Броніслав Геремек

Броні́слав Гере́мек (пол. Bronisław Geremek; нар. 6 березня 1932, Варшава — пом.13 липня 2008) — польський історик і політик.

Зміст

1 Наукова спеціалізація
2 Політична діяльність
3 Дипломатична діяльність
4 Загибель
5 Література

Наукова спеціалізація[ред. • ред. код]

Геремек — професор-історик, фахівець періоду середніх століть.

Політична діяльність[ред. • ред. код]

Його політична діяльність почалася в 1968 році, коли він на знак незгоди з партійною політикою вийшов з Польської об'єднаної робочої партії, в якій перебував з 1950 року.

З 1980 року Геремек очолював групу радників Леха Валенси, лідера профспілки «Солідарність». У грудні 1981 року, після введення військового стану в Польщі, Геремек був разом з іншими лідерами «Солідарності» інтернований, рік потому звільнений. У 1983 році Геремек знов був арештований.

Саме Геремек в лютому 1988 року запропонував опозиції досягти компромісу з владою.

З кінця 1980-х років Геремек став депутатом сейму, очолював комісію парламенту із закордонних справ.

Геремек — один з творців в 1990 році Демократичної Унії, до якої увійшли колишні радники і друзі Валенси з інтелектуальних кругів після загострення розбіжностей.

Дипломатична діяльність[ред. • ред. код]

У 1997–2000 роках Геремек був міністром закордонних справ Польщі в уряді Єжи Бузека.

Після відставки з посади міністра закордонних справ, Геремек був одним з кандидатів на пост генерального секретаря НАТО.

Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Броніслав Геремек викладав історію європейської цивілізації у Європейському коледжі, Натолін (Варшава).

З 2004 року Геремек був депутатом Європарламенту.

Загибель[ред. • ред. код]

Броніслав Геремек загинув в автокатастрофі.

Попередник:	Міністр закордонних справ Польщі 1997–2000	Наступник:
Даріуш Росаті	Міністр закордонних справ Польщі 1997–2000	Владислав Бартошевський

Література[ред. • ред. код]

О. М. Знахоренко. Геремек Броніслав // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bronisław Geremek

Словники та енциклопедії	Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis

Нормативний контроль	BAV: ADV10238635 · BNE: XX1087002 · BNF: 12011162q · GND: 119100789 · ISNI: 0000 0000 8344 6569 · LCCN: n81032198 · NDL: 00467068 · NKC: jo20010087143 · NTA: 075095386 · NUKAT: n93120696 · PTBNP: 100129 · SUDOC: 028234162 · VIAF: 73863624

п о р Лауреати премії імені Карла Великого

1950-ті	Ріхард Ніколаус Куденхове-Калергі (1950) • Хендрік Бругманс (1951) • Альчіде де Гаспері (1952) • Жан Монне (1953) • Конрад Аденауер (1954) • Вінстон Черчилль (1956) • Поль-Анрі Спаак (1957) • Робер Шуман (1958) • Джордж Маршалл (1959)

1960-ті	Жозеф Беш (1960) • Вальтер Гальштайн (1961) • Едвард Гіт (1963) • Антоніо Сеньї (1964) • Єнс Отто Краг (1966) • Йозеф Лунс (1967) • Європейська комісія (1969)

1970-ті	Франсуа Сейду Форньє де Клозон (1970) • Рой Дженкінс (1972) • Сальвадор де Мадаріага (1973) • Лео Тіндеманс (1976) • Вальтер Шеєль (1977) • Константінос Караманліс (1978) • Еміліо Коломбо (1979)

1980-ті	Сімона Вейль (1981) • Хуан Карлос I (1982) • Карл Карстенс (1984) • Народ Люксембургу (1986) • Генрі Кіссинджер (1987) • Франсуа Міттеран і Гельмут Коль (1988) • Брат Роже (1989)

1990-ті	Дьюла Горн (1990) • Вацлав Гавел (1991) • Жак Делор (1992) • Феліпе Гонсалес Маркес (1993) • Ґру Гарлем Брундтланд (1994) • Франц Враніцкі (1995) • Королева Нідерландів Беатрикс (1996) • Роман Герцог (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Тоні Блер (1999)

