Антоніо Мартіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Мартіно
італ. Antonio Martino
Ім'я при народженні італ. Antonio Martino
Народився 22 грудня 1942(1942-12-22)[2]
Мессіна, Сицилія, Королівство Італія
Помер 5 березня 2022(2022-03-05)[1] (79 років)
Рим, Італія
Країна  Італія
Діяльність економіст, політик, журналіст, дипломат, викладач університету
Alma mater Університет Мессіниd (1964)
Знання мов італійська
Заклад Libera Università Internazionale degli Studi Sociali Guido Carlid
Членство Товариство "Мон Пелерін"
Посада міністр закордонних справ Італії[d], міністр оборони Італії[d], міністр оборони Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d][3]
Партія Італійська ліберальна партія
Батько Гаетано Мартіно
Нагороди
Орден «На благо Республіки» орден Трьох зірок Medal of the Oriental Republic of Uruguay

Антоніо Мартіно (італ. Antonio Martino; 22 грудня 1942(19421222), Мессіна — 5 березня 2022, Рим) — італійський політик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вивчав юриспруденцію в Університеті Мессіни (1964), після чого почав дослідницьку кар'єру. Він опублікував, зокрема, одинадцять книг, присвячених ліберальним думкам і виборчім системам.

Будучи сином політичного діяча Гаетано Мартіно, приєднався до Італійської ліберальної партії. У 80-х безуспішно намагався стати її національним секретарем.

У 1994 році він був одним із засновників партії «Вперед, Італія», у тому ж році вперше став членом Палати депутатів. У 19941995 він працював міністром закордонних справ в уряді Сільвіо Берлусконі, з 2001 по 2006 обіймав посаду міністра оборони.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]