Ластовський Вацлав Устинович
Ластовський Вацлав Устинович | |
---|---|
біл. Вацлаў Юстынавіч Ластоўскі | |
Псевдо | Vlast[1] і Wlast[1] |
Народився | 8 листопада 1883 Kaliesnikid, Q114729493?, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 січня 1938 (54 роки) Саратов, РРФСР, СРСР |
Країна | Білоруська Народна Республіка СРСР |
Діяльність | публіцист, літературознавець, перекладач, журналіст, письменник, політик, історик |
Галузь | філологія, прозаїк, історик, філолог[d], перекладач і публіцист |
Відомий завдяки | філологія |
Знання мов | білоруська |
Заклад | Інститут білоруської культури і Lithuanian Ministry for Belarusian Affairsd |
Членство | Білоруське наукове товариство, Національна академія наук Білорусі, Інститут білоруської культури і Vilna Belarusian Councild |
Партія | Білоруська соціалістична громада і Білоруська партія соціалістів-революціонерів |
Конфесія | католицтво |
У шлюбі з | Марія Ластаускєнеd |
Автограф | |
|
Вацлав Юсти́нович Ласто́вский (біл. Вацлаў Устынавіч Ластоўскі; 1883 — 23 січня 1938) — білоруський письменник, громадський і політичний діяч, академік (1928), історик, філолог, директор Білоруського державного музею, глава уряду Білоруської Народної Республіки. Звинувачений у справі «Союзу визволення Білорусі», засуджений до заслання, розстріляний.
Народився у колишньому маєтку Колесників (Глибоцький район).
Був активістом Білоруської соціалістичної громади, редакційним секретарем газети «Наша Ніва» (з 1909), входив до складу керівництва партії «Хрысціянская злучнасць», редактором-видавцем газети Гоман (1916-1918), був головою Кабінету Міністрів БНР.
Ластовський виступав проти радянської влади та польської окупації за незалежну й цілісну Білорусь. На початку 1920-их років він відвідав низку країн Західної Європи, де агітував за ідею незалежності Білорусі. З квітня 1927 року працював директором Білоруського державного музею, завідувачем кафедрою етнографії при Інституті білоруської культури, секретарем Білоруської академії наук. Досліджував стародавню білоруську історію, літературу й походження назви Білорусь. Автор історичних літературних творів, оповідань, спогадів і статей про відомих діячів білоруського національного відродження. Перекладав білоруською мовою твори класиків російської, англійської, польської та данської літератури.
21 липня 1930 разом з іншими видатними діячами науки й культури Білорусі заарештований Томським ГПУ[2]у справі так званого «Союзу визволення Білорусі».
6 грудня 1930 постановою РНК БРСР позбавлений звання академіка (відновлено в 1990). 10 квітня 1931 засуджений до заслання на 5 років за межі БРСР до Саратова, де працював завідувачем відділу рідкісної книги й рукописів бібліотеки Саратовського університету. На початку 1938 року повторно заарештований в Саратові й 23 січня розстріляний.
Реабілітований у 1958 та 1988.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.9: Кулібін - Малаіта / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 9. — 560 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0155-9 (т. 9).
- Білорусь: Енциклопедичний довідник = Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б.І. Сачанка і інш. — Мн. : БелЭн, 1995. — 800 с. — 5 000 прим. — ISBN 985-11-0026-9. ((біл.))
- Біографія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ластовський Вацлав [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite]
- В Мінську вручені дипломи перших лауреатів премії імені Вацлава Ластовського [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Олександр Пашкевич. Вільно чи Мінськ? Трагічний вибір Вацлава Ластовського
- Народились 8 листопада
- Народились 1883
- Уродженці Віленської губернії
- Померли 23 січня
- Померли 1938
- Померли в Саратові
- Прем'єр-міністри Білорусі
- Білоруські історики
- Білоруські прозаїки
- Наукові фантасти Білорусі
- Автори фентезі Білорусі
- Білоруські дитячі письменники
- Білоруськомовні письменники
- Репресовані
- Академіки АН Білоруської РСР
- Розстріляні в СРСР
- Посмертно реабілітовані
- Уродженці Глибоцького району (Білорусь)
- Білоруси Литви
- Страчені письменники