Очікує на перевірку

Кубок світу з біатлону 2011—2012, естафета, чоловіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок світу
попередній2011—2012наступний
Чоловіки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Змішана естафета
Жінки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Етапи

Естерсунд | Гохфільцен | Гохфільцен | Обергоф | Нове-Место
Антерсельва | Хольменколлен | Контіолахті | Ханти-Мансійськ

Чемпіонат світу

Естафетний залік Кубка світу з біатлону 2011–12 серед чоловіків підбивається за підсумками чотирьох естафетних гонок, перша з яких відбулася 11 грудня 2011 в Гохфільцені в рамках другого етапу Кубку світу, а остання відбудеться в рамках чемпіонату світу в Рупольдінгу. У сезоні 2010-2011 титул найкращої естафетної команди виборола збірна Норвегії.

Формат

[ред. | ред. код]

В естафеті від кожної команди змагаються чотири біатлоністи, кожен з яких пробігає три кола загальною довжиною 7,5 км, виконуючи дві стрільби з положення лежачи й стоячи. На кожній стрільбі біатлоніст повинен влучити в п'ять мішеней. Для цього він має 8 патронів, але спочатку в магазині тільки п'ять, додаткові патрони спортсмен повинен заряджати по одному. За кожну нерозбиту мішень біатлоніст повинен пробігти штрафне коло завдовжки 150 м. Гонка проводиться із загальним стартом. Першу стрільбу першого етапу біатлоністи повинні виконувати на установках, визначених їхнім стартовим номером. Надалі біатлоністи виконують стрільбу з установки, яка відповідає поточному місцю в гонці.

Призери сезону 2010–11

[ред. | ред. код]
Медаль Країна Очки[1]
Золото: Норвегія Норвегія 216
Срібло: Німеччина Німеччина 199
Бронза: Україна Україна 163

Переможці та призери

[ред. | ред. код]
Етап: Золото: Час Срібло: Час Бронза: Час
Гохфільцен
Протокол [Архівовано 5 вересня 2012 у WebCite]
Норвегія Норвегія
Руне Братсвеен
Ларс Бергер
Еміль Хегле Свендсен
Тар'єй Бо
1:14:52.9
(0+1) (0+3)
(0+0) (1+3)
(0+0) (0+0)
(0+0) (0+0)
Росія Росія
Антон Шипулін
Андрій Маковєєв
Євген Устюгов
Дмитро Малишко
1:15:06.8
(0+0) (0+0)
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+1)
(0+2) (0+0)
Франція Франція
Венсан Же
Сімон Фуркад
Алексі Беф
Мартен Фуркад
1:15:23.9
(0+0) (0+2)
(0+0) (0+0)
(0+1) (0+0)
(0+2) (0+1)
Обергоф
Протокол [Архівовано 9 вересня 2012 у WebCite]
Італія Італія
Крістіан Де Лоренці
Маркус Віндіш
Домінік Віндіш
Лукас Гофер
1:30:49.1
(0+0) (0+1)
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+1)
(0+0) (0+1)
Росія Росія
Антон Шипулін
Євген Гаранічев
Євген Устюгов
Олексій Волков
1:30:55.2
(0+0) (0+2)
(0+2) (0+3)
(0+0) (2+3)
(0+2) (0+1)
Швеція Швеція
Тобіас Арвідсон
Б'єрн Феррі
Фредрик Ліндстрем
Карл Юхан Бергман
1:31:21.8
(0+0) (0+0)
(0+0) (0+1)
(0+0) (0+1)
(0+3) (0+1)
Антерсельва
Протокол [Архівовано 9 вересня 2012 у WebCite]
Франція Франція
Жан-Гійом Беатрікс
Сімон Фуркад
Алексі Беф
Мартен Фуркад
1:12:14.7
(0+1) (0+0)
(0+1) (0+2)
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+1)
Німеччина Німеччина
Міхаель Реш
Андреас Бірнбахер
Флоріан Граф
Арнд Пайффер
1:12:26.7
(0+1) (0+1)
(0+0) (0+2)
(0+1) (0+1)
(0+0) (1+3)
Австрія Австрія
Сімон Едер
Тобіас Еберхард
Даніель Мезотіч
Домінік Ландертінгер
1:12:56.4
(0+0) (0+1)
(0+0) (0+2)
(0+1) (0+3)
(0+1) (0+1)
Чемпіонат світу 2012
Протокол [Архівовано 10 березня 2012 у Wayback Machine.]
Норвегія Норвегія
Уле-Ейнар Б'єрндален
Руне Братсвеен
Тар'єй Бо
Еміль Хегле Свендсен
1:17:26.8
(0+0) (1+3)
(0+0) (0+2)
(0+1) (0+1)
(0+0) (0+0)
Франція Франція
Жан-Гійом Беатрікс
Сімон Фуркад
Алексі Беф
Мартен Фуркад
1:17:56.5
(0+1) (0+1)
(0+1) (0+1)
(0+1) (0+0)
(0+2) (0+3)
Німеччина Німеччина
Сімон Шемпп
Андреас Бірнбахер
Міхаель Грайс
Арнд Пайффер
1:18:19.8
(0+0) (0+1)
(0+1) (0+3)
(0+2) (0+0)
(0+1) (0+2)

Нарахування очок

[ред. | ред. код]
Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
Очки 60 54 48 43 40 38 36 34 32 31 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Таблиця

[ред. | ред. код]
# Збірна ГОХ ОБЕ АНТ ЧС Разом[2]
1 Франція Франція 48 36 60 54 198
5 Норвегія Норвегія 60 40 30 60 190
3 Росія Росія 54 54 43 38 189
4 Німеччина Німеччина 38 43 54 48 183
5 Австрія Австрія 40 38 48 40 166
6 Італія Італія 29 60 29 43 161
7 Швеція Швеція 43 48 40 25 156
8 Білорусь Білорусь 34 28 38 30 130
9 Україна Україна 31 31 34 34 130
10 Чехія Чехія 36 32 27 32 127
11 США США 32 30 31 31 124
12 Словенія Словенія 30 34 32 27 123
13 Швейцарія Швейцарія 28 23 29 36 116
14 Словаччина Словаччина 25 25 26 29 105
15 Болгарія Болгарія 27 29 22 24 102
16 Естонія Естонія 23 24 23 23 93
17 Японія Японія 22 27 24 18 91
18 Канада Канада 26 36 28 90
19 Латвія Латвія 18 26 21 22 87
20 Польща Польща 24 22 25 19 87
21 Литва Литва 19 21 20 20 80
22 Велика Британія Велика Британія 16 20 19 13 68
23 Фінляндія Фінляндія 20 19 21 60
24 Казахстан Казахстан 24 26 50
25 Сербія Сербія 18 16 34
26 КНР КНР 17 17 34
27 Румунія Румунія 17 17
28 Бельгія Бельгія 15 15
29 Південна Корея Південна Корея 14 14
30 Хорватія Хорватія 12 12

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 2010/11 Підсумкова таблиця[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Standings Relay men (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2012. Процитовано 5 січня 2012.