Координати: 49°25′09″ пн. ш. 25°58′04″ сх. д. / 49.41917° пн. ш. 25.96778° сх. д. / 49.41917; 25.96778
Очікує на перевірку

Вишгород (зупинний пункт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зупинний пункт Вишгород

Зеніт — Вишгород
Південно-Західна залізниця
Київська дирекція
м. Вишгород

49°25′09″ пн. ш. 25°58′04″ сх. д. / 49.41917° пн. ш. 25.96778° сх. д. / 49.41917; 25.96778
Дата відкриття 29 жовтня
Рік відкриття 2010 (14 років)
Колій 1
Платформ 1
Тип платформ(и) бічна
Форма платформи пряма
Код станції 320685 ?
Код «Експрес-3» ?
Мапа
Вишгород. Карта розташування: Київська область
Вишгород
Вишгород
Вишгород на Вікісховищі

Ви́шгород — колишній пасажирський залізничний зупинний пункт Київського залізничного вузла Південно-Західної залізниці на колишній промисловій неелектрифікованій залізничній гілці завдовжки 12 км, що сполучає станцію Почайна із Київською ГЕС, яку було споруджено у першій половині 1960-х років, в ході будівництва ГЕС. Розташований на північно-східній околиці однойменного міста Київської області, поруч пролягає автошлях регіонального значення Р69(Київ — Чернігів).

Назва

[ред. | ред. код]

Назва походить від топоніму Вишгород, яке пов'язане з ландшафтними та географічними особливостями однойменного міста: з підвищеним рельєфом місцевості, де засновано городище, тобто Вишгород — означає місто, замок або укріплення на високому місці, і з ситуацією розташування відносно Києва, тобто вище за течією річки Дніпро.

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1950-х років була побудована залізнична лінія до міста Вишгород. Основне призначення лінії було — доставка матеріалів і обладнання на будівництво Київської ГЕС у Вишгороді. Залізнична лінія Київ-Петрівка — Вишгород (завдожки 12 км) пролягає територією міста Києва та його найближчим передмістям. Пізніше лінія використовувалася для обслуговування промислових підприємств міста Вишгорода. Тривалий час неелектрифікована лінія Київ-Петрівка — Вишгород була звичайною непримітною під'їзною колією. Пасажирського руху до цього не було майже ніколи.

29 жовтня 2010 року, вперше в історії, відбулася урочиста церемонія запуску дизель-поїзда сполученням Київ-Петрівка — Вишгород та відкриття пасажирського зупинного пункту. На даному маршруті курсував дизель-поїзд ДР1А-161. До того ж, що всі інші залізничні лінії навколо Києва вже давно були електрифіковані. Пасажирського сполучення дизель-поїздами до цього часу не існувало.

9 вересня 2011 року, за 2 км на південь від станції Вишгород, один з вагонів дизель-поїзда зійшов з рейок. При цьому ніхто не постраждав, пасажири пересіли на автобуси. На два місяці був закритий пасажирський рух. У листопаді 2011 року рух було відновлено. У травні 2012 року остаточно припинено рух дизель-поїзда, на цей раз через низький пасажиропотік[1][2].

Перспективи розвитку

[ред. | ред. код]

Через те, що платформа знаходиться в місті Вишгород, яке є популярним місцем відпочинку для киян, вона має великі перспективи розвитку. У перспективі передбачено електрифікувати гілку, на якій розташована платформа та відновити рух приміських поїздів, проте ці плани досі не здійснено. У майбутньому платформа Вишгород може стати одним з найважливіших транспортних вузлів Київського залізничного вузла.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На зупинному пункті облаштована бічна посадкова платформа та невелике службове приміщення. Платформа нині не використовується для пасажирського сполучення, а колії заростають кущами через припинення руху дизель-поїзда. Про колись існування пасажирського сполучення на платформі після закриття руху нагадує лише табличка з розкладом руху дизель-поїзда.

Дизель-поїзд курсував до травня 2012 року у будні за розкладом: час відправлення від станції Почайна о 06:30, 7:35, 17:30 та 18:30, зворотно від Вишгорода — о 07:02, 08:03, 18:00 та 19:00.

Через низьку швидкість та тривалий час в дорозі, пасажири переважно більше користувалися альтернативним маршрутом — автобусами, що було за часом вдвічі швидше ніж дизель-поїздом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дизель-поїзд до Вишгороду: транспорт або залізничний атракціон?. (рос.)
  2. Найбільш незвичайна залізниця в Києві: лінія Київ-Петрївка — Вишгород. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 20 січня 2024. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]