Маріо Фігейра Фернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Маріо Фігейра Фернандес
Особисті дані
Народження 19 вересня 1990(1990-09-19) (34 роки)
  Сан-Каетану-ду-Сул, Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 186 см
Вага 77 кг
Громадянство  Бразилія
 Росія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Зеніт»
Номер 6
Юнацькі клуби

2009 		Бразилія «Сан-Каетану»
Бразилія «Греміо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2012 Бразилія «Греміо» 54 (1)
2012–2022 Росія ЦСКА (Москва) 259 (9)
2023 Бразилія «Інтернасьйонал» 0 (0)
2023– Росія «Зеніт» 12 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2014 Бразилія Бразилія 1 (0)
2017– Росія Росія 33 (5)
Звання, нагороди
Нагороди
заслужений майстер спорту Росії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 липня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 5 липня 2024.

Маріо Фігейра Фернандес (рос. Марио Фигейра Фернандес, порт. Mário Figueira Fernandes, нар. 19 вересня 1990, Сан-Каетану-ду-Сул) — бразильський та російський футболіст, захисник клубу «Зеніт» і збірної Росії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 19 вересня 1990 року в місті Сан-Каетану-ду-Сул в родині тренера з футзалу. У дитинстві Фернандес грав за юнацьку команду «Сан-Каетану»[1]. Він виділявся серед своїх однолітків хорошою швидкістю, дриблінгом, що послужило причиною стеження за ним бразильських та іноземних команд. При цьому в молодіжних командах Маріо грав на позиції центрального захисника[2].

У березні 2009 року він перейшов в клуб «Греміо», який заплатив за трансфер бразильця 400,5 тис. фунтів (1 млн доларів)[3]. Контракт був підписаний до 2014 року. Відразу після підписання, 18 березня, він пропав[4], та був виявлений, за допомогою камери, лише через 3 дні, під Флоріанополісом, через день його бачили в містах Лондріна і Порту-Алегрі. Причиною такої поведінки Маріо назвав депресію, пов'язану з тим, що футболіст вперше опинився далеко від сім'ї. Після цього, протягом 30 днів, він проходив клінічне обстеження і курс реабілітації. Його мати, Маріса, була змушена переїхати зі свого будинку в Сан-Каетану-ду-Сул, до нього в Порту-Алегрі[5]. Пізніше він сказав про це: «Мені просто неймовірно захотілося додому, тому я поїхав на кілька днів. Чому я нічого не сказав в клубі? Якщо чесно, мені не дуже хочеться говорити на цю тему. Але скажу одне: це не смішно»[6].

Він дебютував у складі команди 28 червня 2009 року проти клубу «Спорт Ресіфі». У Серії А він вперше зіграв 31 серпня 2009 року у матчі з «Ботафого», який завершився з рахунком 3:3[7]. У клубі футболіст, який до цього грав центрального захисника, був переведений на фланг оборони[6]. Всього у першому сезоні за «Греміо» він провів 19 матчів у чемпіонаті Бразилії[8][9]. Після закінчення першого сезону, Маріо зацікавилися європейські клуби, «Інтернаціонале», «Барселона», «Реал Мадрид», «Манчестер Сіті»[10]. Одним з найбільш відомих фактів в періоді Фернандеса в «Греміо» стала його пристрасть до нездорової їжі, шоколаду, гамбургерів та газованої воді, через що керівництво команди наполягло на тому, щоб захисник споживав їжу тільки на базі команди[6].

ЦСКА

[ред. | ред. код]
Фернандес у складі ЦСКА

У грудні 2011 року московський ЦСКА запропонував 15 мільйонів євро за перехід захисника, проте керівництво «Греміо» відмовило «армійцям»[11][12]. У квітні 2012 року переговори продовжилися. Сторони угоди прийшли до рішення, що російський клуб заплатить за перехід гравця 6 мільйонів євро, а пізніше, в серпні, доплатить ще 8 млн «Греміо» і 1 млн «Сан-Каетано», після чого бразилець продовжить кар'єру в ЦСКА[13]. 22 квітня президент «Греміо», Паул Одоне, повідомив, що між клубами досягнуто домовленості про перехід Фернандеса[14]. 4 травня армійський клуб офіційно оголосив про укладення п'ятирічного контракту з футболістом[15]. За команду він почав виступати під 13-м номером[16]. Варто відзначити, що в передсезонних товариських матчах із «Хімками» і московським «Торпедо», Маріо Фернандес відзначився двома забитими м'ячами.

