Вітезслава Капралова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітезслава Капралова
чеськ. Vítězslava Kaprálová
Основна інформація
Дата народження24 січня 1915(1915-01-24)[1][2][…]
Місце народженняБрно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[4][3][…]
Дата смерті16 червня 1940(1940-06-16)[1][4][…] (25 років)
Місце смертіМонпельє[4][3][6]
Причина смертіневідомеd
ПохованняЦентральне кладовище (Брно)d[7]
ГромадянствоАвстро-Угорщина і Чехословаччина
Професіїдиригентка, композиторка
ОсвітаНормальна школа музики, Празька консерваторія і Brno Conservatoryd
ВчителіAnna Holubovád, Maxmilian Koblížekd, Jaroslav Kvapild, Jaroslav Ušákd, Gracian Černušákd, Ludvík Kunderad, Vilém Steinmand, Zdeněk Chalabalad, Osvald Chlubnad, Vilém Petrželkad, Богуслав Мартіну і Вітезслав Новак
Жанрикласична музика
БатькоVáclav Kapráld
У шлюбі зІржі Мухаd
kapralova.org
CMNS: Файли у Вікісховищі

Вітезслава Капралова (чеськ. Vítězslava Kaprálová; 24 січня 1915, Брно — 16 червня 1940, Монпельє) — чеський композитор і диригент.

Біографія

[ред. | ред. код]
Вітезслава Капралова і Іржі Муха

Вітезслава Капралова народилася 1915 року в Брно в родині музикантів. Початкову музичну освіту Вітезслава отримала у свого батька Вацлава Капрала — композитора і піаніста, власника музичної школи в Брно. Мати — Вікторія Капралова — професійна співачка, викладач вокалу.

У 1930—1935 роках Капралова вивчала композицію і диригування в Консерваторії Брно у Вилема Петржелкі і Зденека Халабали. 1935 року, відразу після закінчення консерваторії, Капралова виконала свій ре-мінорний концерт для фортеп'яно, який значною мірою забезпечив їй успіх і визнання публіки. У 1935—1937 роках продовжила навчання в Празькій консерваторії, де її головним наставником по композиції був професор Вітєзслав Новак, з диригування — професор Вацлав Таліх.

У жовтні 1937 року, за місяць до прем'єри «Військової симфонієти», Капралова переїжджає в Париж, щоб вчитися диригування у Шарля Мюнша. Спочатку вона планувала проходити навчання у Відні, але після зустрічі з Богуславом Мартіну під час свого короткого візиту в Прагу, вона вирішила домагатися урядової стипендії на навчання у Франції.

Незабаром після цього Капралова взяла участь у фестивалі Міжнародного товариства сучасної музики, який відбувся в Лондоні, а 17 червня 1938 року виступила з «Військовою симфонієтою» — на цей раз це був Симфонічний оркестр Бі-бі-сі. Після таких успішних виступів Капралова приїжджає в Брно на літні канікули. Це був її останній візит додому.

Вацлав Капрал, Вітезслава Капралова і Богуслав Мартіну

1939 року вона повернулася в Париж, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Іржі Мухою, сином чеського живописця Альфонса Мухи. Їх весілля відбулося 23 квітня 1940 року.

У той час, коли на Париж вже наступали німецькі війська, Капраловій був поставлений невиліковний діагноз — Міліарний (дифузний) туберкульоз. Померла Вітезслава Карпалова 16 червня 1940 року в Монпельє на півдні Франції, у віці 25 років.

Вибрані роботи

[ред. | ред. код]
  • П'ять фортеп'янних творів
  • Легенда, тв. 3, для скрипки і фортеп'яно
  • Дві пісні, вокальний цикл, тв. 4
  • Іскри від попелу вокальний цикл, тв. 5
  • Січень, для тенор / сопрано, флейти, двох скрипок, віолончелі та фортеп'яно
  • Соната Апасіонату для фортеп'яно, тв. 6
  • Фортеп'янний концерт ре мінор, тв. 7
  • Струнний квартет, тв. 8
  • Три п'єси для фортеп'яно, тв. 9
  • Яблуко на колінах, вокальний цикл, тв. 10
  • Військова Симфонієта, тв. 11
  • Назавжди, вокальний цикл, тв. 12
  • Прелюдія квітня для фортеп'яно, тв. 13
  • Помахуючи на прощання, для голосу і фортеп'яно / оркестру, тв. 14
  • Тріо для гобоя, кларнета і фагота
  • Ілеана, кантата для соло, мішаного хору, оркестру та оповідача, тв. 15
  • Варіації сюр-ле-карильйон Сен-Етьєн-дю-Мон, для фортеп'яно, тв. 16
  • Елегія для скрипки і фортеп'яно, тв. 17
  • Сільська сюїта для оркестру, тв. 19
  • Партита для фортеп'яно і струнних, тв. 20
  • Концертіно для скрипки, кларнета і оркестру, тв. 21
  • Співати на відстані, вокальний цикл, тв. 22
  • Прелюдія Різдва, для камерного оркестру
  • Ритурнель, для віолончелі і фортеп'яно, тв. 25

Дискографія (вибірково)

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Československý hudební slovník osob a institucí / за ред. G. Černušák, B. Štědroň, Z. Nováček
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118984810 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  6. ↑ regional database of the Regional Library of Highlands
  7. ↑ BillionGraves — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вітезслава_Капралова