Брід (Хустський район)
| село Брід | |
|---|---|
_Jewish_cemetery_-01.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Тер. громада | Іршавська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21120130020049348 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1373 |
| Населення | 2384 |
| Площа | 3,376 км² |
| Густота населення | 706,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90115 |
| Телефонний код | +380 3144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′47″ пн. ш. 23°0′18″ сх. д. / 48.34639° пн. ш. 23.00500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
169 м[1] |
| Водойми | р. Іршавка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Брід, вул. Центральна, 75 |
| Карта | |
  Брід | |
 Брід | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Брід (місц. Брÿд) — село в Україні, в Іршавській міській громаді Хустського району Закарпатської області, колишній центр сільської ради.
Межує із селами: Дешковиця, Загаття, Підгірне, Ільниця, Арданово і містом Іршава.
Населення — 2 384 чоловік (станом на 2001 рік).
У Броді є футбольна сільська команда ФК «Зірка».
Перші поселенці прийшли в сиву давнину. Про це свідчать археологічні розкопки, є багато знахідок неоліту, мідно-бронзової доби. На околиці села височать нерозкопані, недосліджені кургани.
В урочищі Ферма, праворуч від дороги Броди — Чорний потік, відомий курган.
Перша згадка про село 1264 рік коли село Borod було подароване князівною Аною для родини Лвенек і синів на ім'я Фудур та Іштван. У 1264 році королева Елізабета підтвердила дарунок, а в 1270 році король Іштван V.
Легенда записана від Івана Семеновича Огаря: «У давні часи на Стремтурі стояв замок. А під горою жило чудовисько — змій-шаркань з дванадцятьма головами. Він полював на людей. На вершині Стремтури працювали робітники, які виробляли коси, серпи, шаблі, кинджали. Робота не припинялася ні вдень, ні вночі. Одні робітники щось виносили на вершину гори, інші спускались вниз. Але всі проходили через ворота, де стояли вартові, які їх перевіряли та оглядали. Щоб не потрапити чудовиську в зуби, люди переходили річку вбрід і йшли за течією вгору, до свого поселення, що знаходилося на пагорбах і рівнині на лівому березі річки. Казали: „Іду на брід“, себто через річку. Згодом поселення стало називатися Бродом».
У цьому випадку топоніміка розкриває значення назви села. Є підтвердження даними археологічної науки, що на вершині Стремтури було знайдено залізоробний центр. В його складі було 30 доменних печей.
У XVIII — XIX ст. громада селища мала власну символіку — печатку з зображенням увінчаного короною норманського (гостроконечного) щита, на якому — вовк, що біжить у правий геральдичний бік.
На даний час в Львівському музею архітектури та побуту «Шевченківський гай» знаходиться подвір'я Огаря Івана Семеновича (1893—1973 рр.) який проживав в селі Брід.
В 1975 році до фонду музею було передано комплекс будівель, а саме: Хата, кошниця, хлів, літня піч, бджолярня, комора, хлівець.[2]
В селі збереглася стара синагога та єврейське кладовище.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2120 осіб, з яких 996 чоловіків та 1124 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2382 особи.[4]
- археологічні розкопки, є багато знахідок неоліту, мідно-бронзової доби. На околиці села височать нерозкопані, недосліджені кургани.
- В урочищі Ферма, праворуч від дороги Броди — Чорний Потік, відомий курган.
- В селі збереглася стара синагога та єврейське кладовище.
- городище Стремтура
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,45 % |
| російська | 0,42 % |
| угорська | 0,08 % |
| білоруська | 0,04 % |
В селі народився:
- Сак Юрій Михайлович — український вчений, доктор філологічних наук.
-
Колишня синагога -
Єврейське кладовище -
Комплекс будівель села Брід в Львівському музею архітектури та побуту "Шевченківський гай"
,_former_synagogue.jpg)
- ↑ Погода в селі. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ Ломага Михайло. 18.07.2016
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Іршавська РДА[недоступне посилання з червня 2019]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |