Машина времени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Машина времени
фотографія
Основна інформація
Жанр рок-н-рол
рок
авторська пісня
блюз
фольк-рок
Роки з 1969
Країна СРСР СРСР,
Росія Росія
Місто Москва
Лейбл Sintez records
Склад Андрій Макаревич
Олександр Кутіков
Валерій Єфремов
Колишні
учасники
Ігор Мазаєв
Юрій Борзов
Сергій Кавагое
Максим Капітановський
Юрій Фокін
Євген Маргуліс
Петро Підгородецький
Олександр Зайцев
Андрій Державін
www.mashina.ru

Машина времени у Вікісховищі

«Машина часу» (з рос. «Машина времени») — радянський1991 року — російський) рок-гурт, заснований у 1969 році Андрієм Макаревичем, який є його незмінним лідером, а також автором абсолютної більшості пісень. «Машина» стала одним з піонерів рок-музики в Радянському Союзі й здобула всенародну популярність у 1980-х роках. Автори музики — Андрій Макаревич, Олександр Кутіков, Євген Маргуліс[1], Петро Підгородецький, Андрій Державін. Особливістю музики є глибокі та алегоричні тексти Андрія Макаревича і Олександра Кутікова.

Історія[ред. | ред. код]

Історія колективу починалася, коли 15-річний Андрій Макаревич створив разом з однокласниками московської школи № 19 гурт «The Kids», в 1968 році і почав записувати пісні на магнітофон. Склад змінювався дуже часто, у 1969 році вперше з'явилася назва Машины времени (у множині), яка потім перетворилася на теперішнє «Машина времени» (в однині). Тоді в гурті вже були Андрій Макаревич (вокал і бас-гітара) та гітарист Олександр Кутіков — постаті, які й творитимуть більшість текстів та музики у колективі. Головним натхненником для «Машини» була творчість «The Beatles» — московські музиканти співали кавери на їхні твори та самі виконували чимало пісень англійською мовою. Незвична як на радянські 70-ті роки рок-музика й довге волосся музикантів роблять «Машину» кумиром для молодих представників руху хіпі, які вже почали з'являтися у країні.

Переломним, за спогадами А. Макаревича, стало святкування нового 1969 року, коли в школу приїхала з концертом підпільна біт-група «Атланти», учасники групи були одягнені в бітловські костюми, носили довге волосся та грали на електрогітарах (бас-гітара «Hoffner», лід-гітара «Framus», ритм-гітара була «Musima») і органолі «Юність», в цій групі тоді був і Костянтин Нікольський, керівник групи барабанщик і соліст Алік (Олександр) Сікорський дозволив юним музикантам в перерві зіграти пару пісень на їх апаратурі, і навіть сам підіграв школярам на бас-гітарі, з якої ті були зовсім незнайомі. Група «Атланти» справила на Андрія величезне враження[2].

Після цієї події в 1969 році зі старшокласників двох московських шкіл сформувався перший склад групи, що отримала назву «Time Machines» (латиницею, у множині, за аналогією з «The Beatles», «The Rolling Stones» та іншими західними групами). Назву групи придумав Юрій Борзов, син маршала авіації Івана Івановича Борзова — командувача тоді авіацією Військово-Морського флоту СРСР. До складу групи увійшли учні школи № 19 — Андрій Макаревич (гітара, вокал), Ігор Мазаєв (бас-гітара), Юрій Борзов (ударні), Олександр Іванов (ритм-гітара), Павло Рубін (бас-гітара), а також навчався в сусідній школі № 20 Сергій Кавагое (клавішні).

Відразу ж стався конфлікт через репертуар: більшість хотіла співати пісні «The Beatles», Макаревич наполягав на виконанні менш відомого західного матеріалу, так як, на його думку, непрофесійне наслідування «The Beatles» виглядало б жалюгідним. Кавагое, Борзов і Мазаєв спробували організувати свою групу в школі № 20, але спроба виявилася невдалою, і незабаром відбулося возз'єднання «Time Machines».

У цьому складі в 1969 році була зроблена перша запис «Time Machines», що складалася з одинадцяти англомовних пісень, написаних учасниками групи (одна з пісень цього альбому — «This Happened to Me», — в 1996 вийшла в збірці «Невидане»). На концертах група виконувала кавер-версії пісень англійських і американських груп, а також пісні власного твору, написані в наслідування, англійською мовою. Згодом в репертуарі з'явилися і власні пісні російською мовою, тексти для яких були написані Макаревичем. Великий вплив на стилістику групи надали принципи руху хіпі, що стали популярними серед частини радянської молоді на початку 1970-х рр

До складу групи періоду 1970—1972 років входили:

У цей період Андрій Макаревич і Юрій Борзов вступили в МАРХІ, де відбулося знайомство з Олексієм Романовим, що грав у місцевій інститутській рок-групі. C 1971 по 1973 рік група базувалася в ДК «Енергетик», де вперше брала участь в «справжніх» концертах. 8 березня 1971 року на одному з таких концертів в МАРХІ відбулося знайомство А. Макаревича з А. Кутіковим.

У перші роки колектив залишався самодіяльним, а його склад — нестабільним. Восени 1971 р Кавагое на місце призваного в армію і. Мазаєва запросив Олександра Кутікова[3].

Потім, вже з подачі Кутікова, Максим Капітановський, який раніше грав у групі «Друге дихання», сів за барабани, замінивши Юрія Борзова, який пішов у групу Олексія Романова. У цьому складі «Time Machines» з великим успіхом виступила в Біт-клубі — організації під егідою міськкому ВЛКСМ, куди входили найбільш відомі музичні колективи Москви, і куди роком раніше групу відмовилися приймати через недостатньо високого виконавського рівня. У 1972 р Максима Капітановського призвали в армію, і Сергій Кавагое, щоб не шукати нових музикантів, сам пересів за ударні. Незважаючи на початкове незнання техніки гри на ударних, він швидко вивчився грати і залишався ударником групи аж до 1979 року.

З вересня 1974 року до початку 1975 року у гурті грав гітарист Іван Меркулов. У 1975 році через суперечки гурт покидає Кутіков, котрий пішов у колектив «Високосное Лето». Наступний великий розкол стався у 1979 році, коли пішли Сергій Кавагоє и Євген Маргуліс. Зате повернувся Кутіков, який також залучив до «Машини» нового ударника — Валерія Єфремова. Відомими серед населення стають пісні «Поворот», «Свеча», «Скачки», «Синяя птица» і «Марионетки», але гурт все-ще залишається тільки одним із багатьох. Переломним став рок-фестиваль у Тбілісі 1980 року, де «Машина» зайняла 1-е місце й прославилася на весь Радянський Союз. Підпільні записи швидко поширювалися поміж людьми.

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Збірки невиданих до того записів[ред. | ред. код]

Концерти альбоми[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1.  "Гуля". К юбилею Евгения Маргулиса на YouTube
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]