Клименко Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Володимирович Клименко
УКР-Г1-НП-Г(2015).png Генерал поліції 1-го рангу
Klumenko 2022.jpg
Загальна інформація
Народження 25 жовтня 1972(1972-10-25)[1] (50 років)
Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Alma Mater Харківський військовий університет, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Війни / битви Антитерористична операція на сході України, Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Командування
Нині на посаді
На посаді з25 вересня 2019
ПопередникСергій Князєв

Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни»

Ігор Володимирович Клименко (нар. 25 жовтня 1972, у місті Київ, Україна) — голова Національної поліції України, генерал поліції 1-го рангу (2021), доктор психологічних наук (2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

  • Закінчив Харківський військовий університет (1994), Одеський університет, магістратуру Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (2014).
  • З 1989 до 1994 — навчався у Харківському військовому університеті.
  • З 1994 до 1997 проходив службу на посаді начальника розрахунку ракетної бригади (в/ч А1667)
  • З 1998 до 2004 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах психолога, начальника відділення центру практичної психології УМВС в Харківській області, начальника центру практичної психології Департаменту кадрового забезпечення МВС України.
  • З 2011 перебував на посадах заступника, начальника управління інспекції з особового складу ДКЗ МВС України.
  • З грудня 2011 по березень 2014 — начальник управління професійної підготовки та освіти ДКЗ МВС України.
  • У жовтні 2013 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю «Юридична психологія»[2].
  • У 2014 закінчив магістратуру Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».
  • З 2014— заступник начальника Департаменту кадрового забезпечення.
  • З 2015 до 2017 року очолював Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України.
  • З жовтня 2017 перебував на посаді заступника Голови Національної поліції України — начальника Департаменту кадрового забезпечення, а з березня 2018 — став заступником Голови Націальної поліції України.
  • У 2019 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук на тему Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських за спеціальністю «Юридична психологія»[3].
  • З 25 вересня 2019 року — Голова Національної поліції України.

Миротворча діяльність[ред. | ред. код]

  • З грудня 2001 по березень 2002 — спеціальний співробітник Спеціального миротворчого центру при МВС України.
  • З березня 2002 по червень 2002 — проходив службу у складі оперативного взводу спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово, Югославія

Звання[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук[7]
  • Взаємозв'язки життєстійкості та складових самоорганізації діяльності курсантів — майбутніх правоохоронців у контексті програми психологічного супроводу[8]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://prm.ua/golovoyu-natspolitsiyi-stav-igor-klimenko/
  2. Каталоги | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. nbuv.gov.ua. Процитовано 5 лютого 2020. 
  3. Клименко, І. В.; Klymenko, I. V.; Клименко, И. В. (2019). Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських : автореф. дис. (other). Архів оригіналу за 17 Жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  4. Указ Президента України від 14 жовтня 2017 року № 327/2017 «Про присвоєння спеціального звання»
  5. Указ Президента України від 23 серпня 2020 року № 350/2020 «Про присвоєння спеціальних звань»
  6. Указ Президента України від 24 серпня 2021 року № 431/2021 «Про присвоєння спеціальних звань»
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 Жовтня 2021. Процитовано 6 Лютого 2020. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 Листопада 2018. Процитовано 6 Лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]