Водяний буйвіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буйвіл індійський
Буйвіл індійський в Таїланді
Буйвіл індійський в Таїланді
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Бикові (Bovidae)
Рід: Буйвіл (Bubalus)
Вид: Буйвіл індійський
Bubalus bubalis
(Linnaeus, 1758)

Посилання
Вікісховище: Bubalus bubalis
Віківиди: Bubalus bubalis
EOL: 311907
NCBI: 89462
Fossilworks: 149716

Буйвіл індійський, або азійський буйвіл[1][2], або водяний буйвіл (Bubalus bubalis, syn. Bubalus arnee) — вид ссавців роду буйвіл (Bubalus). Велика тварина родини бикових (Bovidae).

Вид відомий переважно за свійськими (одомашненими) формами. Дикі популяції поширені в Індії, Непалі, Бутані й Таїланді. Дика форма (яку інколи називають «дикий азійський водяний буйвіл») перебуває під загрозою зникнення. Відомі здичавілі популяції буйвола індійського у Північній Австралії.

Буйволів часто використовують як свійських тварин: в Азії, Південній Америці, Африці та Південній Європі. Буйвіл приносить порівняно більшу користь, ніж інша рогата худоба, так як він майже ніякого догляду не потребує і годується такими рослинами, якими нехтують інші домашні тварини.[3] Станом на 2000 рік, за оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, у світі утримувалося приблизно 158 млн водяних буйволів, 97 % із них — в Азії[4].

В Україні буйволів утримують на Закарпатті та Львівщині.

Генетичні дослідження[ред. | ред. код]

Результати аналізу мітохондріальної ДНК показують, що болотний та річний буйволи були одомашнені незалежно [5]. Секвенування генів цитохрому b[en] видів Bubalus означає, що буйволи походять щонайменше з двох популяцій, і що річковий і болотний типи диференціюються на повному видовому рівні. Генетична відстань між двома типами настільки велика, що був запропонований час розбіжності приблизно в 1,7 мільйона років. Було помічено, що болотний тип має найтісніше споріднення з тамарау північних Філіппін. [6]

Аналіз ДНК неолітичних останків буйволів у Північному Китаї в 2008 році (раніше використовувався як доказ походження китайського одомашнення) показав, що останки були вимерлими Bubalus mephistopheles[en] і генетично не пов’язані з сучасними одомашненими буйволами. Інше дослідження 2004 року також дійшло висновку, що останки були дикими зразками. Обидва вказують на те, що водяні буйволи вперше були одомашнені за межами Китаю [7][8] Аналіз мітохондріальної ДНК і однонуклеотидного поліморфізму показує, що болотних і річкових буйволів схрещували в Китаї. [9]

Аналіз геномів 91 болотних і 30 річкових буйволів показав, що вони відокремилися ще до одомашнення приблизно 0,23 мільйона років тому. [10]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Соколов В. Е. Систематика млекопитающих. Том 3. Китообразные, хищные, ластоногие, трубкозубые, хоботные, даманы, сирены, парнокопытные, мозоленогие, непарнокопытные. — Москва: Высшая школа, 1979. — С. 479. — 528 с.
  2. Соколов В. Є. П'ятимовний словник назв тварин. Ссавці. Латинська, російська, англійська, німецька, французька / під спільною редакцією ак. В. Є. Соколова. — М. : Рус. яз, 1984. — С. 129. — 10 000 прим.
  3. Брем, Альфред (2008 (перевидання -1896)). Жизнь животных (рос.) . СПб. с. 250—255. ISBN 978-5-9942-0198-5.
  4. Water Buffalo, An asset undervalued (PDF). United Nations Food and Agriculture Organization. 2000. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2008. Процитовано 18 жовтня 2008.
  5. Kumar, S.; Nagarajan, M.; Sandhu, J. S.; Kumar, N.; Behl, V. & Nishanth, G. (2007). Mitochondrial DNA analyses of Indian water buffalo support a distinct genetic origin of river and swamp buffalo (PDF). Animal Genetics. 38 (3): 227—232. doi:10.1111/j.1365-2052.2007.01602.x. PMID 17459014. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 червня 2022.
  6. Tanaka, K., Solis, C. D., Masangkay, J. S., Maeda, K., Kawamoto, I. Y. and Namikawa, T. (1996). Phylogenetic relationship among all living species of the genus Bubalus based on DNA sequences of the cytochrome b gene. Biochemical Genetics 34: 443–452.
  7. Liu, Li; Chen, Xingcan; Jiang Leping (2004). A study of Neolithic water buffalo remains from Zhejiang, China. Indo-Pacific Prehistory Association Bulletin. 24 (Taipei Papers 2): 113—120.
  8. Yang, Dongya Y.; Liu, Li; Chen, Xingcan; Speller, Camilla F. (October 2008). Wild or domesticated: DNA analysis of ancient water buffalo remains from north China. Journal of Archaeological Science. 35 (10): 2778—2785. doi:10.1016/j.jas.2008.05.010.
  9. Pérez-Pardal, L.; Chen, S.; Costa, V.; Liu, X.; Carvalheira, J. & Beja-Pereira, A. (2018). Genomic differentiation between swamp and river buffalo using a cattle high-density single nucleotide polymorphisms panel. Animal. 12 (3): 464—471. doi:10.1017/S1751731117001719. PMID 28735584. S2CID 206340224.
  10. Sun, T.; Shen, J.; Achilli, A.; Chen, N.; Chen, Q.; Dang, R.; Zheng Z; Zhang, H.; Lei, C.; Zhang, X.; Wang, S.; Zhang, T.; Lu, H.; Ma, Y.; Jia, Y.; Capodiferro, M.R.; Huang, Y.; Lan, X.; Chen, H. & Jiang, Y. (2020). Genomic analyses reveal distinct genetic architectures and selective pressures in buffaloes. GigaScience. 9 (2): giz166. doi:10.1093/gigascience/giz166. PMC 7033652. PMID 32083286.

Посилання[ред. | ред. код]