Боккаччо-70

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боккаччо-70
Boccaccio '70
Жанр комедія
Режисер Маріо Монічеллі
Федеріко Фелліні
Лукіно Вісконті
Вітторіо Де Сіка
Продюсер Карло Понті і Tonino Cervid
Сценарист Джованні Арпіно, Італо Кальвіно, Сузо Чеккі д'Аміко, Енніо Флайано, Goffredo Parised, Тулліо Пінеллі, Чезаре Дзаваттіні, Федеріко Фелліні, Brunello Rondid і Лукіно Вісконті
У головних
ролях
Ромі Шнайдер
Софі Лорен
Аніта Екберг
Оператор Отелло Мартеллі, Армандо Наннуцціd і Джузеппе Ротунно
Композитор Ніно Рота
Художник Piero Zuffid
Кінокомпанія Cineriz, Concordia Compagnia Cinematografica, Francinex, Gray-Film
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 195 хв.
Мова італійська, німецька
Країна Італія Італія
Франція Франція
Рік 1962
Дата виходу 22 лютого 1962
IMDb ID 0055805
CMNS: Боккаччо-70 у Вікісховищі

«Боккаччо-70» (італ. «Boccaccio '70») — італійський кінофільм, що складається із чотирьох повчальних новел, подібних до новел «Декамерона» Джованні Бокаччо, знятих режисерами Маріо Монічеллі, Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті та Вітторіо Де Сіка.

Сюжет[ред. | ред. код]

Усі новели пов'язані однією темою — стосунками між чоловіком і жінкою. Кожна новела є окремим закінченим фільмом.

Ренцо і Лучана (італ. «Renzo e Luciana»)[ред. | ред. код]

Запальна історія про безжурних молодят, що пробивають собі дорогу крізь убогість і свавілля працедавців. Цю новелу не показували у фільмі за межами Італії.

Спокуса доктора Антоніо (італ. «Le Tentazioni Del Dottor Antonio»)[ред. | ред. код]

Сюрреалистичная історія про необхідність цінувати красу, спрямована проти клерикалізму і святенницької моралі.

Робота (італ. «Il Lavoro»)[ред. | ред. код]

Історія аристократів, що потерпають від неробства і самотності, вирішуючи свої проблеми пошуком задоволень (чоловік) або прагненням знайти роботу (дружина). Втім, у певний момент їх пошуки приводять їх один до одного.

Лотерея (італ. «La Riffa»)[ред. | ред. код]

Розповідь про сільську красуню, що прагне вирватися з убогості і глушини задля чого організовує «лотерею».

Посилання[ред. | ред. код]