Безредка Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Безредка Олександр Михайлович
фр. Alexandre Besredka
Народився27 березня (8 квітня) 1870[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер28 лютого 1940(1940-02-28)[1][2][…] (69 років)
Париж, Франція
Країна Російська імперія
 Франція
Діяльністьбіолог, лікар, імунолог
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузьмікробіологія
ЗакладІнститут Пастера
ВчителіМечников Ілля Ілліч
ЧленствоЛеопольдина
Відомий завдяки:методика дробової десенсибілізації по Безредка
БатькоЕлімелех Вехслер-Безредкаd

Олекса́ндр Миха́йлович Безре́дка (27 березня (8 квітня) 1870, Одеса, Україна, Російська імперія — 28 лютого 1940, Париж) — французький мікробіолог та імунолог українського походження. Учень і співробітник лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Майбутній науковець народився в сім'ї івритомовного письменника Е. Іш-Но'омі й все своє життя зберігав вірність юдаїзму.

1892 року закінчив Новоросійський університет в Одесі (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), 1897 — медичний колеж у Парижі.

Від 1897 року і до кінця життя працював у Парижі. Причиною еміграції стало усвідомлення ним, що в умовах самодержавної Росії наукова кар'єра неможлива (наприклад, О. Безредку наполегливо пропонували вихреститися, тобто перейти в християнство, відмовившись від віри батьків).

Здобув у 1897 році ступінь доктора медицини у Паризькому університеті з дисертацією на тему «Abscès sous-phréniques»[4], відтоді асистент, професор і від 1916 р. заступник директора Пастерівського інституту в Парижі.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Основні праці присвячено проблемі імунітету. Зокрема:

Безредка — автор теорії «місцевого імунітету», яка піддавалась критиці з боку опонентів науковця за його спробу ізолювати явище імунітету від захисних реакцій організму в цілому. Незважаючи на це, відкритий Безредком спосіб місцевої імунізації знайшов застосування для профілактики ряду інфекцій: вакцинації по Безредка проти черевного тифу, шигельозу (тоді називали дизентерією), холери, сибірки, вакцинація через шкіру проти стрептококової і стафілококової інфекції[4]. Відомі його дослідження туберкульозу [9][10]. Експериментальні дослідження Безредкою явищ анафілаксії привели його до розробки методу попередження анафілактичного шоку під час лікування сироваткою (метод дробової десенсибілізації).

Його відкриття були використані для розробки методів профілактики та догляду, які використовуються сьогодні в боротьбі з новими хворобами. Він, безсумнівно, один із дослідників, на жаль, забутих, яким нинішня медицина зобов'язана багатьом успіхам.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Безредка Александр Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. SNAC — 2010.
  3. Who Named It?
  4. а б в г д е Whonamedit? Alexandre Mikhailovich Besredka [1] [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Whonamedit? Besredka's vaccine [2] [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Whonamedit? Besredka's antivirus [3] [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. A. Besredka, Edna Steinhardt. De l'anaphylaxie et de l'anti-anaphylaxie vis-à-vis du serum de cheval. Annales de l’Institut Pasteur; Paris, 1907, 21: 117-127, 384-391. (фр.) [4] [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.]
  8. Whonamedit? Besredka's desensitization [5] [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. Whonamedit? Besredka's reaction [6] [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. Whonamedit? Besredka's egg substrate [7] [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]