Очікує на перевірку

Берестовець (Ніжинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Берестовець
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Комарівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74040150030096507
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Населення 1017 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16440
Телефонний код +380 4653
Географічні дані
Географічні координати 51°15′ пн. ш. 32°12′ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
119 м
Водойми р. Смолянка
Відстань до
районного центру
16 км
Місцева влада
Адреса ради 16442, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Комарівка, вул. Соборна, буд. 4
Карта
Берестовець. Карта розташування: Україна
Берестовець
Берестовець
Берестовець. Карта розташування: Чернігівська область
Берестовець
Берестовець
Мапа
Мапа

CMNS: Берестовець у Вікісховищі

Берестове́ць — станове козацьке село у Ніжинському районі Чернігівської області України. Входить до складу Комарівської сільської громади. До 2016 орган місцевого самоврядування — Берестовецька сільська рада. Населення — 1017 осіб (2012 рік)[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на півночі району, за 16 км від міста Борзна (автошляхами — близько 26 км[2]) та за 22 км від залізничної станції Крути. Село розташоване над притокою Десни — річкою Смолянка. Висота над рівнем моря — 119 м[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Берестовець — 1690 року. Село входило до складу Ніжинського полку Гетьманщини.

У 1873—1874 роках у земській школі працював народник Іван Ходько. Окрім викладання він займався революційною пропагандою серед селян. Наприкінці серпня його діяльність була викрита владою[4].

1917 року — у складі Сіверської землі УНР. 1920 — захоплене комуністичними військами. В умовах російсько-більшовицької окупації в селі розгорнувся потужний рух за автокефалію Української Православної Церкви, відкрито парафію УАПЦ.[5]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933. Мешканець села Володимир Лозейко свідчить (1924 р.н.):

Всі ми вижили, бо мати наша працювала на кухні у колгоспній їдальні, тому приносила додму кришки з хліба та лушпиння картопляне. Ми з сестрою бігали до мусору біля їдальні і пили помиї. Мати розказувала, шо наша сусідка… з’їла двох своїх дітей, але піймалася на перідній дочці, яка прийшла з її провідати. Міліція (сусідку) забрала, і більше про неї не чули. У їдальні, мама розказувала, за дуже низькими цінами районному начальству продавали білий хліб, м’ясо, вино, цукерки, птицю.
[6]

На фронтах Другої світової війни були 654 місцевих жителя, 337 повернулися з поля бою, 252 — відзначені. За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з нацизмом, Павлу Івановичу Іллюшко — командиру артилерійського дивізіону — присвоєне звання Героя Радянського Союзу. У 1955 році на братській могилі відкрито пам'ятник солдатам, загиблим у Берестовці у 1943 році. Споруджено і пам'ятник односельцям.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Правда», за яким було закріплено 4864 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3050 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

У Берестовці розташоване лісництво. У селі є школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, відділення зв'язку.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Комарівської сільської громада[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[8].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1003 98.62%
російська 13 1.28%
румунська 1 0.10%
Усього 1017 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Декомунізація

[ред. | ред. код]

У відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч підписав розпорядження[10] згідно якого вулиці селища були перейменовані:

  • вул. Жовтнева — вул. Майданівська
  • вул. Червоний шлях — вул. Центральна

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Маршрут від Берестовця до Борзни. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2012.
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Берестовець [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Буда, 1926, с. 79—80.
  5. «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 48-49. ISBN 978-966-2185-17-1
  6. Уроки історії. Злочини комуністів у селі Берестовець[недоступне посилання]
  7. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 Січня 2021. Процитовано 26 Січня 2021.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 21 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]