Координати: 48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д. / 48.92250; 24.65472
Очікує на перевірку

Загвіздя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Загвіздя
Герб
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Загвіздянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA26040170010079109
Основні дані
Засноване 1394
Населення 3978
Площа 18,01 км²
Густота населення 204,55 осіб/км²
Поштовий індекс 77450
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д. / 48.92250; 24.65472
Водойми Бистриця Солотвинська, Черешенків
Місцева влада
Адреса ради 77450 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Загвіздя вул.Липова
Карта
Загвіздя. Карта розташування: Україна
Загвіздя
Загвіздя
Загвіздя. Карта розташування: Івано-Франківська область
Загвіздя
Загвіздя
Мапа
Мапа

CMNS: Загвіздя у Вікісховищі

Загві́здя — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Центр Загвіздянської сільської громади. Лежить на лівому березі річки Бистриці-Солотвинської, за 3 км від залізничної станції Івано-Франківськ.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат району помірно континентальний. Середні температури липня +18 С, січня — мінус 5 С. Середня річна кількість опадів 600—800 мм. Сніговий покрив нестійкий (40 — 78 днів).

Географія

[ред. | ред. код]

Північно-східною околицею села тече потік Черешенків.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване до 1394 року[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[2]. На той час за селом було затверджено волоське право.

Під час визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького 50 жителів села приєдналися до повстанців загону Семена Височана.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків і Рибне.[3]

В 1949 році створено колгосп «Авангард», який 1968 року реорганізований у птахофабрику «Авангард».

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,35%
російська 0,49%

Пам'ятки археології

[ред. | ред. код]
  • Поселення Загвіздя І, підкарпатська к-ра шнурової кераміки; верхньодністровська група, ІІІ етап.
  • Поселення Загвіздя ІІ, багатошарове: мезоліт; голі-градська к-ра фракійського гальштату; к-ра карпатських курганів; Київська Русь.
  • Поселення Загвіздя ІІІ (трипільська к-ра).
  • Поселення Загвіздя IV (мезоліт).
  • Поселення Загвіздя V (голіградська культура фракійського гальштату).
  • Поселення Загвіздя VI (мезоліт)

Походження назви

[ред. | ред. код]

За народними переказами, кілька століть тому на території теперішнього села Загвіздя був лише хутір, з усіх боків оточений лісами. Можливо, що й первісною назвою цього хутора, як вказується у книзі «Топонімічні назви населених пунктів Покуття», була назва Загосдзе (1373 р.). До села вела заболочена дорога. Тоді про таку дорогу склали приказку: «Туди поїдеш, як загвоздишся — з багна не вилізеш». Назва села утворена від слів «гвіздь, гваздами[прояснити]», які дуже давно, як пояснює «Словник народних термінів» (1984 р.) означали «болото, бруднити».

Сьогодення

[ред. | ред. код]

У селі є церква, школа, спортивний майданчик, дитячий садочок,бібліотека, будинок культури, клуб, медпункт, аптека, ресторан, мотель, сауна та багато магазинів. 

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Парафія УГКЦ, парох о. Іван (Шевчук)
  • ДНЗ ясла-садок «Сонечко».
  • Загвіздянський ліцей.
  • Будинок культури (бібліотека, кінозал, спортзал).
  • Адміністративний будинок (лікарська амбулаторія, кабінет стоматолога, аптека, перукарня, ательє, відділення зв'язку, ощадна каса).
  • Магазини: «Легенда», «Гостинець», «Святковий» та багато інших.
  • Ресторан-бар «Святковий», «Мангал», «Наталі».

Підприємства

[ред. | ред. код]
  • Птахофабрика ЗАТ «Авангард», що стала материнською компанією, на основі якої виник агрохолдинг «Авангард».
  • Кахельно-черепичний завод Івано-Франківського управління цегельних заводів.
  • СВП "Завод ПРОКЕРАМ ТОВ "Голд кераміка"— виробництво керамічної цегли.
  • Навчально-виробничий корпус ІФТУНГ № 6.

Архітектура

[ред. | ред. код]
  • Українська Греко-католицька Церква Св. Івана Хрестителя (1932)

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]
  • УГК церква св. Івана Хрестителя
    УГК церква св. Івана Хрестителя
  • Пам'ятний знак борцям за волю України
    Пам'ятний знак борцям за волю України
  • Магазин «Гостинець»
    Магазин «Гостинець»
  • Хрест на сільському кладовищі
    Хрест на сільському кладовищі

Відео

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 64. Владислав, польський король, дарує Данилові Задеревецькому села під Галичем i Зудечовом. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
  2. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Загвіздя&oldid=43352225