У матчі першого туру сезону 2012/13 з «Ростовом» відбувся дебют Маріо за ЦСКА. Сезон видався напруженим для Маріо — він зіграв у 28 матчах чемпіонату, віддав 2 гольові передачі, отримав дві жовті картки. При цьому він отримав ряд непростих травм — травми обличчя у матчі проти —Тюмені у Кубку країни[17], через яку к кілька матчів грав у масці, пошкодження гомілкостопу у грі зі шведським АІКом у матчі Ліги Європи[18], струс мозку по ходу контрольного поєдинку з донецьким «Шахтарем»[19], але найсерйозніша травма у нього трапилася під кінець чемпіонського матчу проти «Кубані» — пошкодження заднього рогу меніска і надрив медіальної зв'язки. Через цю травму він не зміг з командою відсвяткувати чемпіонство[20], тим не менш потрапив у список 33 найкращих футболістів 2012/13.

Гравець зміг повернутися на поле тільки до матчу 17 туру в сезоні 2013/14 проти московського «Спартака» (1:0)[21]. Перший гол за ЦСКА забив 2 березня 2014 в матчі 1/8 фіналу Кубка Росії 2013/14 з саратовським «Соколом»[22].

29 червня прес-служба ЦСКА оголосила про підписання нового контракту з футболістом до 2022 року[23]. Станом на 15 травня 2018 року відіграв за московських армійців 151 матч в національному чемпіонаті.

Зеніт

[ред. | ред. код]

17 червня 2023 року стало відомо,що Маріо Фернандес перейшов до пітерського «Зеніта», підписавши контракт на один рік.[24]

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]
Маріо Фернандес у складі збірної Росії. 18 листопада 2017 року.

5 вересня 2011 року Фернандес був викликаний до складу збірної Бразилії для участі у Кубку Рока. 14 вересня він був у складі збірної на матчі Кубка Рока з Аргентиною, але на поле не вийшов, провівши всю гру на лаві запасних. На матч-відповіді Кубка Рока Фернандес викликаний не був. Фернандес після матчів «Греміо» зазвичай проводив ніч з неділі на понеділок в клубі Be Happy. Одного разу, затримавшись там, футболіст не встиг на рейс, яким збірна Бразилії відправлялася на матч. Керівництво клубу відразу придумало історію, що у гравця особисті проблеми, але Мано Менезес, головний тренер бразильців, не повірив гравцеві. Після цієї історії Фернандес більше не запрошувався на матчі національної команди[25]. Сам захисник сказав з цього приводу: «Так, я запізнився на літак, але ні в якому клубі вночі я не відривався. Просто так вийшло, що не встиг»[6].

14 жовтня 2014 року Фернадес дебютував у збірній Бразилії в товариському матчі з Японією (4:0), вийшовши на заміну після перерви[26]. Однак Маріо продовжував думати над отриманням російського громадянства, щоб виступати за збірну Росії[27], так як за правилами ФІФА футболіст вважається заграним за свою збірну тільки після виступу в офіційному матчі. За словами генерального директора ЦСКА Романа Бабаєва, Фернандес був готовий відмовитися від теоретичного виклику в збірну Бразилії на офіційний матч заради збірної Росії, якщо така ініціатива буде виходити від РФС[28], президент якого Віталій Мутко раніше оголосив, що до Євро-2016 буде натуралізований футболіст для ігор за збірну[29]. Пізніше цим футболістом виявився Роман Нойштедтер.

13 липня 2016 року президент Росії Володимир Путін задовольнив заяву Маріо Фернандеса про прийом в громадянство Росії[30].

16 серпня 2017 року потрапив у розширений склад збірної Росії для участі в навчально-тренувальному зборі в Новогорську.

7 жовтня 2017 року дебютував у збірній Росії у товариському матчі матчі проти збірної Південної Кореї, вийшовши на заміну замість Олександра Самедова на 64-ій хвилині.

На початку червня 2018 року був включений до заявки збірної Росії на домашній для неї тогорічний чемпіонат світу.

