Громов Георгій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Васильович Громов
рос. Георгий Васильевич Громов
Народження1 квітня 1917(1917-04-01)
Оленіно
Смерть26 вересня 1975(1975-09-26) (58 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби19371963
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор авіації
Війни / битвирадянсько-фінська війна
німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Георгій Васильович Громов (рос. Георгий Васильевич Громов; 1 квітня 1917, Оленіно — 26 вересня 1975) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1917 року в селі Оленіному (тепер Тьомкінського району Смоленської області) в селянській родині. Росіянин. Закінчив шість класів школи. З 1932 року жив в Москві. Закінчив школу фабрично-заводського учнівства за спеціальністю електромонтера. Працював електромонтером Московського тресту «Енергобуд» та навчався в аероклубі.

У 1937 році призваний до лав Червоної Армії. Закінчив Борисоглібську військову авіаційну школу пілотів. Учасник радянсько-фінської війни 19391940 років. Член ВКП (б) з 1940 року. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Службу розпочав у складі 147-го авіаційного полку, що діяп в Заполяр'ї. Разом з іншими льотчиками прикривав наземні війська, захищав від нальотів Мурманськ, літав на розвідку і штурмовку ворожих військ.

Навесні 1944 року очолив 515-й винищувальний авіаційний полк 193-ї винищувальної авіаційної дивізії 13-го винищувального авіаційного корпусу 16-ї повітряної армії 1-го Білоруського фронту. Полк громив ворога в Білорусі, Польщі, брав участь у форсуванні Західного Бугу, Вісли, у звільненні міст Холма, Любліна, Лодзя. До березня 1945 року підполковник Г. В. Громов здійснив 400 бойових вильотів, провів 64 повітряних боїв, збив 13 літаків противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками підполковнику Георгію Васильовичу Громову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8980).

Після закінчення війни продовжував службу у ВПС СРСР. У 1950 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні командні курси, в 1956 році — Військову академію Генерального штабу. Командував авіаційним з'єднанням.

Могила Георгія Громова

З 1963 генерал-майор авіації Г. В. Громов в запасі. Жив у Києві. Помер 26 вересня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.