Марв Вульфман
Марв Вульфман | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Marv Wolfman | ||||
Ім'я при народженні | англ. Марвін Артур Вульфман | |||
Народився | 13 травня 1946 (78 років) Бруклін, Нью-Йорк | |||
Громадянство | США | |||
Національність | євреї[1] | |||
Діяльність | Автор коміксів | |||
Сфера роботи | комікс[2] | |||
Alma mater | High School of Art and Designd | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1968 — дотепер | |||
Напрямок | Сценарист, письменник, редактор | |||
Жанр | Комікс | |||
Magnum opus | Криза на нескінченних Землях | |||
У шлюбі з | Michele Wolfmand[3] | |||
Нагороди | Shazam Award[en], 1973 Inkpot Award, 1979 | |||
Сайт: marvwolfman.com | ||||
| ||||
Марв Вульфман у Вікісховищі | ||||
Марв Вульфман (Марвін Артур Вульфман, англ. Marv Wolfman, Marvin Arthur Wolfman; нар. 13 травня 1968 року, Бруклін, Нью-Йорк, США) — американський письменник, автор коміксів і романів. Працював над проєктами найбільших комікс-видавців, таких як Marvel Comics, для якого він написав комікс «Могила Дракули[en]», і DC Comics, під керівництвом якого він написав такі комікс-серії як «Нові Юні Титани[en]» і «Криза на Нескінченних землях»[4][5]
Ним також було створено безліч відомих персонажів Marvel (Блейд, Нова[en], Чорна кішка, Мішень) та DC (Кіборг[en], Рейвен[en], Старфайр[en], Дезстроук, Тім Дрейк, Роуз Вілсон[en]).
Марв Вулфман народився в Брукліні, Нью-Йорк, в родині поліціянта Ейба і його дружини домогосподарки Фей. У нього є сестра, Гаррієт, яка старша за нього на 12 років. Коли Вульфману було близько 13 років, його сім'я переїхала з Брукліна в район Флашинг, Квінз, Нью-Йорк, де він почав відвідувати уроки в середній школі. Після закінчення середньої школи він пішов у Вищу школу мистецтв і дизайну Нью-Йорку[en], яка знаходиться на Манхеттені, мріючи стати відомим карикатуристом.
Марв Вульфман, до початку своєї професійної кар'єри у світових комікс-виданнях був активним учасником різних фандомів, переважно — присвячених коміксами. Він був першим, хто наважився самому написати аматорський комікс за мотивами творів Стівена Кінга. Цей комікс отримав назву «In A Half-World of Terror» і вийшов 1965 року в другому випуску журналу «Stories of Suspense[en]», який видавав сам Вульфман.[6] Це була перероблена версія першої опублікованої історії Кінга «I Was a Teenage Grave Robber[en]», яка в тому ж році вийшла в серію з чотирьох випусків (три виданих і один невиданий) журналу «Comics Review».[7]
Перша опублікована робота Вульфмана для видавництва DC Comics з'явилася в серпні-вересні 1968 року у 242 випуску коміксу «Blackhawk». Разом зі своїм давнім другом Леном Вейном вони створили персонажа на ім'я Джонні Дабл, який дебютував 78 випуск коміксу «Showcase[en]», який вийшов в листопаді 1968 і був написаний за сценарієм Вульфмана.[8][9]
Пізніше двоє друзів напишуть історію, яка згодом отримає назву «Eye of the Beholder» і вийде у 18 частини коміксу «Юні Титани[en]», який вийде в грудні 1968 року і стане першим повноцінним професійним коміксом Лена Вейна.
Для ілюстрації нового коміксу з історії про Юних титанів, під заголовком «Titans Fit the Battle of Jericho!» був запрошений художник Ніл Адамс[en]. Крім того, в ході історії коміксу мав постати перший афроамериканський супергерой DC, однак, ця ідея була відкинута видавцем DC Comics Кармайном Інфантіно[en]. Відредагована історія вийшла у 20-му випуску «Юних Титанів» в березні-квітні 1969 року.[10]
А вже у 22 випуску «Юних Титанів», який вийшов липні-серпні Марв Вульфман і Ґіл Кейн складуть передісторію персонажа Чудодівчина[en], а також — розроблять новий дизайн її костюма.[11]
Марв Вульфман і художник Берні Райтсон[en] в липні-серпні 1972 року спільно створили комікс «Weird Mystery Tales[en]» з головним героєм персонажем на ім'я Дестіні, який пізніше буде використаний в роботі Ніла Гаймана.
У 1972 році Вульфман перейшов в Marvel Comics як протеже тодішнього головного редактора Роя Томаса. Коли Томас пішов у відставку, Вульфман, врешті-решт, сам зайняв пост головного редактора, спочатку відповідаючи за чорно-білі журнали видавництва, а потім, нарешті, він взявся і за кольорову лінію коміксів. Однак, досить швидкому йому це набридло і він пішов з поста присвятивши весь свій час написання нових робіт.[12][13]
Під час своєї роботи в Marvel Comics Вульфман брав участь у створенні серії коміксів «The Amazing Spider-Man», зокрема, взяв участь у створенні персонажа Чорна Кішка, яка з'явилася в 194 випуску коміксу, і зробив значний внесок у зміну її зовнішнього вигляду і характеру, а пізніше, він також взяв участь в роботі над серіями «Фантастична четвірка» і «Доктор Стрендж». Під час написання «Фантастичної четвірки», яку Вулфмен назвав своїм улюбленим коміксом, він разом з Джоном Бирном[en] представив нового персонажа для Галактуса на ім'я Терракс[en] у випуску № 211 жовтня 1979 року.
У період з 1971 по 1979 роки Вульфман і художник Джин Колан[en] створювали «Могила Дракули[en]» — жахливий комікс, який став «одним з найбільш визнаних критиками коміксів на тему жахів за всю історію». Під час роботи над цією серією вони створили персонажа, на ім'я Блейд, який пізніше буде зображений актором Уеслі Снайпсом в однойменній трилогії фільмів.[14][15]
Вульфман був одним з творців серії коміксів про персонажа на ім'я «Мішень» в березні 1976 року. У вересні того ж року він і художник Джон Бушема[en] створили персонажа Нова[en], вона дебютувала в першому випуску однойменного коміксу.[16]
У 1978 році, разом з художником Аланом Куппербергом[en] трудивься над невеликою друкованою версією коміксу про Говарда Дака[en]. У квітні того ж року Вульфман і Кармайн Інфантіно[en] створили комікс-серію «Spider Girl» про однойменного героя.[17][18]
У 1980 році Вульфман після конфлікту з Marvel[12] повернувся в DC Comics, об'єднавшись з художником Джорджем Пересом — він повторно представив «Нових Юних Титанів[en]» в спеціальному прев'ю у 26 випуску «DC Comics Presents[en]», яке вийшло в жовтні 1980. «Титанів» додали до списку творінь Вульфмана-Переса значний список нових героїв, таких як Кіборг[en], Рейвен[en] та Старфайр[en], а також оновили образи вже наявних персонажів, таких Робін, Донна Трой[en] (Чудодівчина), Воллі Вест (Кід Флеш) і Біст Бой[en]. Серія стала першим хітом DC Comics за довгий час. У серпні 1984 року Вульфманом і Пересом була випущена друга частина коміксу «Нові Юні Титани».[19]
Після того, як Джордж Перес покинув творчий колектив «Юних Титанів» в 1985 році, Вульфман багато років продовжував займатися проєктом з іншими співробітниками — в тому числі з художниками Хосе Гарсією-Лопес[en], Едуардо Барретом[en] та Томом Грумметтом[en].[20]
У грудні 1986 року письменник Marvel Comics і друг Вульфмана Кріс Клермонт[en] повідомив йому, що керівництво DC Comics звернулося до нього на святковій вечірці та запропонувало йому посаду письменника в серії про «Юних Тітанів», але він відмовився і сказав Вульфману, що на його думку — видавець має намір замінити Марва в проєкті. Коли Вульфман підняв це питання в розмові з керівництвом DC Comics і почав вимагати пояснень — йому сказали, що це «просто жарт», на що Клермонт повторив, що він сприйняв це як офіційну пропозицію, і що звучало це аж ніяк не двозначно.
Надалі разом з художником Томом Грумметтом він продовжив працювати над комікс-серією «Титанів» до фінального номера.
Крістофер Пріст разом з Вульфманом створює ще одного персонажа — Детстроука, якого вони ж охрестили «першим сучасним суперлиходієм»[21].
Інші проєкти Вульфмана для DC на початку 1980-х років містили співпрацю з художником Ґілом Кейном в експерименті над створенням фільму про Супермена; створення коміксу «Action», відродження коміксу «Dial H for Hero[en]» з Кармайном Інфантіно[en]; запуск коміксу «Night Force[en]» c художником Джин Коланом[en], і майже дворічна робота над серією коміксів про Зеленого Ліхтаря з художником Джо Стейтоном[en]. Вульфман, також, написав кілька історій про Бетмена, був співавтором 331 випуску «Електрошокера[en]» в січні 1981 і був одним з авторів обмеженої серії «DC Challenge[en]» в 1986 році.
У 1985 році Вульфман і Перес почали роботу над коміксом «Криза на нескінченних землях» — обмеженою кросовер-серією з 12 випусків, і більш ніж 50 доповнень присвячених 50-ій річниці видавництва DC Comics. У цій серії Вульфман повністю «перезапустив» чинну версію всесвіту коміксів DC, знищив безліч персонажів, створив нових і оновив старих. Завдяки серії вдалося усунути багато неточностей у розповіді, відповісти на велику кількість запитань фанатів, повноцінно інтегрувати нових персонажів з інших видавництв придбаних DC, а також, завдяки серії йому вдалося зробити всесвіт «набагато зрозуміліше і простіше».[22]
Вульфман вступив в публічну суперечку з видавництвом DC Comics з приводу пропонованої ними системи комікс-рейтингів, що призвело до того, що Вульфман був виключений з редакторської ради компанії. Пізніше видавництво запропонувало відновити роботу Вульфмана як редактора за умови, що він принесе вибачення за те, що публічно висловив різку критику системи комікс-рейтингів, замість того, щоб обговорити все це всередині компанії. Але, він відповів на це відмовою.[23][24]
Вульфман досить довго працював над серією про «Темного лицаря», їм був створений третій Робін, яким став Тім Дрейк, він також створив Абатойра та Електрошокера[en]. Їм була написана адаптація ювілейної першої в історії Бетмена історії, яка була надрукована в спеціальному випуску разом з двома іншими адаптаціями та оригіналом.[8]
У 1990-х роках Вульфман дедалі більше відходить від написання сценаріїв для коміксів, і роботи над ними в цілому — переключившись на анімаційні фільми та серіали. При цьому він знаходить час в середині 1990-х років для роботи над серією «The Man Called A-X» видавництва DC Comics.
На початку 1990-х років Вульфман недовгий час працював в Disney Comics[en]. Там він написав сценарії для історії з семи частин «Качиних історій» під назвою «Квест Скруджа[en]», а також сценарії для декількох інших історій з персонажами з «Всесвіту Міккі Мауса[en]», які з'явилися в комікс-серії про «Пригоди Міккі Мауса[en]». Він був редактором розділу коміксів в журналі «Disney Adventures[en]» в перші роки його публікації.[25][26]
У 1997 році, напередодні насування випуску першої частини фільму «Блейд» Вульфман подає позов на Marvel Comics. пред'являючи права на володінням усіма персонажами, яких він створив для Marvel Comics з 1972 року. Позиція Вульфмана полягала в тому, що під час роботи з Marvel, коли було створено безліч персонажів, таких як сам Блейд, наприклад, з ним не був підписаний контракт.
Суд відбувся 6 листопада 2000 року, за підсумком якого — було винесено рішення на користь Marvel. Суддя ухвалив рішення, згідно з яким подальше використання персонажів Marvel значно відрізнялося, від того, що було зроблено Вульфманом під час його роботи, а отже — він не володіє авторськими правами на цих героїв.[27][28]
В кінці 1990-х років Вульфман розробив мультсеріал «Beast Machines: Transformers[en]», який транслювався на телеканалі Fox Kids протягом двох сезонів з 1999 по 2000 рік. Ця програма була прямим продовженням серії «Beast Wars: Transformers[en]», яка сама була продовженням оригінального «Transformers: Generation 1[en]».
Серіал зустрів неоднозначні відгуки, він отримав високу оцінку за свій сюжет і історію, але його розкритикували за значно меншу динаміку та відсутність чогось величного в порівнянні з іншими серіалами серії «Трансформери».
А трохи раніше, в 1980 році Вульфман написав оповідання «The Return of Optimus Prime[en]» третього сезону серії «Трансформери».
У 2000 роках Вульфман знову почав писати комікси. Зокрема, він працював над історіями для комікс-серії «Defex[en]» видавництва Devil's Due Publishing[en]. 2003 року він, також, пише сценарій для випуску «Secret Files[en]» про комікс-серію «Нескінченна Криза[en]» видавництва DC Comics, в якому розповідається історія створення однойменної серії. Після цього Вульфман створює роман оснований на подіях його комікс-серії 1985-1986 років «Криза на Нескінченних Землях».
Пізніше Вульфман створює новелізацію фільму «Повернення Супермена» і працює над анімаційним фільмом «Condor» для компанії POW! Entertainment[en] разом зі Стеном Лі.[29]
У 2006 році Вульфман стає редакційним директором видавництва Impact Comics[en], що займається публікацією освітніх коміксів, виконаних в стилі манга. У цьому ж році, починаючи з випуску #125, він працює над серією «Найтвінґ» для видавництва DC Comics. Спочатку плануючи роботу тільки над 4 випусками, Вульфман пише сценарії для 13 випусків, аж до випуску #137. У цей період Вульфман знайомить читачів з новим персонажем — Віджілантом. Після завершення роботи Марва над серією, недовгий час буде виходити окрема комікс-серія про героя Віджіланта[en].
Він, також, написав мінісеріал в серії «Нових Юних Титанів[en]», в якому представив нового героя Рейвіна, характер якого він і Джордж Перес спільно створили ще під час їх роботи над першими випусками. Тепер же Вульфман переробив і оновив його вигляд.[29]
У 2011 році Вульфман і Перес завершили створення коміксу «New Teen Titans: Games», над яким вони почали працювати в кінці ще 1980-х років.[30]
У 2012 році разом з Томом Мандрейком[en] Вульфман відродив свою комікс-серію під назвою «Night Force[en]».[31]
Він, також, був консультантом з написання сценарію до відеогри «Epic Mickey 2: The Power of Two[en]», за який він був номінований на премію Гільдії сценаристів США в номінації «досягнення в написанні сценарію відеоігор».[32]
У 2015 році Вульфман написав новелізацію відеогри «Batman: Arkham Knight». А у 2016 році він видав новелізацію фільму «Загін самогубців» видану Titan Books.
А 2017 рік ознаменувався першою роботою Вульфмана з Marvel comics: їм була написана запасна історія для випуску #1 коміксу «Bullseye», в якій головну роль зіграв головний герой, створений ним в 1976 році, через який в 1997 році судився з Marvel.[⇨]
У 2019 DC опублікував написаний Вульфману 100-сторінковий комікс «Man and Superman», в якому переказується історія походження Супермена.[33][34]
Марв Вульфман одружений з Ноель Воткінс. У них є дочка, Джессіка Морган. Раніше він був одружений з Мікель Вульфман, яка протягом багатьох років була художником-колористом в індустрії коміксів.
- Премія Eagle Awards[en]:
- Премія Inkpot Award:
- Премія Kirby Award:
- У 1985 році він разом з Джорджем Пересом та Ромео Тангалом[en] був номінований на премію ім. Джека Кірбі — за створення випуску #50 коміксу «Титанів» у номінації «Найкращий одиночний випуск»;
- У тому ж 1985, а також, у 1986 році він разом з Пересом знову отримали цю ж премію — за створення коміксу «Криза на Нескінченних Землях» у номінації «Найкраща серія»;[37]
Також, році, на честь 50-ї річниці видавництва — DC Comics включило Марва Вульфмана у список лоуреатів ван-шоту «Fifty Who Made DC Great[en]»;
- Премія Comics Buyer's Guide Fan Awards[en]:
- Премія Scribe Award:
- У 2007 він здобув премію Scribe Award в номінації «Адаптований спекулятивний фантастичний роман» — за роботу над серією «Повернення Супермена»;[39]
- Премія Ради єврейської книги[en]:
- У тому ж 2007 році він здобув премію Ради єврейської книги за «Створення літератури для дітей та молоді» — за роботу над «Батьківщина: Ілюстрована історія Держави Ізраїль»;[40]
- Премія Eisner Award:
- У 2011 році він був внесений у Зал слави Уілла Ейснера[en]
- Премія The Hero Initiative[en]:
- У 2017 році він здобув нагороду за заслуги перед The Hero Initiative.
- G.I. Joe: A Real American Hero (1986)
- Jem (1986-1987)
- Captain Power and the Soldiers of the Future (1987)
- Fraggle Rock: The Animated Series (1987)
- Starcom: The U.S. Space Force (1987)
- The Transformers (1987)
- Garbage Pail Kids (1988)
- RoboCop (1988)
- Superman (1988)
- G.I. Joe: A Real American Hero (1991)
- Batman: The Animated Series (1992)
- My Little Pony Tales (1992)
- Cadillacs and Dinosaurs (1993)
- Conan the Adventurer (1993)
- Monster Force (1994)
- Spider-Man: The Animated Series (1995)
- Tenko and the Guardians of the Magic (1995)
- Beast Wars: Transformers (1996)
- G.I. Joe Extreme (1996)
- Street Fighter (1996)
- ReBoot (1997-1999)
- Pocket Dragon Adventures (1998)
- Godzilla: The Series (1998)
- Shadow Raiders (1998-1999)
- Beast Machines: Transformers (1999)
- Sherlock Holmes in the 22nd Century (1999)
- The Legend of Tarzan (2001)
- Teen Titans (2003, 2005)
- Speed Racer: The Next Generation (2008)
- Sym-Bionic Titan (2010)
- Arrow (2020)
- Treehouse of Horror #11 (2005)
- The Mummy: Valley of the Gods #1 (2001)
- The Curse of Dracula #1–3 (1998)
- Michael Chabon Presents the Amazing Adventures of the Escapist #3 (2004)
- 9–11: The World's Finest Comic Book Writers & Artists Tell Stories to Remember, Volume Two (2002)
- Action Comics #513–516, 525—536, 539—546, 551—554, 556, 613—618, 627—628, 778, 1000 (1980—2018)
- Adventure Comics #417, 421, 424, 474, 479—487 (1972—1981)
- Adventures of Superman #424–435, 591 (1987—2001)
- Batman #328–335, 436—451 (1980—1990)
- Batman and the Outsiders #5 (1983)
- Batman Black and White vol. 2 #3 (2014)
- The Best of DC #18 (1981)
- Blackhawk #242 (1968)
- The Brave and the Bold #167 (1980)
- The Brave and the Bold vol. 3 #17–18 (2008)
- Convergence: Adventures of Superman #1–2 (2015)
- Convergence: New Teen Titans #1–2 (2015)
- Crisis on Infinite Earths #1–12 (1985—1986)
- Cyborg #10–12, 21–23 (2016—2018)
- DC Challenge #11–12 (1986)