11 травня 2021 року був включений до розширеного списку футболістів для підготовки до чемпіонату Європи 2020[31].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2009 Бразилія «Греміо» ЛГ+A 0+19 0 - - - КЛ 0 0 - - - 19 0
2010 ЛГ+A 16+2 1+0 КБ 7 0 ПАК 0 0 - - - 25 1
2011 ЛГ+A 12+33 1+1 - - - КЛ 3 0 - - - 48 1
2012 ЛГ+A 5+0 0 КБ 0 0 ПАК 0 0 - - - 5 0
Усього за «Греміо» 33+54 2+1 7 0 3 0 - - 97 3
2012–13 Росія ЦСКА (Москва) ПЛ 28 0 КР 3 0 ЛЄ 2 0 - - - 33 0
2013–14 ПЛ 12 0 КР 3 1 ЛЧ 0 0 СР 0 0 15 1
2014–15 ПЛ 29 0 КР 3 0 ЛЧ 6 0 СР 1 0 39 0
2015–16 ПЛ 17 1 КР 3 0 ЛЧ 9 0 - - - 29 1
2016–17 ПЛ 30 0 КР 0 0 ЛЧ 5 0 СР 1 0 36 0
2017–18 ПЛ 2 0 КР 0 0 ЛЧ 1 0 - - - 3 0
Усього за ЦСКА (Москва) 118 1 12 1 23 0 2 0 155 2
Усього за кар'єру 205 4 19 1 26 0 2 0 252 5

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
Бразилія «Греміо»
Росія «ЦСКА»

Збірні

[ред. | ред. код]

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mário Fernandes. Biography. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  2. ↑ «Жарт Черчесова про Фернандеса в Бразилії оцінили». Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  3. ↑ Маріо Фігейра Фернандес на сайті transfermarkt.com (англ.)
  4. ↑ Ex-clube de Mario Fernandes admite desaparecimento do jogador[недоступне посилання з липня 2019]
  5. ↑ 'Não terei recaída', diz Mário Fernandes. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 15 травня 2018.
  6. ↑ а б в г Маріо Фернандес: «Маску Зорро зберігаю вдома. Можу позичити». Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  7. ↑ Botafogo vs. Grêmio. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  8. ↑ Профіль на esporte.ig.com.br. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 травня 2018.
  9. ↑ Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
  10. ↑ Man City in Gremio contact for defender Fernandes. Архів оригіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 15 травня 2018.
  11. ↑ Пелайпе: «Греміо» відмовив ЦСКА і «Реалу» в трансфері Маріо Фернандеса. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  12. ↑ ЦСКА знову має намір залучити у «Греміо» захисника Маріо Фернандеса. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  13. ↑ ЦСКА домовився з «Греміо» про перехід Маріо Фернандеса. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  14. ↑ Президент «Греміо» підтвердив, що ЦСКА домовився про трансфер Маріо Фернандеса. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  15. ↑ Фернандес став армейцем[недоступне посилання з Грудень 2017]
  16. ↑ Новачок ЦСКА Маріо Фернандес отримав футболку з 13-м номером. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  17. ↑ М. Фернандес: наскільки я зрозумів, мені можна зіграти проти «Локомотива». Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  18. ↑ Маріо Фернандес зможе зіграти з «Крилами Рад». Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  19. ↑ Маріо Фернандес був відправлений в клініку з симптомами струсу мозку. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  20. ↑ Захисник ЦСКА Фернандес повернеться у стрій через три місяці. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  21. ↑ Маріо Фернандес вийде в стартовому складі ЦСКА на матч зі «Спартаком». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 15 травня 2018.
  22. ↑ ЦСКА — «Сокіл» — 2:0. Гол Фернандеса приніс перемогу армійців. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  23. ↑ Маріо Фернандес в ПФК ЦСКА до 2022 года!. pfc-cska.com (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 29 червня 2017.
  24. ↑ https://fc-zenit.ru/news/2023-07-17-mario-fernandes-v-zenite-.htm
  25. ↑ Супер Маріо. 5 історій про бразильського новачка ЦСКА. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  26. ↑ Гравець ЦСКА Маріо Фернандес дебютував у складі збірної Бразилії. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 15 травня 2018.
  27. ↑ Маріо Фернандес: «Дуже серйозно думав над варіантом з отриманням російського громадянства». Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  28. ↑ Бабаєв: натуралізацію Фернандеса відкладали через виклику в збірну Бразилії. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  29. ↑ Мутко: до Євро-2016 встигнемо натуралізувати футболіста. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  30. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 13.07.2016 № 331 «Про прийом в громадянство Російської Федерації». Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  31. ↑ Черчесов назвал расширенный состав сборной России по футболу на Евро. lenta.ru. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  32. ↑ Grêmio tem oito dos melhores jogadores do Gauchão[недоступне посилання з червня 2019]
  33. ↑ Названо список 33 найкращих футболістів минулого чемпіонату Росії. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
  34. ↑ Затверджено список 33 кращих гравців сезону в РФПЛ. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маріо_Фігейра_Фернандес&oldid=43799942