Борисав Станкович

Борисав Станкович
Борисав Станковић
Псевдонім	Бора
Народився	31 березня 1875(1875-03-31) або 22 березня 1876(1876-03-22) Вранє, Османська імперія
Помер	22 жовтня 1927(1927-10-22) або 21 листопада 1927(1927-11-21) Белград, Королівство Югославія
Поховання	Новий цвинтар
Країна	Османська імперія  Королівство Сербія  Королівство Югославія
Діяльність	письменник, драматург, поет-адвокат
Alma mater	Белградський університет, Юридичний факультет
У шлюбі з	Angelina Stanković (Milutinović)
Діти	3 доньки
Борисав Станкович у Вікісховищі

Пам'ятник Б. Станковичу в м. Вранє

Борисав «Бора» Станкович (серб. Борисав Станковић, англ. Borisav Bora Stanković; 31 березня 1876, Вранє — 22 жовтня 1927, Белград) — сербський письменник і драматург, один з найбільш помітних реалістів в літературі Сербії кінця XIX — початку XX століття.

Біографія

Народився в маленькому провінційному містечку на кордоні Сербії та Османської Македонії. Рано залишився сиротою. До 1902 вивчав право у університеті Белграда. Потім деякий час жив у Парижі (1903—1904).

Повернувшись на батьківщину, працював у столиці чиновником на митниці і в податковій службі. Під час Першої світової війни жив у місті Ниш у Чорногорії, де був заарештований австрійцями і поміщений в табір для інтернованих в Боснії. Після війни працював у відділі мистецтв Міністерства освіти. Помер у Белграді у 1927 році.

Творчість

Літературною діяльністю почав займатися в студентські роки. Найбільш плідним у літературному відношенні виявився період з 1898 по 1913 роки, коли письменник опублікував декілька книг оповідань — «Зі старого Євангелія» (1899), «Божі люди» (1902), «Старі дні» (1902), роман «Погана кров» (1911), драми «Коштана» (1902) та «Ташана» (1912). Під час світової війни і після неї — Станкович не створив жодного скільки-небудь значного художнього твору.

Романи і оповідання Б. Станковича тісно пов'язані з його рідним краєм, зображують життя людей Південної Сербії. Письменник залишався прихильником старих патріархальних звичаїв, руйнування яких у Старій Сербії спостерігав з жалем і смутком. Але у своїх творах Станкович малював старе життя без ідеалізації, правдиво розповідаючи про долі представників усіх верств суспільства — землевласників, торговців, жебраків, ремісників, циган, «божих людей». Найвідоміший його роман «Погана кров» (1911) розповідає про падіння старих землевласницьких родів, про тріумф «нових господарів життя», і торговців, які розбагатіли під час війни. З особливою теплотою і проникливістю Станкович розповів про важку долю сербської жінки.

Заслуга Станковича полягає в тому, що він відкрив літературі маловідомий світ і показав його надзвичайно свіжо і оригінально, збагативши сербський реалізм майстерністю психологічного аналізу.

Творчість Б. Станковича часто порівнюють з російськими письменниками, особливо, з Достоєвським і, певною мірою, з Максимом Горьким.

Бібліографія

Из старог јеванђеља

Романи і повісті

• Мајка на гробу свога јединца, 1894. 
• Из старог јеванђеља, 1899. 
• Коштана, 1902. 
• Божји људи, 1902. 
• Стари дани, 1902. 
• Покојникова жена, 1907. 
• Нечиста крв, 1910. 
• Његова Белка, 1921. 
• Под окупацијом, 1929. 
• Сабрана дела, 1956.

Оповідання

• Баба Стана (1907) 
• Бекче (1901) 
• Биљарица (1902) 
• Цопа (1902) 
• Ч'а Михаило (1902) 
• Ђурђевдан (1898) 
• Јован (1902) 
• Јовча (1901) 
• Јово-то (1909) 
• Луди Стеван (1902) 
• Љуба и Наза (1902) 
• Маце (1902) 
• Манасије (1902) 
• Марко (1902) 
• Менко (1902) 
• Митка (1902) 
• Мој земљак (1909) 
• Наш Божић (1900) 
• Нушка (1899) 
• Његова Белка (1920) 
• Они (1901) 
• Парапута (1902) 
• Покојникова жена (1902) 
• Риста кријумчар (1905) 
• Станко «Чисто брашно» (1902) 
• Станоја (1898) 
• Стари дани (1900) 
• Стари Василије (1906) 
• Стеван Чукља (1906) 
• Таја (1901) Т
• етка Злата (1909) 
• У ноћи (1899) 
• Увела ружа (из дневника) (1899) 
• У виноградима (1899) 
• Задушница (1902)

П'єси

• Драме, 1928.

Відображення у мистецтві

Екранізації

• 1948 — Софка (за романом «Погана кров»); реж. Радош Новакович
• 1953 — Циганка (за п'єсою «Коштана») реж. Воїслав Нанович
• 1962 — Коштана; реж. Йован Коневич (ТБ)
• 1976 — Коштана; реж. Славолюб Стефанович-Равасі (ТВ)
• 1976 — Йовча; реж. Драгослав Лазич (ТБ)
• 1980 — Коштана; реж. Борислав Григорович (ТБ)
• 1985 — Коштана; реж. Борислав Григорович і Слободан Радович (ТБ)
• 1996 — Погана кров; реж. Стоян Стойчич

В музиці

• 1931 — Петар Коневич написав оперу «Коштана»

Галерея

• 
  Бюст у своєму будинку в Вранє
• 
  Вигляд інтер'єра його будинку, розташованого на вулиці Баба Златина у Вранє.
• 
  Бюст у Калемегданському парку в Белграді

Література

• Bora Stanković. Nečista krv(серб.)
• Про роман Б. Станковича «Нечиста кръв» [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

• Odlomak iz romana «Nečista krv»
• Dramatizacija «Nečiste krvi»
• Borisav Stanković na internet stranici «myserbia.net»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Kuća Bore Stankovića