- DC Comics Presents #26, #77–78 Annual #1 (1980—1985)
- DC Comics Presents: Justice League of America #1 (2004)
- DC Primal Age #1 (2019)
- DC Retroactive: Superman #1 (2011)
- DC Special: Raven #1–5 (2008)
- DC Universe Online: Legends #1, 3, 5, 7, 9–11, 13, 15, 18–26 (2011—2012)
- Deathstroke the Terminator/Deathstroke the Hunted/Deathstroke #1–11, 13–21, 26–39, 41–60, 0, Annual #1, 3–4 (1991—1996)
- Detective Comics #408, #615, #625–628 (1971—1991)
- Eight Legged Freaks #1 (2002)
- Green Lantern vol. 2 #133–153 (1980—1982)
- Green Lantern 80-Page Giant #2 (1999)
- Green Lantern/Plastic Man: Weapons of Mass Deception #1 (2011)
- History of the DC Universe' #1–2 (1987)
- House of Mystery #176, 179—180, 182—183, 300 (1968—1982)
- House of Secrets #82–84, 87–88, 90, 127 (1969—1975)
- Infinite Crisis Secret Files and Origins #1 (2006)
- Legends of the DC Universe #18 (1999)
- Legends of the DC Universe 80-Page Giant # (1998)
- Legends of the DC Universe: Crisis on Infinite Earths #1 (1999)
- Legion of Super-Heroes vol. 2 #272 (1981)
- Looney Tunes #218 (2014)
- Man and Superman #1 (2019)
- Man Called A-X vol. 2 #1–8 (1997—1998)
- Mystery in Space #116 (1981)
- The New Teen Titans #1–40, Annual #1–2 (1980—1984)
- The New Teen Titans vol. 2 #1–49, Annual #1–4 (1984—1988)
- The New Teen Titans Drug Awareness Special #1–3 (1983)
- The New Teen Titans: Games GN (2011)
- The New Titans #50–86, 88–93, 97–130, #0, Annual #5–11 (1988—1995)
- Night Force #1–14 (1982—1983)
- Night Force vol. 2 #1–12 (1996—1997)
- Night Force vol. 3 #1–7 (2012)
- Nightwing vol. 2 #125–137 (2006—2007)
- Omega Men #24 (1985)
- Phantom Stranger vol. 2 #23–26 (1973)
- Plop! #14 (1975)
- Raven #1–6 (2016—2017)
- Raven: Daughter of Darkness #1–12 (2018—2019)
- Secret Origins vol. 2 #46 (1989)
- Secret Origins vol. 3 #5 (2014)
- Showcase #78 (1968)
- Showcase '94 #11 (1994)
- Silver Age: Teen Titans #1 (2000)
- Spirit #4 (2010)
- Superboy vol. 5 #26–29 (2014)
- Supergirl #1–2 (1972—1973)
- Superman #248, 352, 422 (1972—1986)
- Superman vol. 2 #169 (2001)
- The Superman Family #203–206, 209 (1980—1981)
- Superman: Our Worlds at War Secret Files and Origins #1 (2001)
- Superman: The Man of Steel #113 (2001)
- Tales of the New Teen Titans #1–4 (1982)
- Tales of the Teen Titans #41–58, Annual #3 (1984—1985)
- Tarzan #207–209, 213—216 (1972—1973)
- Team Titans #1–12, Annual #1 (1992—1993)
- Teen Titans #18, 22 (1968—1969)
- Teen Titans vol. 3 #33, 50, Annual #1 (2006—2007)
- Teen Titans vol. 4 #23.1 (Trigon) (2013)
- Teen Titans vol. 6 #16 (2018)
- Teen Titans Spotlight #1–6 (1986—1987)
- Titans #25 (2001)
- Titans Secret Files and Origins #1 (1999)
- Titans Sell-Out Special #1 (1992)
- Vigilante #1–15, 19–20 (1983—1985)
- Vigilante vol. 3 #1–12 (2009—2010)
- Weird War Tales #3, 6 (1972)
- Weird Worlds #1–7 (1972—1973)
- The Witching Hour #13 (1971)
- Wonder Woman #287, 294 (1982)
- World's Finest Comics #288, 300 (1983—1984)
- Farscape: War Torn #1–2 (2002)
- God of War #1–6 (2010—2011)
- Robo Dojo #1–6 (2002)
- The X-Files vol. 2 #3–4 (2009)
- Defex #1–6 (2004—2005)
- Disney Adventures Digest Special Edition (1990)
