Анджеліно Альфано

Анджеліно Альфано
Анджеліно Альфано
італ. Angelino Alfano
Ім'я при народженні	італ. Angelino Alfano
Народився	31 жовтня 1970 (54 роки); Аґрідженто, Сицилія, Італія
Країна	Італія
Діяльність	політик, адвокат
Alma mater	Католицький університет Святого Серця
Знання мов	італійська
Посада	Italian Minister of the Interiord, Italian Minister of Justiced, член Палати депутатів Італії[d], Vice President of the Council of Ministers of Italyd, член Палати депутатів Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], Italian Minister of the Interiord, член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d]
Партія	Новий правий центр ()
Конфесія	католицтво
Автограф
Сайт	angelinoalfano.it
	Роботи у Вікіджерелах; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альфано.

Анджеліно Альфано (італ. Angelino Alfano; нар. 31 жовтня 1970(19701031), Агрідженто) — італійський політик, член уряду Італії, заступник прем'єр-міністра і міністр внутрішніх справ з 2013 року. Раніше був міністром юстиції з 2008 до 2011 в четвертому кабінеті Берлусконі. З липня 2011 року — секретар правоцентристської партії Народ свободи, в листопаді 2013 перейшов у створену ним партію «Новий правий центр».

Чинний Голова ОБСЄ^[3].

Ранній період

Його батько, Анджело Альфано, був адвокатом і колишнім місцевим політиком, який також обіймав посаду заступника мера міста Агрідженто.

Здобувши юридичну освіту в Католицькому університеті Святого Серця й докторський ступінь у галузі корпоративного права в Університеті Палермо, Анджеліно Альфано почав свій політичний досвід з християнської демократії.

Політична кар'єра

У 1994 році приєднався до «Вперед, Італія», нової правоцентристської партії, заснованої Сільвіо Берлусконі, і був обраний до Ради провінції Агрідженто. У 1996 році Альфано був наймолодшим членом обраним до сицилійської Регіональної асамблеї. У 2001 році він став членом італійської Палати депутатів, після перемоги правоцентристської коаліції «Дім свобод» на чолі з Берлусконі на загальних виборах. З 2005 по 2008 він також обіймав посаду регіонального координатора партії «Вперед, Італія» на Сицилії.

Міністр юстиції

Після перемоги виборів 2008 року Берлусконі на чолі правоцентристської коаліції, Альфано був знову обраний до парламенту. У травні 2008 року у віці 37 років, він став наймолодшим міністром юстиції в історії Італійської Республіки.

Міністр внутрішніх справ

28 квітня 2013, він почав працювати заступником прем'єр-міністра і міністром внутрішніх справ у кабінеті Летти. Зберіг посади в уряді Ренці.

Голова ОБСЄ

З 1 січня 2018 року виконує обов'язки Голови ОБСЄ.

Примітки

↑ Munzinger Personen
d:Track:Q107343683
↑ https://www.governo.it/it/i-governi-dal-1943-ad-oggi/xvii-legislatura-dal-15032013/governo-renzi-dal-22022014/329
↑ Сайт ОБСЄ. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.

Посилання

Європа Європейський Союз Італія

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q107343683">Munzinger_Personen<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107343683]]</div>-1] Munzinger Personen
d:Track:Q107343683

[[https://www.governo.it/it/i-governi-dal-1943-ad-oggi/xvii-legislatura-dal-15032013/governo-renzi-dal-22022014/329_https://www.governo.it/it/i-governi-dal-1943-ad-oggi/xvii-legislatura-dal-15032013/governo-renzi-dal-22022014/329]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.governo.it/it/i-governi-dal-1943-ad-oggi/xvii-legislatura-dal-15032013/governo-renzi-dal-22022014/329

[3] Сайт ОБСЄ. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.

[1]

[2]

[3]

У соціальних мережах	Facebook · Twitter
Генеалогія та некрополістика	Geni.com
Література та бібліографія	Index Theologicus · openMLOL.it
Словники та енциклопедії	Велика норвезька енциклопедія · Encyclopedia Treccani · Prabook
Довідкові видання	Munzinger IBA · OpenSanctions
Нормативний контроль	Freebase: /m/0bmdt8 · GND: 1019561912 · GTAA: 229004 · ICCU: CFIV243351 · ISNI: 0000000363630328 · LCCN: no2012006880 · VIAF: 227756417

п о р Керівники ОБСЄ
Генеральні секретарі	Вільгельм Хьоїнк (1993—1996) • Джанкарло Арагона (1996—1999) • Ян Кубіш (1999—2005) • Марк Перрен де Бришамбо (2005—2011) • Ламберто Заньєр (2011—2017) • Томас Гремінгер (2017—2020) • Гельґа Шмід (з 2020)
Виконавчі голови	Ганс-Дітріх Геншер (1991) • Іржі Дінстбір (01.01.1992-02.07.1992) • Йозеф Моравчик (03.07.1992-31.12.1992) • Маргарета Угглас (1993) • Беньяміно Андреатта (01.01.1994-11.05.1994) • Антоніо Мартіно (12.05.1994-31.12.1994) • Ласло Ковач (1995) • Флавіо Котті (1996) • Нільс Хельвег Петерсен (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Кнут Воллебек (1999) • Вольфганг Шюссель (01.01.2000-04.02.2000) • Беніта Ферреро-Вальднер (05.02.2000-31.12.2000) • Мірче Дан Джоане (2001) • Жайме Гама (01.01.2002-06.04.2002) • Антоніо Мартінс да Круз (07.04.2002-31.12.2002) • Яап де Гооп Схеффер (01.01.2003-03.12.2003) • Бен Бот (04.12.2003-31.12.2003) • Соломон Пасі (2004) • Димитрій Рупель (2005) • Карел де Гюхт (2006) • Мігель Анхель Моратінос (2007) • Ілкка Канерва (01.01.2008-04.04.2008) • Олександр Стубб (05.04.2008-31.12.2008) • Дора Бакоянні (01.01.2009-05.10.2009) • Йоргос Папандреу (06.10.2009-31.12.2009) • Канат Саудабаєв (2010) • Аудронюс Ажубаліс (2011) • Еймон Гілмор (2012) • Леонід Кожара (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) • Івіца Дачич (2015) • Франк-Вальтер Штайнмаєр (2016) • Себастьян Курц (2017) • Анджеліно Альфано (2018) • Мирослав Лайчак (2019) • Еді Рама (2020) • Анн Лінде (2021) • Збіґнєв Рау (2022) • Буяр Османі (2023)
Президенти Парламентської асамблеї ОБСЄ	Ілкка Суомінен (1992—1994) • Френк Свелен (1994—1996) • Хав'єр Руперес (1996—1998) • Гелле Дайн (1998—2000) • Адріан Северин (2000—2002) • Брюс Джордж (2002—2004) • Елсі Гастінґс (2004—2006) • Ґоран Ленмаркер (2006—2008) • Жоао Соареш (2008—2010) • Петрос Ефтіміу (2010—2012) • Рикардо Мільйорі (2012—2013) • Вольфґанґ Ґроссрук (в.о., 2013) • Ранко Кривокапич (2013—2014) • Іллка Канерва (2014—2016) • Крістін Муттонен (2016—2017) • Гігі Церетелі (2017—2020) • Пітер Лорд Бовнесс (2020—2021) • Марґарета Седерфелт (з 2021)
Представники ОБСЄ з питань свободи ЗМІ	Фраймут Дуве (1998—2004) • Міклош Гарасті (2004—2010) • Дуня Міятович (2010—2017) • Арлем Дезір (2017—2020) • Тереза Рібейру (з 2020)
Верховні комісари ОБСЄ у справах національних меншин	Макс ван дер Стул (1993—2001) • Рольф Ефекус (2001—2007) • Кнут Воллебек (2007—2013) • Астрід Турс (2013—2016) • Ламберто Заньєр (2017—2020) • Кайрат Абдрахманов (з 2020)