2000-ні	Білл Клінтон (2000) • Дьйордь Конрад (2001) • Євро (2002) • Валері Жискар д'Естен (2003) • Пет Кокс (2004) • Іван Павло II (2004) • Карло Адзеліо Чампі (2005) • Жан-Клод Юнкер (2006) • Хав'єр Солана (2007) • Ангела Меркель (2008) • Андреа Ріккарді (2009)

2010-ті	Дональд Туск (2010) • Жан-Клод Тріше (2011) • Вольфганг Шойбле (2012) • Даля Грибаускайте (2013) • Герман ван Ромпей (2014) • Мартін Шульц (2015) • Франциск (2016) • Тімоті Ґартон Еш (2017)

п о р Керівники ОБСЄ

Генеральні секретарі	Вільгельм Хьоїнк (1993-1996) • Джанкарло Арагона (1996-1999) • Ян Кубіш (1999-2005) • Марк Перрен де Бришамбо (2005-2011) • Ламберто Заньєр (2011-2017) • Томас Гремінгер (з 2017)

Виконавчі голови	Ганс-Дітріх Геншер (1991) • Іржи Дінстбір (01.01.1992-02.07.1992) • Йозеф Моравчик (03.07.1992-31.12.1992) • Маргарета Угглас (1993) • Беньяміно Андреатта (01.01.1994-11.05.1994) • Антоніо Мартіно (12.05.1994-31.12.1994) • Ласло Ковач (1995) • Флавіо Котті (1996) • Нільс Хельвег Петерсен (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Кнут Воллебек (1999) • Вольфганг Шюссель (01.01.2000-04.02.2000) • Беніта Ферреро-Вальднер (05.02.2000-31.12.2000) • Мірче Дан Джоане (2001) • Жайме Гама (01.01.2002-06.04.2002) • Антоніо Мартінс да Круз (07.04.2002-31.12.2002) • Яап де Гооп Схеффер (01.01.2003-03.12.2003) • Бен Бот (04.12.2003-31.12.2003) • Соломон Пасі (2004) • Димитрій Рупель (2005) • Карел де Гюхт (2006) • Мігель Анхель Моратінос (2007) • Ілкка Канерва (01.01.2008-04.04.2008) • Олександр Стубб (05.04.2008-31.12.2008) • Дора Бакоянні (01.01.2009-05.10.2009) • Йоргос Папандреу (06.10.2009-31.12.2009) • Канат Саудабаєв (2010) • Аудронюс Ажубаліс (2011) • Еймон Гілмор (2012) • Леонід Кожара (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) • Івіца Дачич (2015) • Франк-Вальтер Штайнмаєр (2016) • Себастьян Курц (2017) • Анджеліно Альфано (2018)

Президенти Парламентської асамблеї ОБСЄ	Ілкка Суомінен (1992-1994) • Френк Свелен (1994-1996) • Хав'єр Руперес (1996-1998) • Гелле Дайн (1998-2000) • Адріан Северин (2000-2002) • Брюс Джордж (2002-2004) • Елсі Гастінґс (2004-2006) • Ґоран Ленмаркер (2006-2008) • Жоао Соареш (2008-2010) • Петрос Ефтіміу (2010-2012) • Рикардо Мільйорі (2012-2013) • Вольфґанґ Ґроссрук (в.о., 2013) • Ранко Кривокапич (2013-2014) • Іллка Канерва (2014-2016) • Крістін Муттонен (2016-2018)

Представники ОБСЄ з питань свободи слова	Фраймут Дуве (1998-2004) • Міклош Гарасті (2004-2010) • Дуня Міятович (2010-2017) • Арлем Дезір (з 2017)

Верховні комісари ОБСЄ у справах національних меншин	Макс ван дер Стул (1993-2001) • Рольф Ефекус (2001-2007) • Кнут Воллебек (2007-2013) • Астрід Турс (2013-2016) • Ламберто Заньєр (з 2017)