Координати: 49°43′1″ пн. ш. 27°18′48″ сх. д. / 49.71694° пн. ш. 27.31333° сх. д. / 49.71694; 27.31333
Очікує на перевірку

Веснянка (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Веснянка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Старокостянтинівська міська громада
Код КАТОТТГ UA68040390110078230
Облікова картка Веснянка 
Основні дані
Засноване 1545
Колишня назва Свинна
Населення 638
Площа 3,006 км²
Густота населення 280,11 осіб/км²
Поштовий індекс 31152
Телефонний код +380 3854
Географічні дані
Географічні координати 49°43′1″ пн. ш. 27°18′48″ сх. д. / 49.71694° пн. ш. 27.31333° сх. д. / 49.71694; 27.31333
Середня висота
над рівнем моря
291 м
Місцева влада
Адреса ради 31100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького,41
Карта
Веснянка. Карта розташування: Україна
Веснянка
Веснянка
Веснянка. Карта розташування: Хмельницька область
Веснянка
Веснянка
Мапа
Мапа

CMNS: Веснянка у Вікісховищі

Весня́нка — село в Україні, у Старокостянтинівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 638[1] осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Веснянська сільська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

В минулому село називалося Свинна. Як виявилось, існує декілька легенд. Щодо походження цієї назви. По-перше – від «Свиней дубрави» - тобто в урочищі «Корчунок» були ліси, переважно дубові. Дубовими жолудями харчувалися дикі свині, яких тут водилося дуже багато. По-друге назва села, вірніше хутора, пов’язана із назвою річечки, яка протікала посередині і називалася Свинка. По-третє – на шляху, що вів на село Баглаї, відбувалися базари, де торгували свиньми.

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Свинна Старокостянтинівської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії мешкало 1249 осіб, налічувалось 215 дворових господарств, існувала православна церква, постоялий будинок, школа, постоялий двір й постоялий будинок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1919 осіб (967 чоловічої статі та 952 — жіночої), з яких 1600 — православної віри, 260 — римо-католицької[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 371 житель села[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старокостянтинівської міської громади.[5]

19 липня 2020 року, після ліквідації Старокостянтинівського району, село увійшло до Хмельницького району.[6]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 97,98%
російська 1,90%
білоруська 0,12%

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільський будинок культури, сільська бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, село газифіковане, центрального водопостачання немає.

Культура

[ред. | ред. код]

На братській могилі встановлено пам'ятний знак землякам, які загинули у Німецько-радянській війні;

Релігія

[ред. | ред. код]

У селі діє Соборна Свято-Георгіївська церква.

Особистості

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Анатолій Йосипович Ненцінський (нар. 20 липня 1944) — український поет, заслужений журналіст України (1998).
  • Андрій Володимирович Василишин (нар. 24 квітня 1933) — генерал внутрішньої служби України (з 19 серпня 1993). Перший Міністр внутрішніх справ незалежної України (1990—1994). Радник Міністерства внутрішніх справ України (з жовтня 2001). Президент Всеукраїнського фонду правоохоронних органів, Збройних Сил і військових формувань «Україна» (з жовтня 1997).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://km-oblrada.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/dod-15-Starokostyantinivs_ka-OTG.doc
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-27. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Веснянка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]