- Mickey Mouse Adventures #5, 9, 11, 14 (1990—1991)
- Total Eclipse #1–5 (1988)
- Sable #1–7, 9–10, 12–23 (1988—1990)
- Duck Tales #1–7 (1990)
- Gene Pool OGN (2003)
- 10th Muse #1–9 (2000—2002)
- Brigade #17–22 (1995)
- Codename: Firearm #0, 2, 4–5 (1995)
- Man Called A-X #1–4, #0 (1994—1995)
- Ultraforce #8–9 (1995)
- Ultraforce/Spider-Man #1A-B (1996)
- Witch #1 (1989)
- Amazing Adventures #20 (1973)
- The Amazing Spider-Man #182–204, Annual #13 (1978—1980)
- Avengers #169 (1978)
- Bullseye #1 (2017)
- Captain America #192 (1975)
- Captain Marvel #23 (1972)
- Crazy Magazine #2, 11 (1974—1975)
- Daredevil #125–139, 141—143, Annual #4 (1975—1977)
- Doctor Strange #19–20, 22–23, Annual #1 (1976—1977)
- Dracula Lives #2–5 (1973—1974)
- Fantastic Four #190, 195—215, Annual #12, 14 (1978—1980)
- Ghost Rider #20 (1976)
- Giant-Size Chillers Featuring Curse of Dracula #1 (1974)
- Giant-Size Fantastic Four #3 (1974)
- Giant-Size Man-Thing #5 (1975)
- Howard the Duck #28 (1978)
- John Carter, Warlord of Mars #1–15, Annual #1, 3 (1977—1979)
- Journey into Mystery #520–521 (1998)
- Legion of Monsters #1 (1975)
- Machine Man #10–14 (1979—1980)
- Marvel Comics Presents #38–47 (1989—1990)
- Marvel Fanfare #16–17 (1984)
- Marvel Movie Premiere #1 (The Land That Time Forgot adaptation) (1975)
- Marvel Premiere #39–40 (1977—1978)
- Marvel Preview #1, 8, 16 (1975—1978)
- Marvel Spotlight vol. 2 #5 (1980)
- Marvel Super Special #15 (Star Trek: The Motion Picture adaptation) (1979)
- Marvel Team-Up #98 (1980)
- Marvel Team-Up vol. 2 #7 (1998)
- Marvel Two-in-One #13, 25–37, 44, 59, Annual #3 (1976—1980)
- Mission Impossible #1 (1996)
- Monsters Unleashed #1 (1973)
- Nova #1–25 (1976—1979)
- Power Man #37–46 (1976—1977)
- Shadows & Light #2 (1998)
- Skull the Slayer #1–3 (1975—1976)
- The Spectacular Spider-Man #44 (1980)
- Spider-Woman #1–8 (1978)
- Spoof #2–5 (1972—1973)
- Star Trek #4 (1980)
- Sub-Mariner #70–71 (1974)
- Tales of the Zombie #1 (1973)
- The Tomb of Dracula #7–70 (1973—1979)
- The Tomb of Dracula vol. 2 #1–3 (1979—1980)
- Tower of Shadows #4 (1970)
- Two-Gun Kid #104 (1972)
- Vampire Tales #8–9 (1974—1975)
- Venom: Sinner Takes All #5 (1995)
- Werewolf by Night #11–15 (1973—1974)
- What If…? #5 (1979)
- The Tomb of Dracula vol. 3 #1–4 (1991—1992)
- Captain Action Comics #2–3 (with Fabian Nicieza) (2009)
- Homeland OGN (2007)
- Mirror Walker #1 (1989)
- The Forbidden Book Vol. 1 (2001)
- Phase #1 (1971)
- Nightmare #2 (1971)
- Psycho #2 (1971)
- R.I.P. #1-2, 4 (1990)
- Mankind: The Story of All of Us Vol. 1 (2012)
- ↑ https://comicbook.com/news/marv-wolfman-talks-tim-drake-writing-minority-characters-and-why-he-was-glad-the-judas-contract-film-was-cancelled/
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.encyclopedia.com/arts/culture-magazines/wolfman-marv
- ↑ Marv Wolfman | I.N.D.U.C.K.S. inducks.org. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Comics Industry Birthdays | CBGXtra. cbgxtra.com. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Wood, Rocky.; Blackburn, Norma. (2005). Stephen King : uncollected, unpublished. Baltimore, MD: Cemetery Dance Pub. ISBN 1-58767-130-1.
