Нагірний Карабах
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
Нагі́рний Караба́х (азерб. Dağlıq Qarabağ, вірм. Լեռնային Ղարաբաղ, трансліт. Leṙnayin Ġarabaġ), або Арцах (вірм. Արցախ, трансліт. Arcʿax) — регіон на Південному Кавказі. До вересня 2023 року більшу його частину контролювала невизнана Нагірно-Карабаська Республіка, але після Другої карабаської війни територія повернулася під контроль Азербайджану. Займає східні та південно-східні гірські та передгірські райони Малого Кавказу, разом з Рівнинним Карабахом складає географічну область Карабах.
Загальна площа регіону (мається на увазі площа автономної області Азербайджанської РСР) становить 4 400 км². У 1989 році його населення становило 189 тис., переважно вірмен (77 %) та азербайджанців (21,5 %), а також росіян[1].
Нерідко термін «Нагірний Карабах» вживають щодо Нагірно-Карабаської Республіки, але це неправильно, ще більш неправильно зіставляти її з територією Нагірно-Карабаської автономної області, оскільки ані заявлена, ані фактично контрольовані площі не збігаються.[джерело?]
Рішенням Кавбюро ЦК РКП (б) територія Нагірного Карабаху з 94 % вірменського населення[2][3][4][5] була включена у склад Азербайджанської РСР як автономія. Впродовж радянських часів відносна кількість вірмен знизилася з 94 % до 76 %, а азербайджанців збільшилася з 5 % до 23 %. У 1988 році почався конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область заявила про свій вихід з Азербайджанської РСР. Регіональний парламент ухвалив рішення про входження до складу Вірменської РСР, напруга в регіоні призвела до сплеску насильства[6]. Під час референдуму у 1991 році 99,89 % виборців проголосували за незалежність Нагірного Карабаху, після чого розпочався відкритий етап війни 1987—1994 рр., наслідком якої є перемога вірмен, утворення невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та підписання в Бішкеку Угоди «Про незастосування зброї», яка діє з 12 травня 1994 року.
У вересні 2020 року у Карабасі відновилися бойові дії, зокрема з використанням важкого озброєння[7]. Війна закінчилася поразкою Вірменії. Та за угодою передала територію Азербайджану, повинна визнати територію Азербайджанською і дати дозвіл на побудову дороги з Азербайджана до ексклавного Нахічеваню без блокпостів та перешкод для пересування нею азербайджанцям.
3 серпня 2022 року Збройні сили Азербайджану провели операцію з взяття під контроль декількох важливих висот у Нагірному Карабасі та завдали, як мінімум, один високоточний удар по позиціях військ невизнаної республіки[8].
Як повідомило міноборони Азербайджану ці заходи стали відповіддю на дії противника, які здійснили обстріл азербайджанських сил з позицій миротворчого контингенту РФ. У результаті нього загинув один військовослужбовець. Також сили Нагірного Карабаху здійснили спробу захопити панівну висоту під назвою «Киргизька гора» та спробували окопатися[8].
Але армія Азербайджану відкинула противника з цієї висоти та зайняла інші «важливі панівні висоти» у районі, де зараз проводять облаштування нових позицій. А також завдала ударів по скупченню противника у районі операції, під час яких використовували ударно-розвідувальний дрон Bayraktar TB2[8].
19 вересня 2023 року, Азербайджан почав військову операцію на території Нагірного Карабаху[9][10]. Вже наступного дня, 20 вересня, керівництво Нагірно-Карабаської Республіки погодилось вивести військових, розформувати та повністю роззброїти формування армії оборони Нагірного Карабаху[11].
24 вересня 2023 року, 120 тис. вірмен Карабаху, планували виїхати до Вірменії, побоюючись етнічних чисток[12]. Станом на 27 вересня, до Вірменії повернулася третина населення НКР (42,5 тис. осіб)[13].
28 вересня 2023 року, «влада» Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування невизнаної республіки[14], а вже 8 листопада 2023 року, в місті Ханкенді (колишній Степанакерт) відбувся військовий парад азербайджанської армії[15][16].
1 січня 2024 року НКР офіційно перестала існувати.
До вересня 2023 року в регіоні проживали переважно вірмени. Етнічні азербайджанці, які до війни становили близько чверті населення регіону, втекли з Карабаху (як і з Вірменії), а з решти території Азербайджану були змушені втікати етнічні вірмени[6].
Станом на 20:00, 29 вересня 2023 року, за повідомленням речниці премʼєр-міністра Вірменії, з Нагірного Карабаху до Вірменії виїхали 98625 людей[17].
Станом на ранок 30 вересня 2023 року, за повідомленням речниці премʼєр-міністра Вірменії, кордон Вірменії перетнули 100417 мешканців Нагірного Карабаху, тобто понад 80 % населення регіону[18].
- ↑ Human Rights Watch. Seven Years of Conflict in Nagorno-Karabakh. December 1994, p. xiii, ISBN 1-56432-142-8, citing: Natsional'nyi Sostav Naseleniya SSSR, po dannym Vsesoyuznyi Perepisi Naseleniya 1989 g., Moskva, «Finansy i Statistika»
- ↑ Итоги сельскохозяйственной переписи в Азербайджане, издание Центрального статистического управления Азербайджана, Баку, 1924 г. (рос.)
- ↑ Авдеев М. Н. Численность и национально-племенной состав сельского населения Азербайджана. По данным сельскохозяйственной переписи 1921, Известия ЦСУ Азербайджана, № 2 (4), Баку, 1922 (рос.)
- ↑ «Бакинский рабочий», 26. 11. 1924 г (рос.)
- ↑ В. Худадова, «Новый Восток», М., 1923, кн. 3. с, 525—527 (рос.)
- ↑ а б Бої у Нагірному Карабасі: десятки загиблих [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] ВВС, 02.04.2016.
- ↑ Танки, артилерія, авіація: конфлікт у Карабаху розгорається. BBC. 1 жовтня 2020.
- ↑ а б в Операція "Помста": Азербайджан завдав удари по Нагірному Карабаху (відео). Defense Express. 3 серпня 2022.
- ↑ Азербайджан почав операцію у Карабасі. // Автор: Костянтин Катишев, 19.09.2023, 13:21
- ↑ Міноборони рф заявило, що вісім російських «миротворців» були вбиті в Карабаху. // Автор: Дар'я Якимець. 20.09.2023, 22:38
- ↑ В Нагорном Карабахе заявили о прекращении огня – DW – 20.09.2023. dw.com (рос.). Процитовано 20 вересня 2023.
- ↑ 120 тисяч вірмен Нагірного Карабаху, ймовірно, виїдуть до Вірменії — ЗМІ. // Автор: Тоня Туманова. 24.09.2023, 20:39
- ↑ У Вірменію з Нагірного Карабаху за три дні втекла третина населення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 вересня 2023.
- ↑ "Влада" Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування невизнаної республіки. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 вересня 2023.
- ↑ Азербайджан провів військовий парад у столиці Нагірного Карабаху. (рос.) // Автор: Ольга Івшина. 08.11.2023
- ↑ Азербайджан провів військовий парад у столиці Нагірного Карабаху. 09.11.2023, 00:00
- ↑ Майже 100 тисяч людей із Карабаху прибули до Вірменії – влада. 29.09.2023
- ↑ Понад 80% населення Карабаху виїхало до Вірменії. 30.09.2023
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |