Заячківські герба Правдич
Заячківські гербу Правдич (архаїчна форма прізвища — Заячковські, пол. Zajączkowscy herbu Prawdzic) — шляхетський рід (або роди, які послуговувалися одним прізвищем та гербом).
Рід походить із Зайончкова (пол. Zajączkow) у Краківській землі, де належав до пол. Szlachty Polskiej korzeni Rusinskich[1] (тому, можливо, його початки сягають часів Руського королівства). Під 1588 роком згадується архидиякон РКЦ, декан Клецький, пробощ Перемиський та Ярославський, Радимненський Павло Заячковський — посол короля Стефана Баторія до Папи Римського Григорія ХІІІ, помер 1588 року у віці 80 років, був похований в Ярославі. Ймовірно, з ним пов'язана нобілітація роду.
|
«1920 р. на Кичурі[2] знайшли шляхетський герб родини Заячківських, який на той час мав понад 300 років. Написаний був золотими літерами на пергаменті і завірений печаткою і підписом короля Стефана Баторія. Герб конфіскований Городенківським старостою і переданий до Варшави.»[3] | 
|
- 1677 року помер єпископ Ярославський Габріель (Гавриїл) Заячковський.
- Дорота - дружина Войцеха Потоцького гербу Пилява.
Теодор Заячківський герба Правдич і його дружина Анна з Яворських оселилися у Тишківцях (на той час — маєтку Потоцьких) у першій чверті 18 століття. Їх син Прокіп народився 12 липня 1725 року. Після поділів Польщі його нащадки, зрівняні у становищі із селянами, сплачували (як шляхтичі), за невідробіток панщини грошима[4].
Ця гілка Заячківських завжди були ревними уніатами, меценатами тишківецької церкви Воздвиження Чесного Хреста (де для представників роду було облаштоване спеціальне місце).
- Микола Заячківський (*25 листопада 1870, Тишківці — †11 лютого 1938, Львів) — український підприємець, економіст, громадський та кооперативний діяч.
- Діонісій Каєтанович[5] (*8 квітня 1878, Тишківці — †18 листопада 1954, Абезь[6]) — останній адміністратор Львівської архидієцезії Вірменської католицької церкви. Загинув у радянських концтаборах.
- Іван Заячківський (*1919, Тишківці — †1946) — хорунжий УПА, керівник надрайонного проводу Обертинщини «Аскольд».
- Анна Заячківська — Міс Україна (2013).
Є згадки про мешкання шляхти з таким прізвищем і гербом у пол. okolicę szlachecką Posolcze, parafia bieniakońska[7].
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2010) |
- ↑ Польської шляхти русинського походження.
- ↑ Куток у Тишківцях.
- ↑ Богдан Купчинський, «Історія Тишківців», Коломия, 1994 — стор. 163
- ↑ 53 золотих ринських на рік.
- ↑ Син Марії з дому Заячківських.
- ↑ Сучасна Республіка Комі, Росія.
- ↑ Сучасне село Велика Посольч (біл. Вялікая Посальч) Беняконської сільради Вороновського району Гродненської області Республіки Білорусь.
- ZAJĄCZKOWSKI [Архівовано 19 вересня 2010 у Wayback Machine.] (пол.)
- Zajączkowski - genealogia [Архівовано 9 квітня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
- Okruchy wspomnień: Jan i Maria z Eysymontów Zajączkowscy, rodzice Mamy, i ich rodzeństwo (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 643. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |