Координати: 48°00′11″ пн. ш. 38°14′58″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 38.24944° сх. д. / 48.00306; 38.24944
Очікує на перевірку

Миколаївка (Донецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Миколаївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Тер. громада Харцизька міська громада
Код КАТОТТГ UA14080090060016636
Основні дані
Статус із 2024 року
Населення 121 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 86783
Телефонний код +380 6257
Географічні координати 48°00′11″ пн. ш. 38°14′58″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 38.24944° сх. д. / 48.00306; 38.24944
Висота над рівнем моря 92 м
Водойма р. Кринка


Відстань
Найближча залізнична станція: Орлова Слобода
До станції: 4 км
До райцентру:
 - автошляхами: 12,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 33,2 км
 - автошляхами: 40,2 км
Селищна влада
Адреса 86783, Донецька обл., Харцизька міськрада, м. Зугрес, вул. Маяковського, 2
Голова селищної ради Зозуля Олександр Степанович
Карта
Миколаївка. Карта розташування: Україна
Миколаївка
Миколаївка
Миколаївка. Карта розташування: Донецька область
Миколаївка
Миколаївка
Мапа

Миколаївка у Вікісховищі

Микола́ївка — селище Харцизької міської громади Донецького району Донецькій області, Україна. Розташоване на березі Кринки за 12 км від райцентру (автошлях Н21).

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване між 1835—1837 роками відставним гвардії поручником лейб-гвардії Козацького полку Миколою Івановичем Іловайським. Першими мешканцями села були переселені переважно зі слободи Троїцької, меншою мірою — зі слободи Дмитрівки, а також хутора Федорівського (Миколаївського)-Єланчицького Міуської округи Області Війська Донського кріпосні селяни.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
російська 138 55.42%
українська 107 42.98%
білоруська 1 0.40%
грецька 1 0.40%
німецька 1 0.40%
інші/не вказали 1 0.40%
Усього 625 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 249 осіб, із них 42,97 % зазначили рідною мову українську, 55,42 %— російську, 0,4 %— білоруську, німецьку та грецьку мови[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]