Моспине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моспине
Герб Моспино.jpg
Герб Моспиного
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецьк, Пролетарський район
Район Моспинська міська рада
Код КОАТУУ 1410160500
Засноване 1800
Статус міста з 1938 року
Населення 10617 (01.01.2017)[1]
Площа 12 км²
Густота населення 884,8 осіб/км²
Поштові індекси 83492-83497
Телефонний код +380-622
Координати 47°52′42″ пн. ш. 38°03′52″ сх. д. / 47.87833° пн. ш. 38.06444° сх. д. / 47.87833; 38.06444Координати: 47°52′42″ пн. ш. 38°03′52″ сх. д. / 47.87833° пн. ш. 38.06444° сх. д. / 47.87833; 38.06444
Висота над рівнем моря 100 м
Водойма Грузька
Відстань
Найближча залізнична станція Моспине
До обл./респ. центру
 - фізична 5,9 км
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 34,1 км
До Києва
 - фізична 618 км
 - залізницею 904 км
 - автошляхами 743 км
Міська влада
Адреса 83492, Донецька обл, Донецька міськрада, м. Моспине, вул. Кооперативна, 22, 221-71-12
Веб-сторінка Сторінка на сайті Донецької міськради
Міський голова Меренков Михайло Миколайович

Commons-logo.svg Моспине у Вікісховищі

Карта
Моспине. Карта розташування: Україна
Моспине
Моспине

Мо́спине (до 1938 — село Махорівка[2]) — місто районного значення, з 1958 року підпорядковане Донецькій міськраді Донецької області. Входить до складу Донецько-Макіївської агломерації. Займає територію 12 км².

Загальний опис[ред. | ред. код]

Розташоване в центральній частині області на річці Грузька (притока Кальміусу, басейн Азовського моря).

На одного жителя припадає 267 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6,5, липня +22. За рік випадає 500 мм опадів.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в 1800 році як село Махорівка. Місто з 1938 року. Постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 429 людей[3].

Під час Другої світової війни 2600 жителів Моспиного були на фронті, 623 людини не повернулися з війни, орденами й медалями було нагороджено 487 осіб.[4]

У середині 1970-х років у місті було 6 шкіл, в яких викладали 166 вчителів та навчалося 2853 учня. Було 2 клуби на 500 місць, 3 бібліотеки з фондом понад 35 тис. книжок, лікарня, аптека. В місті працювало 110 медпрацівників, у тому числі 32 лікаря.[4]

Війна[ред. | ред. код]

30 липня 2014-го українські сили в ході проведення антитерористичної операції під час розвідувальних дій знищили понад 50 терористів, згодом іще снайпера і вогневу точку. 15 серпня біля Моспиного під час наступу сили АТО оточили загони бойовиків. Вночі з 18 на 19 серпня місто обстрілювали з артилерії бойовики, в результаті повністю зруйновані багато житлових будинків, через потрапляння снарядів виникла пожежа в школі № 151, навчальний заклад знищений вогнем.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 11735 осіб, із них 6,35 % зазначили рідною мову українську, 93,47 % — російську, 0,02 % — білоруську, 0,01 % — молдовську[5].

За період з 1970 р. скоротилося більш ніж на 30 %.

Історична динаміка чисельності населення[6]

рік населення
1939 14 986
1959 18 002
1970 16 955
1975 ~17 100
1979 14 638
1989 13 494
2001 11 736
2005 11 265
2010 10 827
2014 10 745

Промисловість[ред. | ред. код]

Понад 40 % зайнятих в народному господарстві працюють у промисловості. Основні підприємства: шахта «Моспинська», центральна збагачувальна фабрика «Моспинська», ремонтний-механічний завод, молочний, хлібний заводи.

Моспинський ремонтний-механічний завод (РМЗ) створений в 1946 р. На підприємстві діють ливарне, ковальсько-пресове, інструментальне, модельне та інші виробництва. РМЗ обслуговує збагачувальні фабрики Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей. Виготовляє земснаряди, скреперні лебідки, насоси, механізми для шахт, зварні труби, батарейні пиловловлювачі, повітродувки, осадкові машини для збагачення, центрифуги, стрічкові конвейєри, замочну арматуру, гідроциклони, калорифери тощо — усього понад двох тисяч найменувань виробів. За замовленням церковнослужителів на заводі за старовинними технологіями почали відливати дзвони. На підприємстві використовується технологія покриття виробів і запчастин до машин і механізмів монолітним полікристалічним карбідом кремнію — дуже міцним матеріалом. Завдяки ньому в 10-12 разів підвищується їх зносостійкість.

Промисловість у Моспиному
Шахта «Моспинська». 
Моспинська центральна збагачувальна фабрика. 
Відвал моспинської центральної збагачувальної фабрики. 

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

На території міськради діють 2 дитячих дошкільних установи, 5 загальноосвітніх шкіл, лікарня. Недавно[коли?] споруджений храм святих Петра і Павла.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Моспине. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Мартиролог. Донецька область, ст. 441—451
  4. а б Моспино. // История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Донецкая область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1976. — 811с. (рос.)
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  6. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]