Геркулес (Мікеланджело)
| італ. Ercole | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
| Час створення: | бл. 1492 —1493 рр. |
| Розміри: | бл. 235 см |
| Матеріал: | мармур |
| Жанр: | ню |
_2.JPG)
«Геркуле́с» (також відома інша її назва — «Тезе́й») (італ. Ercole) — втрачена мармурова скульптура італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті, створена ним бл. 1492 —1493 рр.
Відомості про статую[ред. | ред. код]
Вазарі згадує, що Мікеланджело висік статую «Геркулеса» із мармуру після смерті Лоренцо Пишного. Він описує цю статую як «дивну річ»[1].
Відомо, що статую купила родина Строцці, щоб встановити її у Палаццо Строцці у Флоренції (1506). Уже у 1529 році Філіппо Строцці продав її Джованні Баттисті делла Палла (італ. Giovanni Battista della Palla), а той відправив її як подарунок королю Франції Франциску I[2].
1594 року, за правління Генріха IV, «Геркулеса» було встановлено у садах Фонтенбло (фр. Jardin de l'Etang)[3][4]. З 1713 року, коли сади були зруйновані, про долю цієї роботи Мікеланджело нічого не відомо[5].
Образ у мистецтві[ред. | ред. код]
Замальовка Рубенса «Юний Геркулес» (бл. 1600 —1640 рр.), зроблена за статуєю Мікеланджело.
Статуя «Геркулеса», «велетня, що грізно спирається на палицю», згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль»[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вазарі, 1970, с. 305.
- ↑ Symonds, 1893, с. 24.
- ↑ Paul Joannides (Aug. 1977). Michelangelo's Lost Hercules. The Burlington Magazine. с. 550. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ J. Paul Getty Museum Acquires Francesco Primaticcio Bronze. 28 жовтня 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2011. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ Knecht, 1984, с. 267.
- ↑ Шульц, 2006, с. 258.
Для подальшого читання[ред. | ред. код]
(праці подано у хронологічному порядку)
- Charles De Tolnay. L'Hercule de Michel-Ange à Fontainebleau, Gazette des Beaux-arts, septembre 1964, pp. 125–140 (фр.)
- Liliane Châtelet-Lange. Michelangelos Herkules in Fontainebleau, München, Bruckmann, 1972 (нім.)
- Liliane Châtelet-Lange. Noch einmal zu Michelangelos Herkules, Pantheon, 35, 1977, S. 14 —17 (нім.)
- Paul Joannides. Michelangelo's Lost Hercules, The Burlington Magazine, 119, 1977, p. 550 —554 (англ.)
- Paul Joannides. A Supplement Michelangelo's Lost Hercules, The Burlington Magazine, 123, 1981, p. 20 —23 (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
- R. J. Knecht. Francis I. — Cambridge University Press, 1984. (англ.)
- John Addington Symonds. The Life of Michelangelo Buonarroti. — 1893. (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |