Карл Стермер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Стермер
Ім'я при народженнінюн. Fredrik Carl Mülertz Størmer
Народився3 вересня 1874(1874-09-03)[1][2][…]
Шієн, Норвегія
Помер13 серпня 1957(1957-08-13)[1][2][…] (82 роки)
Осло, Норвегія
Країна Норвегія
Діяльністьматематик, фізик, астроном, викладач університету, ботанік
Alma materПаризький університет (1900)[2]
Університет Осло (1897)[2]
Геттінгенський університет (1902)[2]
Галузьтеорія чисел і Полярне сяйво
ЗакладУніверситет Осло[2]
Науковий ступіньпрофесор
ЧленствоНорвезька академія наук
Лондонське королівське товариство
Французька академія наук
Шведська королівська академія наук
Російська академія наук
ДітиLeif Størmerd
Per Størmerd
Нагороди

Фредерік Карл Мюлерц Штермер (або Стермер) (норв. Frederik Carl Mülertz Størmer; 3 вересня 1874(18740903), Шієн — 13 серпня 1957, Осло) — норвезький геофізик і математик, відомий своїми роботами з теорії чисел та дослідженнями магнетизму і утворення полярного сяйва.[4] Член Норвезької академії наук і літератури, іноземний член Паризької АН (1947) і Лондонського королівського товариства (1957), іноземний член АН СРСР (з 30.11.1918), почесний член з 12.02.1934.

Закінчив (1896) університет в Крістіанії (нині Осло), з 1903 професор там же. Запропонував метод розрахунку траєкторій космічних променів, який увійшов у сучасну математику як метод чисельного інтегрування звичайних диференціальних рівнянь (метод Штермера).

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Проблема полярных сияний, Москва — Ленинград, 1933 (рос.)
Штермер та його асистент Біркеланд, 1910

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Brun, Viggo (1958). Carl Störmer in memoriam. Acta Mathematica. 100 (1–2): i—vii. doi:10.1007/BF02559599.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Математический энциклопедический словарь. Москва, Советская энциклопедия, 1988