- ↑ Wood, Rocky; Blackburn, Norma (2005). Stephen King : uncollected, unpublished. Baltimore, MD: Cemetery Dance Pub. ISBN 1-58767-130-1. OCLC 69328710.
- ↑ а б GCD :: Story Search Results. www.comics.org. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Beatty, Scott; Wallace, Daniel (2008). The DC comics encyclopedia : the definitive guide to the characters of the DC universe (вид. Updated and expanded). New York: DK Pub. ISBN 978-0-7566-4119-1. Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Cronin, Brian. Was Superman a Spy?: And Other Comic Book Legends Revealed. Penguin. ISBN 978-1-101-04656-2.
- ↑ Cowsill, Alan. (2010). DC Comics year by year : a visual chronicle. New York: DK Pub. ISBN 978-0-7566-6742-9. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ а б Cadigan, Glen. (2005). Titans companion. Raleigh, N.C.: TwoMorrows Pub. ISBN 1-893905-50-0. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Hatfield, Charles (12 грудня 2011). Kirby, Stan Lee, and the Creation of Marvel Comics. Hand of Fire. University Press of Mississippi. с. 78—107. ISBN 978-1-61703-178-6.
- ↑ Marvel chronicle : a year by year history. London. ISBN 978-0-7566-4123-8.
- ↑ Don Markstein's Toonopedia: Gene Colan. www.toonopedia.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Marv Wolfman - Interviews - Daredevil: The Man Without Fear. www.manwithoutfear.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Howard the Duck Newspaper Strips. www.nemsworld.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Alan Kupperberg. lambiek.net. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Levitz, Paul. (2010). 75 years of DC comics : the art of modern mythmaking. Köln: Taschen. ISBN 978-3-8365-1981-6.
- ↑ Daniels, Les, 1943-2011. (1995). DC Comics : sixty years of the world's favorite super heroes (вид. 1st ed). Boston: Little, Brown. ISBN 0-8212-2076-4.
- ↑ November 10, 2016: Exclusive Interview – Christopher Priest Talks Superman vs. Deathstroke. Superman Homepage (амер.). 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ Klaehn, Jeffery. The infinite possibilities: An interview with comic book writer/artist Alan Davis. Studies in Comics. ISSN 2040-3232.
- ↑ «DC Responds to Miller, Moore, Chaykin and Wolfman's Letter». The Comics Journal. Seattle, Washington: Fantagraphics Books (115): 20–21. April 1987.
- ↑ Miller, Rachel R. Tom Spurgeon and Michael Dean. We Told You So: Comics As Art. Seattle: Fantagraphics Books, 2016. Studies in 20th & 21st Century Literature. ISSN 2334-4415.
- ↑ Donald Duck goosed. marvwolfman.com. Today's views. Архів оригіналу за 14 грудня 2007.
- ↑ Disney adventures. marvwolfman.com. Today's views. Архів оригіналу за 12 грудня 2007.
- ↑ The Comics Journal: Newswatch. tcj.com. Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ The Comics Journal - Wolfman loses Blade lawsuit against Marvel. tcj.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ а б Catching up with Marv Wolfman. newsarama.com. Архів оригіналу за 26 травня 2007.
- ↑ Wolfman, Marv. (2011). The new Teen Titans: games. New York: DC Comics. ISBN 978-1-4012-3322-8.
- ↑ Wolfman Revisits Baron Winters & "Night Force". CBR. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ 2013 Writers Guild Awards New Media and Videogame Nominees Announced. wga.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Man and Superman #1 Sets a New Standard for Superhero Origin Stories. CBR. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ A True Masterpiece - Man and Superman #1 - Review. ComicBook Debate. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Eagle Awards. www.hahnlibrary.net. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ Inkpot Awards. www.hahnlibrary.net. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ 1980s. Comic-Con International: San Diego (англ.). 2 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ 1986 Comics Buyers Guide Fan Awards. www.hahnlibrary.net. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ Scribe Award | Book awards | LibraryThing. www.librarything.com. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ Past Winners | Jewish Book Council. www.jewishbookcouncil.org (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 17 травня 2021.