ред. | ред. код]
Шляхи через Ангарський перевал з континенту до моря проходили з незапам'ятних часів. У XIX столітті дослідник Криму П. І. Кеппен виявив поруч з перевалом фрагменти стіни, яка перегороджувала ущелину між двома яйлами. На думку Кеппена, це було елементом систематичної оборони Південного берега Криму за часів візантійського імператора Юстиніана I. Стіни були складені з необробленого каменя і, на думку істориків, покликані були зупинити вторгнення варварів. Зараз споруд майже не залишилося, все розібрано місцевими жителями на нові будівлі.
У 1774 році, поряд з перевалом, на північ від села Шума (сучасна назва Верхня Кутузівка) відбулася битва турецьких військ з російськими військами. З турецьким військом у 25 тисяч осіб воював загін всього у 2850 осіб, який примусив турків до втечі. Окремі легіони батальйоном в лавах російських солдатів командував підполковник Михайло Кутузов, майбутній переможець Наполеона Бонапарта. Саме в цій битві Кутузов втратив око. У пам'ять про битву на трасі Сімферополь-Алушта поставлений пам'ятний меморіал, відомий як «Кутузівський фонтан».
Вперше проїжджу дорогу через Ангарський перевал проклали російські солдати у 20-х роках XIX століття під керівництвом військового інженера підполковника Шипілова (будівництво було закінчено в 1826 році), тоді ж на перевальній точці при дорозі був встановлений пам'ятний обеліск, вказував, що «Від Сімферополя 32 версти. Від Алушти 13 верст». У 1860-х роках нове, широке шосе було перенесено нижче, туди, де проходить і до цього дня. Обеліск залишився на старому місці, і в наші дні його можна знайти в лісах поблизу шосе, недалеко від залишків старої дороги.
Згодом дорогу неодноразово покращували, будували дренажні системи для відведення підземних вод, а в кінці 50-х років XX століття за нею проклали другу у світі гірську тролейбусну трасу від Сімферополя до Ялти.
У 2012 р. на Ангарському перевалі встановили пам'ятник кримському тролейбусу.
Джерела[ред. | ред. код]
- Байцар Андрій. Географія Криму.: навч.-метод. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 301.
- Крим. Географічні назви [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
| |||||||
