Калинівка (Олевська міська громада)
| село Калинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Олевська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060190190081388 |
| Облікова картка | Калинівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1770 |
| Населення | 738 |
| Площа | 2,76 км² |
| Густота населення | 267,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11037 |
| Телефонний код | +380 4135 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°1′28″ пн. ш. 27°26′20″ сх. д. / 51.02444° пн. ш. 27.43889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Водойми | річки: Зольня, Золенка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11037, с. Калинівка, вул. Лесі Українки, 3; тел. 9-75-31 |
| Карта | |
  Калинівка | |
 Калинівка | |
| Мапа | |
| |
Кали́нівка (МФА: [kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] (
прослухати); до 1960 — Голиші[1], у 1960-2016 — Жовтневе) — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 738 осіб.
![[1]](#cite_note-etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-6-1.png-1){kind=link}
Селом протікає річка Зольня з правою притокою Золенка.
У 1906 році село Голиші Кисорицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 150 верст, від волості 30. Дворів 94, мешканців 649[2].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[3].
Нині до сільської ради населеного пункту відноситься ще два села: Ліски та Бацево.
У селі є будинок культури, бібліотека, сільська рада, загальноосвітня школа І-II — ступенів, що збудована 1949 року.
12 травня 2016 року Жовтневе перейменоване на Калинівку[джерело?].
Колишній орган місцевого самоврядування — Калинівська сільська рада.
У Другій світовій війні згідно з даними Надзвичайної державної комісії, на околиці села Калинівка (на хуторі Бацеве) вбили 32 ромів. Встановлений на місці злочину дерев'яний хрест згодом зруйнувався.
У межах проєкту «Захистимо пам'ять» улітку 2019 року тут спорудили пам'ятний знак й інформаційну стелу пам'яті жертв-ромів[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 812 осіб, з яких 397 чоловіків та 415 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,19 % |
| російська | 0,27 % |
| білоруська | 0,14 % |
| молдовська | 0,14 % |
| інші | 0,26 % |
- ↑ etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-6-1.png. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Жовтневе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Бурмістр, Світлана; Тяглий, Михайло (2019). Місце пам’яті вбитим ромам у Калинівці (PDF). www.holocaust.kiev.ua.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- Погода в селі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Б. Світлана, M. Тяглий. Місце пам'яті вбитим ромам у Калинівці — Київ: УЦВІГ, 2019.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |