Перейти до вмісту

Київська ГЕС

Координати: 50°35′20″ пн. ш. 30°30′43″ сх. д. / 50.588795° пн. ш. 30.511938° сх. д. / 50.588795; 30.511938
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Київська ГЕС
50°35′20″ пн. ш. 30°30′43″ сх. д. / 50.588795° пн. ш. 30.511938° сх. д. / 50.588795; 30.511938
КраїнаУкраїна
АдмінодиницяВишгородський район Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандіюча
РічкаДніпро
КаскадКаскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1964-1968
Основні характеристики
Установлена потужність408,5  МВт
Середнє річне виробництво683  млн кВт·год
Розрахований напір12  м
Характеристики обладнання
Тип турбінповоротно-лопатеві
Потужність гідроагрегатів11х22; 9х18,5  МВт
Основні споруди
Тип гребліземляна, бетонна
Довжина греблі288  м
Шлюзє
ЛЕП110 кВ
ВласникУкргідроенерго
Київська ГЕС. Карта розташування: Україна
Київська ГЕС
Київська ГЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Київська ГЕС у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Файл:Reservoirs r. Dnipro.jpg
Київська ГЕС у дніпровському каскаді гідровузлів[1]

Ки́ївська ГЕС — гідроелектростанція, що є 1-м ступенем вищої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Утворює Київське водосховище. Розташована у місті Вишгороді.

Історія та діяльність

[ред. | ред. код]

Київська ГЕС експлуатується з 1964 року, коли розпочав роботу її 1-й агрегат. 10 вересня відбулося відкриття судноплавного шлюзу Київської ГЕС[2]. Останній, 20-й агрегат станції, був зданий в експлуатацію у жовтні 1968 року.

В листопаді 2018 на Київській ГАЕС проводились активні роботи зі збору генератора агрегату №2, який було виведено з експлуатації у червні 2018 року. На станції вже завершені проектні та демонтажні роботи. Тепер за планом роботи з монтажу обладнання та його випробування, які виконуватимуться у співпраці з фахівцями державних підприємств «Турбоатом» та «Електроважмаш». Модернізація гідроагрегату підвищить надійність та ефективність його роботи, а також покращить техніко-економічні показники станції. Пуск агрегату запланований на 1 липня 2019 року. Також до 2021 року на Київській ГАЕС заплановано реконструкцію гідроагрегатів №№ 4 та 6.

На Київській ГЕС тривають роботи з реконструкції основних гідротехнічних споруд. На об’єкті відновлюють профіль укосу та укріплюють берег верхнього б’єфу греблі, реконструюють бетонні й земляні споруди. У рамках технічного переоснащення станції також заплановані роботи з модернізації кранів, заміни парку ремонтних станків та маслоочисного обладнання[3].

Потужності

[ред. | ред. код]

До складу споруд Київського гідровузла входять: окремі будівлі, бетонна водозливна гребля та 20 водозливів, судноплавний шлюз, ВРП на 110 кВ, земляні греблі та дамби, комплекс споруд ГАЕС з верховою водоймою.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Київського гідровузла становить 42,3 км, пропускна здатність — 12500 м3/сек. Сумарна встановлена потужність Київської ГЕС після реконструкції шести гідроагрегатів становить 388,8 МВт.

Турбіни поворотно-лопаткового типу, вироблені на ВАТ «Турбоатом» (місто Харків). Потужність шести реконструйованих турбін становить 23 МВт при напорі 9,3 м, чотирнадцяти не реконструйованих — 19,2 МВт при напорі 7,7 м.

Генератори напругою 3,15 кВ виготовлені НПО «Електроважмаш» (місто Харків). Потужність шести реконструйованих генераторів становить 22 МВт, чотирнадцяти не реконструйованих — 18,5 МВт. Для реконструйованих генераторів (двох блоків) у майбутньому передбачено перехід на напругу 6,3 кВ. На цей час на першому блоці вже проходить реконструкція з переходом на 6,3 кВ.

Будівля Київської ГЕС з'єднана з поверхневими водоскидами. Конструктивно вона поділена на 5 агрегатних блоків по 4 гідроагрегати в кожному блоці. Електрична мережа скомпонована на основі п'яти блоків, кожен з яких має у своєму складі підвищувальний трансформатор потужністю 80 тис. кВА і вимикач з боку 110 кВ.

Середньорічне виробництво електрики Київської ГЕС становить 797 млн кВт·год при напорах 7,7—9,3 м3/сек. Київська ГЕС була і залишається спорудою першого класу надійності. Обидві її греблі, що мають загальну довжину понад 50 км, а також будівля самої ГЕС, де розміщено гідроагрегати, перебувають під постійним контролем спеціальної автоматизованої системи (її уведено в експлуатацію в червні 2002 року). В результаті реконструкції, що здійснюється частково за кошти кредиту Світового банку, на екологічно чисті замінено робочі колеса турбін дванадцяти гідроагрегатів. Розпочалась також заміна робочих коліс і решти восьми агрегатів. Це виключить можливість протікання мастила і потрапляння його у дніпровську воду.

Заходи безпеки

[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Панорама ГЕС і водосховища

[ред. | ред. код]
Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Знак у вигляді чайки при в'їзді
    Знак у вигляді чайки при в'їзді
  • В'їзд на греблю
    В'їзд на греблю
  • Головний шлюз та адмінбудівля
    Головний шлюз та адмінбудівля

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ * Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
  2. ↑ http://www.history.org.ua/?hrono
  3. ↑ Укргідроенерго проведе масштабну реконструкцію київських ГЕС та ГАЕС. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 14 листопада 2018. Процитовано 2 грудня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Київська_ГЕС&oldid=47121931