Марцінків Руслан Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Романович Марцінків
Руслан Романович Марцінків
Руслан Романович Марцінків
Україна 5-й Міський голова Івано-Франківська
Нині на посаді
На посаді з1 грудня 2015
ПопередникВіктор Анушкевичус
Народився22 листопада 1979(1979-11-22) (44 роки)
Бобро́виця, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітик
Місце роботиІвано-Франківська обласна рада і Івано-Франківська міська рада
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materІвано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2001) і КНУ імені Тараса Шевченка
Політична партіяВсеукраїнське об`єднання «Свобода»
Нагороди
Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Русла́н Рома́нович Марці́нків (нар. 22 листопада 1979, місто Бобровиця, Чернігівська область) — український політик, міський голова Івано-Франківська (з 2015). Народний депутат України VII скликання. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2009)[1].

Марцінків закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка[джерело?], де здобув ступінь магістра права. Після закінчення університету працював юристом та викладачем права. Активно займається громадською діяльністю та благодійністю, особливо у сфері допомоги молоді та соціально незахищеним верствам населення[джерело?]. У своїй політичній діяльності Марцінків відстоює ідеї націоналізму та патріотизму, виступає за розвиток місцевого самоврядування та децентралізацію влади.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився на Чернігівщині в родині лікаря, уродженця Отинії Івано-Франківської області. Навчався у Бобровицькій середній школі, пізніше, коли батьки переїхали жити і працювати в місто Надвірну Івано-Франківської області — в Надвірнянському фізико-математичному ліцеї (1992—1996). Дружину звати Оксана. Батько двох дітей: сина Святослава та доньки Соломії. Визначитися із життєвою позицією йому допоміг «ПЛАСТ». В цій організації пройшов шлях від рядового виховника до керівника організації у Чернівецькій та Івано-Франківській областях.

Освіта й наукова діяльність

[ред. | ред. код]
  • Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу (1996—2001), «Економіка підприємства», інженер-економіст.
  • Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2005), «Державна служба», магістр державного управління.
  • В грудні 2020 року здобув звання кандидата юридичних наук в Університеті Короля Данила.[2]
  • У липні 2022 року видав свою монографію «Правові засади створення та діяльності Служби безпеки ОУН».[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • Вересень 2001 — січень 2002 — економіст планово-економічного відділу ВАТ «Турбогаз».
  • Жовтень 2002 — січень 2003 — економіст-маркетолог, Підприємець Гавриш П. О., місто Івано-Франківськ.
  • Січень 2003 — червень 2005 — директор Дитячо-юнацького пластового центру міста Івано-Франківська.
  • Липень — жовтень 2005 — помічник заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, виконком Івано-Франківської міськради.
  • 2006—2010 — голова постійної комісії з питань молодіжної політики, розвитку фізкультури та спорту Івано-Франківської облради.
  • 2010—2012 — депутат Івано-Франківської міськради, з листопада 2010 — секретар Івано-Франківської міськради.
  • 2012—2014 — народний депутат України 7-го скликання.
  • Листопад 2015—донині — міський голова Івано-Франківська[4].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода», № 20 в списку. Член комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

Уповноважений парламентської фракції ВО «Свобода» по Чернігівській області.

На посаді міського голови

[ред. | ред. код]

На місцевих виборах 2015 року подався у мери Івано-Франківська від ВО «Свобода». У першому турі посів друге місце з 19850 голосами (23,69 %), і разом з Ігорем Насаликом від БПП «Солідарність» (23393 голоси, 27,92 %) вийшов у другий тур.[5] У другому турі, що відбувся 15 листопада 2015, посів перше місце (37714 голосів, 54,82 %).[6][7]

Напередодні місцевих виборів у 2020 році проводилося опитування соціологічною групою «Рейтинг». 90 % опитаних загалом були задоволені діяльністю Марцінківа на посаді мера, та більше як 80 % збиралися підтримати його на місцевих виборах.[8]

16 вересня 2020 року Марцінківа офіційно висунули як кандидата на пост мера Івано-Франківська від партії ВО «Свобода»[9].

У жовтні 2020 року на місцевих виборах в Івано-Франківську понад 84 % виборців переобрали Руслана Марцінківа міським головою.

У серпні 2021 року всупереч Конституції України оголосив про впровадження в школах міста Івано-Франківськ уроків християнської освіти[10].

Погляди та скандали

[ред. | ред. код]

Пропозиції

[ред. | ред. код]

1 січня 2020 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував міському голові Конотопа Артему Семеніхину встановити у 2020 році найсхідніший в Україні (за 40 км від кордону з Росією) пам'ятник Степану Бандері у місті Конотоп[11].

