Київська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київська ГЕС
Kv ges-1.jpg
Країна Україна
Статус діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1964-1968
Основні характеристики
Встановлена потужність 408,5 МВт
Середнє річне виробництво 683 млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 12 м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Потужність гідроагрегатів 11х22; 9х18,5 МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, бетонна
Довжина греблі 288 м
Шлюз є
ЛЕП 330 кВ
Власник
Власник Укргідроенерго


Ки́ївська ГЕС — гідроелектростанція, що є 1-шим ступенем вищої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Утворює Київське водосховище. Розташована у місті Вишгороді.

Історія та діяльність[ред.ред. код]

Київська ГЕС експлуатується з 1964 року, коли розпочав роботу її 1-й агрегат. 10 вересня відбулося відкриття судноплавного шлюзу Київської ГЕС[1]. Останній, 20-й агрегат станції, був зданий в експлуатацію у жовтні 1968 року.

Потужності[ред.ред. код]

До складу споруд Київського гідровузла входять: окремі будівлі, бетонна водозливна гребля з двадцятьма водозливами, судноплавний шлюз, ОРУ на 110 кВ, земляні греблі та дамби, комплекс споруд ГАЕС с верхової водоймою.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Київського гідровузла становить 42,3 км, пропускна здатність — 12500 м3/сек. Сумарна встановлена потужність Київської ГЕС після реконструкції шести гідроагрегатів становить 388,8 МВт.

Турбіни поворотно-лопаткового типу, вироблені на ОАО «Турбоатом» (місто Харків). Потужність шести реконструйованих турбін становить 23 МВт при напорі 9,3 м, чотирнадцяти не реконструйованих — 19,2 МВт при напорі 7,7 м.

Генератори напругою 3,15 кВ виготовлені НПО «Електротяжмаш» (місто Харків). Потужність шести реконструйованих генераторів становить 22 МВт, чотирнадцяти не реконструйованих — 18,5 МВт. Для реконструйованих генераторів (двох блоків) у майбутньому передбачено перехід на напругу 6,3 кВ. На цей час на першому блоці вже проходить реконструкція з переходом на 6,3 кВ.

Будівля Київської ГЕС з'єднана з поверхневими водоскидами. Конструктивно вона поділена на 5 агрегатних блоків по 4 гідроагрегати в кожному блоці. Електрична мережа скомпонована на основі п'яти блоків, кожен з яких має у своєму складі підвищувальний трансформатор потужністю 80 тис. кВА і вимикач з боку 110 кВ.

Середньорічне виробництво електрики Київської ГЕС становить 797 млн кВт.год при напорах 7,7—9,3 м. Київська ГЕС була і залишається спорудою першого класу надійності. Обидві її греблі, що мають загальну довжину понад 50 км, а також будівля самої ГЕС, де розміщено гідроагрегати, перебувають під постійним контролем спеціальної автоматизованої системи (її уведено в експлуатацію в червні 2002 року). В результаті реконструкції, що здійснюється частково за кошти кредиту Світового банку, на екологічно чисті замінено робочі колеса турбін дванадцяти гідроагрегатів. Розпочалась також заміна робочих коліс і решти восьми агрегатів. Це виключить можливість протікання мастила і потрапляння його у дніпровську воду.

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд ГЕС та водосховища.

Громадський контроль[ред.ред. код]

Постійний громадський моніторинг стану споруд ГЕС та водосховища здійснює Міжнародна громадська група незалежних фахівців з питань прогнозування соціальних наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій. Вона періодично надсилає доцільні рекомендації щодо нагальних заходів безпеки, які враховуються відповідними державними відомствами.


Дніпровські схили та Київське Море - 2.jpg


Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]