Гільдія (екологія)

Гільдія — група видів тварин (або рослин) зі складу одного угруповання, що використовують одні і ті самі або близькі ресурси подібним способом.

Поняття гільдії

Гільдія — фундаментальне поняття в екології угруповань. Фактично всі типи угруповань можуть бути описані у форматі гільдій. Прикладами гільдій є «зеленоїдні гризуни», «землерийки», «дрібні насіннєїдні горобині птахи», «листогризучі комахи», «бентосні риби» тощо.

Наприклад, миші і мурашки, споживаючи один і той самий ресурс (наприклад, зерно), не використовують (не споживають, не здобувають) його подібним чином, а тому їх не відносять до одної гільдії. І, навпаки, ласка, горностай, тхір і норка використовують і трофічний і просторовий ресурси подібним способом: полюють на наземних (часто норових) хребетних, звичайно вишукуючи їх активним пошуком (не з засідки, не збираючи), найчастіше в їхніх сховищах, норах, гніздах тощо. Вони формують єдину гільдію (у цьому випадку — «мустелідна гільдія»), взаємини в межах якої, хоча й відповідають міжвидовій конкуренції, є дуже суттєвими, наближеними до рівня внутрішньовидової конкуренції. У зв'язку з цим в межах подібних гільдій спостерігається суттєва просторова диференціація не тільки локальних популяцій кожного ж видів, але й окремих особин, індивідуальні ділянки яких мало перекриваються.

Видовий обсяг гільдії

Кількість видів в гільдії обмежена. Звичайно у великорозмірних тварин (наприклад, ссавці, птахи) гільдія складена 3-6 видами одного роду або однієї родини.
Обмеження видового обсягу гільдії пояснюються необхідністю збереження між видами певного мінімального рівня схожості, що пояснюється сталою Хатчінсона, яка, у свою чергу, є ілюстрацією феномена Гаузе (принципу Гаузе) щодо неможливості існування двох видів з однаковими екологічними потребами в межах одного угруповання.
Можна навести наступне тлумачення цього явища (за: Загороднюк, 2008): «Обмеження кількості співіснуючих видів (зокрема, „правило 6 видів“ випливає з визначення лімітованої схожості: „Допустима схожість співіснуючих видів лімітована, і їхня кількість обмежена кількістю можливих секцій загального доступного для гільдії ресурсу“. Цю тему розглядають з низкою застережень, оскільки ємність екосистем визначається не тільки біологічними особливостями груп, але й факторами середовища: широтою доступного спектру ресурсів, розмірами тварин, типом екосистем (у гідробіонтів показники вищі), гетерогенністю середовища, у тім числі різноманіттям рослинних асоціацій, сталістю температур та вологості, розмірами екосистем і острівними ефектами. У критичних умовах існування і в нестабільних екосистемах спостерігається явище монотипізації вищих таксонів (родів, родин).»

Приклади гільдій

• Мешканці лісового намету, листоїди
• Травоїдні
• Різнотрав'я
• Трави
• Планктон
• Сапрофіти
• Чагарники
• Дерева
• Ліани
• Рибоїдні птахи

Література

• Вишневський Д. О. Аналіз угруповань унгулят України з позиції сталої Хатчінсона // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки. — 2002. — № 1 (45). — С. 195—197. [1] [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Загороднюк І. Різноманіття ссавців та видове багатство гільдій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2008. — Випуск 24. — С. 11–23. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Загороднюк І. В. Закономірності розмірної диференціації видів і статей у багатовидовій гільдії (на прикладі роду Mustela) // Наукові записки Державного природознавчого музею. — 2009. — Вип. 25. — С. 251—266. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Протасов А. А. Биоразнообразие и его оценка. Концептуальная диверсикология. — К.: Ин-т гидробиол. НАН Украины, 2002. — 105 с.