Київська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київська ГЕС
Kv ges-1.jpg
Країна Україна
Статус діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1964-1968
Основні характеристики
Встановлена потужність 408,5 МВт
Середнє річне виробництво 683 млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 12 м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Потужність гідроагрегатів 11х22; 9х18,5 МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, бетонна
Довжина греблі 288 м
Шлюз є
ЛЕП 330 кВ
Власник
Власник Укргідроенерго
Київська ГЕС у дніпровському каскаді гідровузлів[1]

Ки́ївська ГЕС — гідроелектростанція, що є 1-шим ступенем вищої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Утворює Київське водосховище. Розташована у місті Вишгороді.

Історія та діяльність[ред.ред. код]

Київська ГЕС експлуатується з 1964 року, коли розпочав роботу її 1-й агрегат. 10 вересня відбулося відкриття судноплавного шлюзу Київської ГЕС[2]. Останній, 20-й агрегат станції, був зданий в експлуатацію у жовтні 1968 року.

Потужності[ред.ред. код]

До складу споруд Київського гідровузла входять: окремі будівлі, бетонна водозливна гребля з двадцятьма водозливами, судноплавний шлюз, ОРУ на 110 кВ, земляні греблі та дамби, комплекс споруд ГАЕС с верхової водоймою.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Київського гідровузла становить 42,3 км, пропускна здатність — 12500 м3/сек. Сумарна встановлена потужність Київської ГЕС після реконструкції шести гідроагрегатів становить 388,8 МВт.

Турбіни поворотно-лопаткового типу, вироблені на ОАО «Турбоатом» (місто Харків). Потужність шести реконструйованих турбін становить 23 МВт при напорі 9,3 м, чотирнадцяти не реконструйованих — 19,2 МВт при напорі 7,7 м.

Генератори напругою 3,15 кВ виготовлені НПО «Електроважмаш» (місто Харків). Потужність шести реконструйованих генераторів становить 22 МВт, чотирнадцяти не реконструйованих — 18,5 МВт. Для реконструйованих генераторів (двох блоків) у майбутньому передбачено перехід на напругу 6,3 кВ. На цей час на першому блоці вже проходить реконструкція з переходом на 6,3 кВ.

Будівля Київської ГЕС з'єднана з поверхневими водоскидами. Конструктивно вона поділена на 5 агрегатних блоків по 4 гідроагрегати в кожному блоці. Електрична мережа скомпонована на основі п'яти блоків, кожен з яких має у своєму складі підвищувальний трансформатор потужністю 80 тис. кВА і вимикач з боку 110 кВ.

Середньорічне виробництво електрики Київської ГЕС становить 797 млн кВт.год при напорах 7,7—9,3 м. Київська ГЕС була і залишається спорудою першого класу надійності. Обидві її греблі, що мають загальну довжину понад 50 км, а також будівля самої ГЕС, де розміщено гідроагрегати, перебувають під постійним контролем спеціальної автоматизованої системи (її уведено в експлуатацію в червні 2002 року). В результаті реконструкції, що здійснюється частково за кошти кредиту Світового банку, на екологічно чисті замінено робочі колеса турбін дванадцяти гідроагрегатів. Розпочалась також заміна робочих коліс і решти восьми агрегатів. Це виключить можливість протікання мастила і потрапляння його у дніпровську воду.

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Постійний громадський моніторинг стану споруд ГЕС та водосховища здійснює Міжнародна громадська група незалежних фахівців з питань прогнозування соціальних наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.

Галерея[ред.ред. код]

Дніпровські схили та Київське Море - 2.jpg

Примітки[ред.ред. код]

  1. Водний фонд України: Штучні водойми - водосховища і ставки: Довідник / За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. - К.: Інтерпрес, 2014. - 164 с. ISBN 978-965-098-2
  2. http://www.history.org.ua/?hrono

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]