Джозеф Лармор
Джо́зеф Лармор (англ. Sir Joseph Larmor; 11 липня 1857, Магераголл, графство Антрім, Північна Ірландія — 19 травня 1942, Голівуд, графство Даун, Північна Ірландія) — ірландський фізик-теоретик і математик, член Лондонського королівського товариства (1892), у 1912—1914 — його віце-президент.
Джозеф Лармор народився 11 липня 1857 року в сім'ї Г'ю Лармора, власника крамниці у Белфасті та Анни Райт[8]. Навчався у Королівській гімназії (англ. Royal Belfast Academical Institution), закінчив Королівський університет у Белфасті (1877) та коледж Кембриджського університету (1879).
У 1880—1885 роках — викладав фізику Королівському коледжі Голуей, з 1885 до 1932 працював у Кембриджському університеті (з 1903 — лукасівський професор математики).
Наукові праці стосуються електродинаміки рухомих тіл, термодинаміки, магнетизму, вивчення структури атома.
1897 року Лармор опублікував формули релятивістських перетворень координат і часу[9] (зараз відомі як перетворення Лоренца) і формулу додавання швидкостей, за два роки до Г. Лоренца і за вісім років до А. Ейнштейна[10].
Його монографія «Ефір і матерія» (1900)[11] відіграла значну роль у розвитку електродинаміки.
Лармор першим почав розробляти електронну теорію діамагнетизму. У 1895 відкрив прецесію електрона, що обертається в зовнішньому магнітному полі (прецесія Лармора).
Помер 19 травня 1942 року в Голівуді (графство Даун, Північна Ірландія).
- Лукасівський професор математики (1903)
- Бейкерівська лекція (1909)
- Медаль де Моргана (1914)
- Королівська медаль (1915)
- Премія Понселе (1918)
- Медаль Коплі (1921)
У 1970 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Джозефа Лармора кратеру на зворотному боці Місяця.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Лармор Джозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Hansard 1803–2005
- ↑ BIOGRAPHICAL INDEX OF FORMER FELLOWS OF THE ROYAL SOCIETY OF EDINBURGH 1783 – 2002 (PDF). The Royal Society of Edinburgh. July 2006. ISBN 0 902 198 84 X. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2018.
- ↑ J. Larmor. On a Dynamical Theory of the Electric and Luminiferous Medium, Part 3, Relations with material media // Phil. Trans. Roy. Soc.. — 1897. — Т. 190. — С. 205-300. Архівовано з джерела 7 листопада 2017. Процитовано 7 березня 2018.
- ↑ Храмов, 1983.
- ↑ J. Larmor. Aether and Matter. — Cambridge University Press, 1900.
- Храмов Ю. А. Лармор Джозеф (Larmor Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М. : Наука, 1983. — С. 155..
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Джозеф Лармор в архіві MacTutor (англ.)
- A very short biography of Joseph Larmor
- Ether and field theories in the late 19th century [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] // VictorianWeb: History of science in the Victorian era
- Papers of Sir Joseph Larmor [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.] // Janus, University of Cambridge.
- Joseph Larmor [Архівовано 4 липня 2013 у WebCite].
- Народились 11 липня
- Народились 1857
- Уродженці Белфаста
- Померли 19 травня
- Померли 1942
- Померли в Північній Ірландії
- Випускники Королівського університету Белфасту
- Випускники Кембриджського університету
- Науковці Кембриджського університету
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Лицарі-бакалаври
- Нагороджені медаллю Коплі
- Нагороджені Королівською медаллю
- Лауреати премії Понселе
- Нагороджені медаллю де Моргана
- Бейкерівські лектори
- Британські фізики
- Британські математики
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Випускники Коледжу Святого Іоана (Кембридж)
- Президенти Лондонського математичного товариства