Гомофобні заяви

[ред. | ред. код]

Є противником абортів, а також автором гомофобного[12][13] висловлювання у відповідь на «Фестиваль рівності», що пройшов 19 березня 2016 року у Львові[14][15]

«Перед виборами мене в ефірі телеканалу «1+1» запитали: чи може бути гей патріотом? Я сказав, що ні. Патріотом може бути тільки християнин, справжній патріот — той, хто вірить в Бога.

Наші опоненти дорікають, що нібито Європа інша, але я нещодавно був у Польщі. У Польщі, яка є успішною європейською країною, яка зробила величезний прорив, діє закон про заборону абортів.

Ми повинні стояти на своїх християнських національних цінностях».

У 2022 року під час інтерв'ю Марцінків заявив, що не змінив свої погляди щодо можливості ЛГБТК+людей брати участь у захисті України[16].

Звинувачення у сегрегації ромів

[ред. | ред. код]

У квітні 2020 року під час місцевої наради про боротьбу з COVID-19 Марцінків доручив правоохоронцям вивезти з міста групу ромів, прописаних в іншій області, які, за його словами, чіплялися до перехожих, порушували умови карантину й обурився, що їх «не запакували і не вивезли» раніше. Ці слова викликали обурення серед правозахисників та представників ромських організацій, керівників Харківської правозахисної групи, Української Гельсінської спілки з прав людини, посольства США в Україні, також своє занепокоєння висловила моніторингова місія ООН з прав людини. Голова Національної поліції Ігор Клименко заявив про відкриття провадження через вислови Руслана Марцінківа[17][18][19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кабінет Міністрів України — Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  2. ↑ Марцінків став кандидатом юридичних наук в УКД. Курс. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  3. ↑ Служба безпеки ОУН — без таємниць (До 80-річчя УПА)
  4. ↑ Руслан Марцинків став мером Івано-Франківська. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
  5. ↑ В Івано-Франківську опрацьовано 100% бюлетенів: у другий тур виборів мера вийшли Насалик і Марцінків. www.unian.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  6. ↑ В Івано-Франківську закінчили підрахунок голосів. Переміг Руслан Марцінків. 16 листопада 2015. Архів оригіналу за 19 лютого 2022.
  7. ↑ Результати виборів міського голови - Івано-Франківська міська рада. Архів оригіналу за 20 листопада 2015.
  8. ↑ Суспільно-політичні настрої мешканців Івано-Франківської ОТГ. ratinggroup.ua (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  9. ↑ Одноголосно Марцінків: ВО «Свобода» висунула кандидата в мери Івано-Франківська та претендентів на депутатські крісла у міськраді (СПИСОК). VERSII.IF.UA | новини Івано-Франківська та Івано-Франківської області ONLINE | головні теми Прикарпаття | ВІДЕО. 16 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  10. ↑ Церква націлилась на світську освіту, Міносвіти не проти. Яке рішення для батьків?. rubryka.com (укр.). ТОВ "ІА" Рубрика ". 7 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2022.
  11. ↑ Влада Івано-Франківська планує встановити на кордоні з РФ пам'ятник Бандері [Архівовано 6 січня 2020 у Wayback Machine.] // ZN.UA, 2020-01-05
  12. ↑ Мер Івано-Франківська вважає, що геї не можуть бути патріотами. Дзеркало тижня. Україна. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  13. ↑ Мер Івано-Франківська виявився гомофобом. ukranews.com. Українські новини. 24 березня 2016. Архів оригіналу за 9 квітня 2016.
  14. ↑ Гей не може бути патріотом, – Руслан Марцінків. kurs.if.ua. Інтернет-видання «Курс». 23 березня 2016. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  15. ↑ Міський голова Франківська запустив новий «мем»: «чи може бути гей патріотом». Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
  16. ↑ РОЗМОВА (29 квітня 2022), Руслан Марцінків мер Івано-Франківська: «На жаль, ми звикаємо до війни» || РОЗМОВА, процитовано 19 червня 2024
  17. ↑ Марія Щур (23 квітня 2020). Мер Івано-Франківська і роми: ксенофобні заяви і роль поліції. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  18. ↑ В ООН відреагували на слова мера Івано-Франківська про ромів, згадавши про повагу і толерантність. Уніан. 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  19. ↑ Мер Франківська про ромів: вони місяць жили під вокзалом і жебракували. Українська правда. Процитовано 8 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марцінків Руслан Романович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марцінків Руслан Романович
Попередник:
Анушкевичус Віктор Андрюсович
Міський голова Івано-Франківська
2015 — донині 		Наступник:
'
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марцінків_Руслан_Романович&oldid=43240150