Копані (Донецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Копані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Амвросіївська міська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Копані 
Основні дані
Статус із 2024 року
Населення 1122 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 87350—87351
Телефонний код +380 6259
Географічні координати 47°45′34″ пн. ш. 38°20′15″ сх. д. / 47.75944° пн. ш. 38.33750° сх. д. / 47.75944; 38.33750Координати: 47°45′34″ пн. ш. 38°20′15″ сх. д. / 47.75944° пн. ш. 38.33750° сх. д. / 47.75944; 38.33750
Висота над рівнем моря 133 м
Водойма р. Сухий Яланчик


Відстань
Найближча залізнична станція: Кутейникове
До станції: 7,8 км
До райцентру:
 - фізична: 11,5 км
 - автошляхами: 20,5 км
До обл. центру:
 - фізична: 46,7 км
 - автошляхами: 63,8 км
Селищна влада
Адреса 87350, Амвросіївський р-н, смт Копані, вул. Артема, 61
Голова селищної ради Серіков Микола Миколайович
Карта
Копані. Карта розташування: Україна
Копані
Копані
Копані. Карта розташування: Донецька область
Копані
Копані
Мапа

Копані у Вікісховищі

Копа́ні (до 2016 — Войковський) — селище Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Розташоване на березі р. Сухий Яланчик. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить переважно автошляхом Т 0509.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Копані перебуває на тимчасово окупованій території.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

24 серпня 2014 року колона підрозділу Національної гвардії, рухаючись заданим маршрутом, потрапила у засідку терористів поблизу Копанів. Рядовий міліції Юрій Смирнов зорієнтувався одним із перших та зайняв позицію і відкрив вогонь у відповідь, цим самим прикрив перегрупування підрозділу. Сили терористів переважали вдвічі, але вояки до останньої миті продовжували стримувати ворога, врешті напад бойовиків було відбито. Після бою товариші знайшли обгоріле тіло Юрія Смирнова.[2] Підполковник Нацгвардії В'ячеслав Саражан знаходився у машині, що замикала колону, наказав взводу забезпечити прикриття відходу основної колони під автоматним та артилерійським вогнем терористів. Під час здійснення прикриття підполковник Саражан зазнав 2 поранень — в руку та ногу, проте продовжив керувати підрозділом.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення смт становило 1478 осіб, із них 34,03 % зазначили рідною мову українську, 65,22 % — російську, 0,34 % — вірменську, 0,14 % — білоруську, 0,07 % — грецьку та молдовську мови[3].

Відомі особи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 березня 2022.