Очікує на перевірку

Криськів Дмитро Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дмитро Криськів
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро Ігорович Криськів
Народження 6 жовтня 2000(2000-10-06) (24 роки)
  Харків, Україна
Зріст 180 см
Вага 67 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Шахтар» (Донецьк)
Номер 8
Юнацькі клуби


2010−2016
2017 		Україна «Металіст» (Харків)[1]
Україна «Геліос» (Харків)[1]
Україна «Металіст» (Харків)
Україна «Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017− Україна «Шахтар» (Донецьк) 53 (11)
2020 →  Україна «Маріуполь» (U-21)
2020−2022 →  Україна «Металіст 1925» 41 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2016 Україна Україна (U-17) 2 (0)
2019 Україна Україна (U-19) 3 (0)
2019−2023 Україна Україна (U-21) 21 (4)
2024 Україна Україна (U-23) 5 (1)
2024– Україна Україна 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 жовтня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 1 жовтня 2024.

Дмитро́ І́горович Кри́ськів (нар. 6 жовтня 2000, Харків, Україна) — український футболіст, центральний півзахисник[2] донецького «Шахтаря». Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи 2023 у складі збірної України.

Біографія

[ред. | ред. код]
Харківський стадіон «Металіст», поряд з яким Криськів жив у дитинстві та на якому згодом провів перший матч і забив перший гол на професійному рівні, а також дебютував в УПЛ у складі «Металіста 1925»

Народився в Харкові[2]. На вибір майбутньої професії вплинуло те, що Дмитро жив біля стадіону «Металіст»[1] і щоденно проходив повз нього дорогою від дому до дитячого садка[3]. Так Дмитро зацікавився футболом, і мати віддала його до академії харківського «Металіста»[3], коли хлопцю було шість років[1]. Згодом він деякий час тренувався в іншому харківському клубі, «Геліосі», та у дев'ятирічному віці повернувся до «Металіста»[1]. Першими тренерами майбутнього гравця були Сергій Сохань та Євген Назаров[2], який, за словами Криськіва, фактично дав йому дорогу в футбол[3]. У чемпіонаті ДЮФЛУ провів за «Металіст» 50 матчів, у яких відзначився 19-ма голами[4].

У 2017 році, після зникнення «Металіста», став гравцем донецького «Шахтаря», за який виступав у чемпіонаті ДЮФЛУ, юнацькому (U-19) та молодіжному чемпіонатах України[4]. Крім цього, в 2017—2019 роках провів у складі «гірників» 17 матчів у Юнацькій лізі УЄФА[5]. Був капітаном юнацької та молодіжної команд «Шахтаря»[6][2]. У вересні 2020 року зіграв одну гру в молодіжному чемпіонаті України за «Маріуполь»[4][6] і одного разу потрапив до заявки основного складу азовців на матч Прем'єр-ліги, але на поле не виходив[4][5].

На початку жовтня 2020 року повернувся до Харкова, ставши гравцем «Металіста 1925» на умовах оренди з «Шахтаря»[2]. Дебютував на професійному рівні 5 жовтня того ж року на харківському стадіоні «Металіст» у грі Першої ліги «Металіст 1925» — «Полісся» (0:0), провівши за харків'ян повний матч[5]. Декілька джерел відзначили курйозний епізод на 58-й хвилині цього матчу, коли Криськів оступився і, щоб не впасти й не втратити м'яч, зробив перекид[7][8][9][10]. Першим голом за харків'ян відзначився 21 жовтня 2020 року в домашньому поєдинку чемпіонату проти краматорського «Авангарду» (2:1), забивши другий м'яч «Металіста 1925» на 74-й хвилині гри[5][11]. Криськів був визнаний сайтом SportArena[12] та вболівальниками «Металіста 1925»[13] найкращим гравцем цього матчу, а також потрапив до символічної збірної туру в Першій лізі[14]. При досить високій конкуренції[15] Дмитро зміг стати гравцем основної обойми харківського клубу[15]. За підсумками першого півріччя сезону 2020/21 гравець був включений до збірної Першої ліги за версією SportArena як центральний півзахисник № 2[8], а також потрапив до п'ятірки найперспективніших молодих гравців ліги за версією FootBoom[16] та списку відкриттів 2020 року в лізі, складеному «UA-Футбол»[10]. У травні 2021 року ПФЛ та «UA-Футбол» визнали Дмитра найкращим гравцем квітня в Першій лізі[17]. За підсумками сезону, в якому Криськів суттєво допоміг[15] «Металісту 1925» здобути бронзові нагороди Першої ліги та підвищитися в класі[15], гравець також потрапив до переліку головних відкриттів ліги[15].

25 липня 2021 року дебютував в Українській прем'єр-лізі на стадіоні «Металіст» у переможному матчі «Металіста 1925» проти «Руху» (2:1)[18]. Криськів вийшов у стартовому складі[19] та на 35-й хвилині потужним[20] ударом з-за меж штрафного майданчика у дальній кут воріт[18] забив другий гол «жовто-синіх». Завдяки вдалій грі Дмитра включили до складу символічних збірних 1-го туру УПЛ, складених UA-Футбол[21] і FootBoom[20]. 22 жовтня 2021 року зробив суттєвий внесок у домашню перемогу «Металіста 1925» над «Інгульцем» (4:0), забивши гол і віддавши дві гольові передачі — на Юрія Батюшина та Марлісона[22][23][24]. За результатами експертного опитування, проведеного УПЛ, Криськіва визнали найкращим гравцем 12-го туру[25]. Крім того, Дмитро потрапив до збірних туру за версіями FootBoom[23] і UA-Футбол[24], який також назвав півзахисника найціннішим гравцем (MVP) туру[24].

1 липня 2022 року, після завершення терміну орендної угоди, покинув харківський клуб[26].

Збірна України

[ред. | ред. код]

Залучався до складу юнацьких збірних U-17 та U-19 і молодіжної збірної України. Зокрема, в 2017 році провів дві гри у відборі до чемпіонату Європи U-17[4], у 2019 році — три матчі в кваліфікації до чемпіонату Європи U-19[27][5].

У 2019 році також брав участь у двох товариських матчах молодіжної збірної України — 5 червня 2019 року проти Кіпру (3:0, вийшов на заміну на 60-й хвилині)[27] на Турнірі пам'яті Валерія Лобановського[28], а також 14 жовтня того ж року проти Греції (2:0, вийшов на поле на 66-й хвилині)[27].

Наприкінці травня 2021 року півзахисника викликав до молодіжної збірної її головний тренер Руслан Ротань напередодні товариської гри проти Туреччини[29]. Криськів став єдиним представником Першої ліги в складі «молодіжки»[30].

У березні 2023 року включений до резервного списку національної збірної України для участі в матчі відбору Євро-2024 проти збірної Англії[31].

У березні 2024 року отримав виклик на дебютний матч олімпійської збірної України[32], але не зміг взяти в ньому участь через травму[1][33]. У липні того ж року потрапив до заявки збірної України для участі в Олімпійських іграх[34]. Під час підготовки збірної до олімпійського турніру зіграв у двох товариських матчах — з Єгиптом (1:1)[35] і Парагваєм (2:2)[36]. На самій Олімпіаді взяв участь у всіх трьох матчах української збірної[5], а також відзначився забитим голом у переможній (2:1) грі проти збірної Марокко, відкривши рахунок на 22-й хвилині[37].

30 вересня 2024 року був викликаний Сергієм Ребровим до національної збірної України на матчі Ліги націй УЄФА проти Грузії та Чехії[38].

Стиль гри

[ред. | ред. код]
Від перших турів Криськів показав самовідданість, готовність відпрацьовувати та грати практично на будь-якому місці середньої лінії... Півзахисник широкого профілю – може зіграти як центрального, так і напівсереднього (за потреби і на фланзі), поєднує продуктивність у центрі поля з умінням протягнути м’яч і підстерегти момент під удар[15].
Дмитро швидко показав, що спроможний реально посилити харків’ян. Криськів давав темп, загострення, мобільність у центрі поля. Часто протягував м’яч крізь лінії та пробивав із підступів до карного майданчика. Був одним із тих, хто міг взяти на себе ініціативу, що, зважаючи на молодість гравця, дає надію на значний весняний прогрес[8].
У грі Криськіва підкупає насамперед філігранна техніка, світла голова і своєчасні проникаючі передачі. Навіть у такому молодому віці його вже можна назвати «метрономом» атак «Металіста 1925». За не по роках стабільну гру на рівні Першої ліги Дмитро цілком заслуговує на звання найкращого гравця квітня у Першій лізі, хоч і не відзначився [в цьому місяці] результативними діями. Щоправда, цінний він іншим, а саме надійністю і вмінням грати у високому темпі й під серйозним рівнем тиску на одній з найбільш «гарячих» позицій в сучасному футболі[17].
Це системоутворюючий гравець, нестандартний, здатний обіграти одного-двох суперників. І що важливо, навчений[16].
Ігровий стиль Дмитра поєднує у собі дві особливі риси: інтелектуальний футбол з використанням чудових фізичних даних[3].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Україна «Шахтар»:
Чемпіон України: 2022/23, 2023/24
Володар Кубка України: 2023/24
Україна «Металіст 1925»:
Бронзовий призер Першої ліги України: 2020/21
Україна Молодіжна збірна України:
Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи: 2023
Переможець Турніру пам'яті Валерія Лобановського: 2019

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна статистика

[ред. | ред. код]

Станом на 30 вересня 2022 року[39][5]

Сезон Клуб Чемпіонат Кубок
Ліга Ігри Хвилини Голи Асисти Ігри Хвилини Голи Асисти
2020/21 Україна «Металіст 1925» Перша ліга 25 2011 2 1
2021/22 Прем'єр-ліга 16 1340 2 2 2 107 1 1
Всього 41 3351 4 3 2 107 1 1

Матчі за молодіжну збірну України

[ред. | ред. код]

Станом на 16 липня 2023 року[27]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Добре навчався в школі[3]. У вільний час грає у Counter-Strike, настільний теніс, карти[3]. Любить читати книжки, віддає перевагу літературі спортивної тематики[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е «Дуже хочу на Олімпіаду»: інтерв’ю Криськіва із «Шахтаря» про молодіжну збірну, весняну частину сезону та рідний Харків. ukrfootball.ua. Український футбол. 17 квітня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  2. ↑ а б в г д Дмитро Криськів — гравець ФК «Металіст 1925». metalist1925.com. Офіційний сайт ФК «Металіст 1925». 3 жовтня 2020. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  3. ↑ а б в г д е ж Кузьмяк, Любомир (26 жовтня 2021). «Тренер „Металіста“ Євген Назаров дав відверту пораду – їхати в „Шахтар“»: він фанатів від Іньєсти, грав проти Фодена і не підійшов Маркевичу. football24.ua. Футбол 24. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  4. ↑ а б в г д Криськів Дмитро Ігорович. db.uaf.ua. База УАФ. Процитовано 8 лютого 2021.
  5. ↑ а б в г д е ж D. Kryskiv. Profile with news, career statistics and history. int.soccerway.com (англ.). Soccerway. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  6. ↑ а б Капітан «Шахтаря-U19» перейшов до «Маріуполя» на правах оренди. ua-football.com. UA-Футбол. 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  7. ↑ Кульбіт Дмитра Криськіва на 433. fc-metalist.com. Неофіційний сайт ФК «Металіст 1925». 8 жовтня 2020. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  8. ↑ а б в Валерко, Артур (17 грудня 2020). «Смертельна зброя», пенальтист без промаху, висхідна зірка – збірна першого півріччя Першої ліги. sportarena.com. SportArena. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  9. ↑ Кисляченко, Артур (5 жовтня 2020). Перша ліга. «Металіст 1925» і «Полісся» так і не забили, Харків одноосібний лідер чемпіонату. ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  10. ↑ а б Кисляченко, Артур (25 грудня 2020). Перша ліга. Перспективні в атаці − суперсаб із Горішніх Плавнів, вдала заміна Ямполя. ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  11. ↑ Кисляченко, Артур (21 жовтня 2020). Перша ліга. «Металіст 1925» дивним складом дотискує «Авангард». ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2021.
  12. ↑ «Металіст 1925» обіграв «Авангард» і вийшов на друге місце. sportarena.com. SportArena. 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  13. ↑ Дмитро Криськів — найкращий гравець матчу «Металіст 1925» — «Авангард». metalist1925.com. Офіційний сайт ФК «Металіст 1925». 24 жовтня 2020. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  14. ↑ Валерко, Артур (22 жовтня 2020). Литвиненко, Галенко, Криськів і вся збірна 8-го туру Першої ліги. sportarena.com. SportArena. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  15. ↑ а б в г д е Валерко, Артур (12 липня 2021). Запам’ятайте ці імена: головні відкриття Першої ліги. sportarena.com. SportArena. Архів оригіналу за 8 листопада 2021.
  16. ↑ а б Наймолодші! П'ятірка молодих сподівань у Першій лізі. pfl.ua. Офіційний сайт ПФЛ. 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  17. ↑ а б Дмитро Криськів – найкращий гравець квітня в Першій лізі. pfl.ua. Офіційний сайт ПФЛ. 11 травня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  18. ↑ а б «Металіст 1925» втримав перемогу над «Рухом» у дебютному матчі в УПЛ. football24.ua. Футбол 24. 25 липня 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  19. ↑ Metalist 1925 Kharkiv vs. Rukh Vynnyky. 25 July 2021. soccerway.com (англ.). Soccerway. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  20. ↑ а б УПЛ. Збірна 1-го туру за версією FootBoom.com. footboom.com. FootBoom. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  21. ↑ Грошев, Георгій (27 липня 2021). Селін, Степаненко та тренер-дебютант. Символічна збірна 1-го туру УПЛ за версією UA-Футбол. ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  22. ↑ Грошев, Георгій (22 жовтня 2021). «Металіст 1925» — «Інгулець» 4:0. Найкращі із харків'ян. ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  23. ↑ а б УПЛ. Збірна 12-го туру за версією FootBoom.com. footboom.com. FootBoom. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  24. ↑ а б в Грошев, Георгій (25 жовтня 2021). Джокер де Дзербі та універсал Скрипника. Символічна збірна 12-го туру УПЛ за версією UA-Футбол. ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  25. ↑ Дмитро Криськів — найкращий гравець 12-го туру VBET Ліги!. upl.ua. Офіційний сайт УПЛ. 25 жовтня 2021. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  26. ↑ «Металіст 1925» дякує за співпрацю сімом гравцям. metalist1925.com. «Металіст 1925». 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  27. ↑ а б в г Dmytro Kryskiv. National team. transfermarkt.com (англ.). Transfermarkt. Архів оригіналу за 9 листопада 2021.
  28. ↑ U-21: молодіжна збірна України на Турнірі Валерія Лобановського розгромила Кіпр і вийшла до фіналу. ffu.ua. Офіційний сайт УАФ. 3 червня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 9 лютого 2021.
  29. ↑ Дмитро Криськів у молодіжній збірній України. fc-metalist.com. Неофіційний сайт ФК «Металіст 1925». 31 травня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  30. ↑ U-21: молодіжна збірна України вирушила до Туреччини на товариський матч. uaf.ua. Офіційний сайт УАФ. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021.
  31. ↑ Руслан Ротань назвав склад збірної України на матч відбору Євро-2024 проти Англії. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 6 березня 2023. Процитовано 3 березня 2024.
  32. ↑ Олімпіада-2024. Руслан Ротань визначився зі складом збірної України на товариський матч із Японією. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 6 березня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  33. ↑ Руслан Ротань: «Група випала досить сильна, утім, на Олімпіаді слабких команд і не буває». uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 21 березня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  34. ↑ Руслан Ротань визначився зі складом олімпійської збірної України для підготовки до літніх Ігор-2024. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 3 липня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
  35. ↑ Олімпійська збірна України в контрольному матчі зіграла внічию з командою Єгипту. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 14 липня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
  36. ↑ Олімпійська збірна України в контрольному матчі зіграла внічию з командою Парагваю. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 18 липня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
  37. ↑ Олімпіада-2024. Футбольна збірна України в меншості вирвала перемогу над Марокко. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 27 липня 2024. Процитовано 1 жовтня 2024.
  38. ↑ Сергій Ребров оголосив склад збірної України на жовтневі матчі Ліги націй-2024/25. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 30 вересня 2024. Процитовано 1 жовтня 2024.
  39. ↑ Дмитро Криськів. metalist1925.com. Офіційний сайт ФК «Металіст 1925». Архів оригіналу за 3 березня 2022.
  40. ↑ U-21: молодіжна збірна України розгромила Словаччину та здобула путівку на Євро-2023!. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 27 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  41. ↑ а б Ukraine U21 – Kuwait U23, Jun 13, 2023 – International Friendlies – Match sheet. transfermarkt.com (англ.).
  42. ↑ Молодіжна збірна України у відборі Євро-2023 (U-21): усі матчі, кадровий потенціал. uaf.ua. Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. 3 жовтня 2022. Процитовано 27 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криськів_Дмитро_Ігорович&oldid=43669891